Крижевський Григорій Зиновійович (15.12.1918, м.Харків – 09.05.1992, м.Одеса) — заслужений художник України (1974), живописець, графік. Після закінчення Харківського художнього училища у 1939 році втупив до Харківського художнього інституту. Восени того ж року добровольцем пішов до армії. У 1946 році повернувся до навчання відразу на другий курс майстерні батального живопису проф. Бондаренка. Навчався у М. Дерегуса, П.Котова. По закінченні інституту з червоним дипломом у 1951 році отримав призначення директором славетного Одеського художнього училища. Відтоді жив і працював в Одесі. Від 1949 року постійно бере участь у республіканських, обласних, всесоюзних та міжнародних художніх виставках. фЗ 1954 року Член спілки художників, з 1974 — заслужений художник України.
Діапазон творчих вподобань митця був найширшим — це й тематична картина, й натюрморт, пейзаж, портрет. Портрети сучасників, які створював автор, передають нащадкам образ людини ХХ сторіччя. Але найяскравіше талант митця проявився в жанрі пейзажу.
Знаний майстер Г.З. Крижевський за творчість і громадську діяльність був нагороджений державними орденами і медалями, Почесними грамотами, Дипломом Академії мистецтв СРСР і Верховної Ради СРСР та УРСР. Ім’я Крижевського внесено у довідники та енциклопедії України та СРСР, у Всесвітню енциклопедію митців ХХ століття.
На відкритті з промовою виступила донька художника, продовжувачка творчої династії Світлана Крижевська, завдякі котрій й відбулась виставка.
Сім’я. 1968
Спортивний табір на Бузі. 1987
Останній натюрморт. 1992