«Так природно». Олеся Казнох -Музей українського живопису

На живописних полотнах – літо, осінь і зима, день і вечір, схили і бескиди, море і озера, городи, луги і лани. Просто посеред котрих, раптово з’являються фрагменти вишиваних клаптиків тканини, так сюрреалістично і водночас так природно…

Відомо, що все, на що здатна наша уява, а отже і творчість як явище, не береться нізвідки. Ми наповнюємося враженнями від світу, що нас оточує, а тоді… натхненні живою та неживою природою наповнюємось ідеєю, перетворюючи її із небуття у буття.

Такою є природа людської творчості. І це також природно…

Олеся Казнох візуалізувала умовну модель ретрансляції того, як і в чому народний майстер побачив мотив, композицію і кольори орнаменту вишивки, використаної згодом для створення її композицій . Де саме між кущами заховався ритм рапорту, а де у грядках городу – фриз для вишиванки, як серед хмар примарилась голова ангела і які квіти надихнули викладати рослинні меандри на вишитій скатертині…

Водяні кольори. 2016. 50х100

Початок жовтня. 2016. 70х80

Мереживо інію. 2016. 80х90

Цикл «Так природно» виник як продовження дослідницько – порівняльної виставки декоративного живопису «Моє ремесло», що відбувалась 2014 року, спочатку в «Зеленій канапі», а згодом в Одесі та Тернополі.

Складається виставка із 19 робіт, що виконані протягом року. Всі твори мальовані з натури на Львівщині, Дністерському каньйоні поблизу Кам’янця Подільського, у Одесі та на Кінбурнській косі, що на півдні України. Разом з тим до кожного з полотен спеціально підібрані і вклеєні в композицію твору фрагменти справжніх старих вишивок та мережива.