– Сама назва ніби просить щось додати: чи то пострадянська Україна, чи то пострадянська республіка… Пострадянська — це слово ще й описує наш нинішній період життя, – пояснює 26-літня художниця родом із Луганська Оксана Пиж.
Проект складається з 14 живописних пейзажів України та двох карт, виконаних у векторній графіці. Карта розпаду Радянського Союзу — своєрідний початок української сучасної історії, а пейзажі та інша карта — нинішня реальність з її крайностями, абсурдом і красою.
Проект створюється з 2015 року по цей день як рефлексія на ситуацію в країні. У цьому випадку пейзажі є доповненням карт, своєрідним тлом. Краєвиди, як і карти, сприймаються з відстані більш цілісно, ніж зблизька, завдяки особливій манері виконання – варіації пуантилізму, коли картини складаються із кольорових кружалець. З цього конфетті у нашому сприйнятті виростають пасторалі і порти, нічні набережні та заводські райони.
– На мою думку, ця техніка передає розрізненість середовища, чи то міста, чи то села, – цілісному сприйняттю яких часто заважає необхідність на щось заплющити очі, – розповідає авторка, в географії виставок котрої вже десятки міст від США до Білгорода і Москви, Харкова, Києва та Одеси.
Ключова робота на виставці – «Фізична карта розпаду Радянського Союзу». Це – велика фізична карта, яку формують системою із понад 50 000 кружечків. В кожному — літера, яка складається в текст Біловерзької угоди. «Основна цього твору — знищити загально прийняті умовності формату, тим самим стверджуючи загальну умовність будь-яких життєвих реалій. Системою елементів я показую картинку, яка формально є фізичною картою колишнього Радянського Союзу, але, практично, не є картою, бо її неможливо прочитати як карту: неможливо прочитати кордони колишніх республік, встановити їхній масштаб і географічне розташування (відсутні меридіани та паралелі). Я віддруковую текст угоди, яка стала, напевно, однією з найважливіших подій в історії цієї території. Але цей текст також уже не є документом, хоча зміст його залишився, — його неможливо повністю розшифрувати через відсутність формату текстового документу», – трактує мисткиня. Ціль роботи — викликати у глядача відчуття відсутності будь-яких кордонів та форматів, бо навіть у геополітичних масштабах, кордони та формати є лише умовністю, що постійно порушується.
Іншу карту із серії розшифрувати ще складніше – це «Карта умовного договору захисту умовної території». В її основі – ідея про умовність геополітичних реалій, зважаючи на кількість складених і порушених в історії угод. Це – карта неіснуючої території, яка складається з кружечків з текстом договору захисту екології регіону, який неможливо прочитати, бо він зашифрований у символах.
А ще у Оксани Пиж є карта винищення китів та мапа Антарктиди.
Виставка триватиме до 24 березня, оглянути її можна безкоштовно з 16:00 до 22:00 щодня.
Марія Богданович, Тернопільська липа
Фото автора
Адреса галереї: бульвар Шевченка, 1. Тернопіль
