Помітне домінування в закарпатському образотворчому мистецтві 1950-1990-х років пейзажного жанру в той час, коли в радянському мистецтві провідною визнавалася сюжетна композиція на соціально-актуальні теми, пояснюється рядом взаємопов’язаних факторів: свідомим небажанням багатьох закарпатських майстрів пензля слідувати вимогам комуністичних ідеологів про соціально-тематичну спрямованість художньої творчості, великим різноманіттям природних умов у порівнянні з іншими областями України, а також особливостями створення у 1920-1940-х роках регіональної школи живопису, основа якої була сформована на поєднанні модерних традицій європейського живопису та народного мистецтва краю.
Закарпатська школа живопису бере свій початок з 1927 року, коли випускники будапештської Академії образотворчих мистецтв Йосип Бокшай (1891-1975) та Адальберт Ерделі (1891-1955) заснували в Ужгороді Публічну школу рисунку ¬– художню школу європейського рівня, що дала Україні і світові цілу плеяду талановитих самобутніх художників.
В експозиції представлені зимові пейзажі учнів А. Ерделі та Й. Бокшая, відомих закарпатських митців Золтана Шолтеса (1909-1990), Антона Кашшая (1921-1991) та Івана Шутєва (1933 р.н.). Вони стали складовою частиною першого покоління художників Підкарпатської Русі, вихованого в рідному краї, а не в Будапешті, Відні чи Празі.

«Зима у Закарпатті» (1963) талановитого митця та священика (до 1947 р.) З. Шолтеса, з характерною для майстра холодною кольоровою гамою, своєю картинною довершеністю свідчить про величезний досвід натурних студій та майже підсвідоме захоплення красою закарпатського пейзажу.

А. Кашшай, художник навдивовижу вдалої творчої та людської долі, представлений роботою «Долина Свидовець» (1960) – величним краєвидом долини льодовикового походження у самому центрі Європи, наповнений внутрішньою свободою та яскравою потужною силою.

Яскраві кольори «Зимового ранку» (1958) І. Шутєва передають атмосферу морозного ранку на теренах рідного художнику Закарпаття, за яким справедливо закріпилася поетична назва «Срібна Земля».

Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею

м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна (Карла Маркса), 60
Нд.: вихідний