Помітне домінування в закарпатському образотворчому мистецтві 1950-1990-х років пейзажного жанру в той час, коли в радянському мистецтві провідною визнавалася сюжетна композиція на соціально-актуальні теми, пояснюється рядом взаємопов’язаних факторів: свідомим небажанням багатьох закарпатських майстрів пензля слідувати вимогам комуністичних ідеологів про соціально-тематичну спрямованість художньої творчості, великим різноманіттям природних умов у порівнянні з іншими областями України, а також особливостями створення у 1920-1940-х роках регіональної школи живопису, основа якої була сформована на поєднанні модерних традицій європейського живопису та народного мистецтва краю.
Закарпатська школа живопису бере свій початок з 1927 року, коли випускники будапештської Академії образотворчих мистецтв Йосип Бокшай (1891-1975) та Адальберт Ерделі (1891-1955) заснували в Ужгороді Публічну школу рисунку ¬– художню школу європейського рівня, що дала Україні і світові цілу плеяду талановитих самобутніх художників.
В експозиції представлені зимові пейзажі учнів А. Ерделі та Й. Бокшая, відомих закарпатських митців Золтана Шолтеса (1909-1990), Антона Кашшая (1921-1991) та Івана Шутєва (1933 р.н.). Вони стали складовою частиною першого покоління художників Підкарпатської Русі, вихованого в рідному краї, а не в Будапешті, Відні чи Празі.
![]() |
«Зима у Закарпатті» (1963) талановитого митця та священика (до 1947 р.) З. Шолтеса, з характерною для майстра холодною кольоровою гамою, своєю картинною довершеністю свідчить про величезний досвід натурних студій та майже підсвідоме захоплення красою закарпатського пейзажу.
![]() |
А. Кашшай, художник навдивовижу вдалої творчої та людської долі, представлений роботою «Долина Свидовець» (1960) – величним краєвидом долини льодовикового походження у самому центрі Європи, наповнений внутрішньою свободою та яскравою потужною силою.
![]() |
Яскраві кольори «Зимового ранку» (1958) І. Шутєва передають атмосферу морозного ранку на теренах рідного художнику Закарпаття, за яким справедливо закріпилася поетична назва «Срібна Земля».
Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею
м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна (Карла Маркса), 60
Нд.: вихідний