«Двори і закапелки» Самуїла Каплана. -Музей українського живопису

Самуїл Каплан належить до нечисленних художників, що гостро відчувають місто у якому живуть – його колорит, світло і темряву, кольори дахів, невпинний пульс транспорту і меланхолійне дихання парків і бульварів.

Київ Самуїла Каплана – це не парадний фасад, яким милуються туристи і навіть не пам’ятки архітектури чи славетний мальовничий ландшафт. Художник вловив і естетично легітимізував те, про що передусім згадає пересічний киянин, думаючи про рідне місто: освітлений єдиним ліхтарем двір; дитячий майданчик під старими деревами; хлібний магазин на розі, до якого вдосвіта привозять свіжий хліб і тоді вся вулиця на якусь хвилину пахне випічкою; тіні дерев під неяскравим осіннім сонцем на тротуарі, яким ходиш щодня і знаєш напам’ять кожну тріщинку; закоханих на дитячій гойдалці у літньому присмерку; маленьку кав’ярню; кота на даху. Відчайдушно щемкі, дуже особисті деталі міського повсякдення він перетворив на чарівні символи Києва, який для кожного – свій.

З 1991 року Самуїл Каплан починає писати Нью-Йорк, а не Київ, як це було раніше. З того часу активно бере участь у виставках, його роботи знаходяться у різних музеях США і світу.

Представлені на виставці роботи з фондів Музею історії міста Києва – данина шани майстру, якому цього року виповнюється 90 років.