Анастасія Подерв'янська. "Кантрі-Хоррор II" -Музей українського живопису

Деякий час назад Анастасія Подерв’янська зацікавилася книжкою Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування». Написана 1909 року, книга містить короткі оповідання, що відображають народні вірування і демонструють злиття язичництва і християнства.

Народні трактування біблійних сюжетів і легенди про створення світу, в яких переплелися найрізноманітніші вірування, послужили основою для створення серії робіт, виконаних на килимах і ковдрах в змішаній техніці (вишивка, колаж).

Обрана художницею техніка дозволяє конструювати численні наративи, зіставляти і протиставляти їх, привносити елементи сучасної масової культури і міксувати їх з народною. Таким чином, здавалося б, уже давно забуті і нерелевантні в сучасних умовах історії, набувають нового звучання.

Назва виставки «Кантрі-хоррор II», безумовно, демонструє, що своєю методологією художниця обрала іронію і, на противагу, серйозним теоретичним викладенням істориків і етнографів, звернулася до живої мови народу, який на свій манер описує різні явища, з якими стикається в повсякденному житті .

КАНТРІ – ХОРОР II
Дід Свирид живе в селі. Влітку дід багато працює, а взимку, коли вільного часу вдосталь, читає божественні книги. Він хоче сам у всьому розібратися і нікому не довіряє. А його сусідка Галька підлила чоловіку в борщ собачої крові, щоб він був вірний, як собака і не “стрибав у гречку”. А відьма Параска, що живе біля цвинтаря і вже трьох чоловіків поховала, вночі перетворюється на кажана, літає, п’є кінську кров і заплітає коням гриви.

А тракторист Петро понюхав квітку і помер, а вночі ожив, виліз з могили і відтепер бачить майбутнє, а самогонки в рот не бере. А баба Горпина бачила як по небу літав архангел Михайло і свистів в два пальці. Дід Свирид спить і бачить сон. І сниться діду, що він літає над землею легкий, як пір’їнка і згори бачить геть усе. Бога, Диявола, землю, небо, квіти, змії, ріки, гори, пустелі, кохання і смерть.

Анастасія Подерв’янська (1978) — художниця. Живе і працює в Києві. Член НСХУ з 2002 року. Роботи знаходяться в колекціях: Eurolab, Музею сучасного мистецтва України, в приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Македонії, США.