У проекті автор продовжує тему, присвячену українській культурній пам'яті та розпочату з арт-буку «Книга чорнозему», інсталяції «Пам'ять зерен» й експозиції «Процвітання». Основою образів художника стали твори петриківських і народних авторів, а також українських майстрів, насамперед Ганни Шостак. Адже їх мистецтво навіть у скрутні часи мало міцний життєвий стрижень, утверджувало незмінність природних циклів та майбутнє цвітіння. Грищенко переконує, що дослідження цього мистецтва потребує майже тепличних умов, які дають можливість аналізу та нових інтерпретацій.
![]() |
Олег Грищенко, КВІТ I, 2014, папір, високий друк |
Основним у «Процвітанні» є робота зі спадком українських народних майстрів, мистецтво яких навіть у скрутні часи мало міцний життєвий стрижень, утверджувало незмінність природних циклів та майбутнє цвітіння. Дослідження цього мистецтва потребує умов – подекуди майже тепличних, лабораторних, що дають можливість аналізу матеріалу, час на експерименти й обґрунтування перед весною.
Візуалізацією символіки проекту є квіткові композиції, друковані з графічних матриць. Основою для них слугували образи квітів із народних картин, Петриківського розпису та творів майстрині Ганни Собачко-Шостак. Вона працювала під впливом Українського авангарду, підхід якого до роботи з культурним спадком, із плином часу, сам стає ланкою в сприйнятті нашої пам'яті.
Малюючи квіти з робіт попередників та пропускаючи через себе візуальний досвід – набуваєш можливості для нових інтерпретацій та гіперболізації традиційних символів. Створення графічних дощок у техніці гравюри уможливило друкарські експерименти з формами – їх нашаруванням (глибина/висота) та множенням (широта). У результаті виник широкий діапазон емоційного наповнення – від масштабного упорядкованого процвітання до скорботи за втраченим і надією на новий цвіт.
У «Тепличних умовах» є можливість у просторі галереї, як художньої лабораторії, поглянути на етапи створення проекту, мотивації, нотатки та результат.
Олег Грищенко, 2015
![]() |
Олег Грищенко, КВІТ ХI, 2014, папір, високий друк |
Про художника
Олег Грищенко народився 1985 року в Житомирі. Живе і працює в Києві.
Навчався у Косівському художньому училищі, 2010 року закінчив Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури (кафедра графіки), де продовжив навчання в асистентурі.
Ілюстратор, графік, автор відеоробіт та робіт у публічному просторі, послідовник класичної школи книжкової графіки, яку постійно переосмислює в роботі над власними artist book. Учасник мистецького об’єднання ВАЛ, що реалізує художні проекти, спрямовані на популяризацію графічної естетики.
Із 2008 року – автор і учасник персональних та групових проектів, всеукраїнських і міжнародних трієнале книжкової графіки та плакату. Брав участь у стипендійній програмі для молодих художників Genofond, реалізованій арт-центром Я Галерея у 2010 і 2011 роках. У співпраці з арт-центром художник представив три персональні проекти – Два (2012), НАродU і Маршрут (2010). А також долучився до ряду групових проектів куратора Павла Гудімова, серед яких «Паперові війни» в рамках Art Vilnius ’11 та Neofolk project – в рамках ГОГОЛЬFEST 2012. В останньому з проектів Memoria (разом із Емануель Кастелан та Кирилом Уколовим, в рамках програми МEMORANDUM), Олег Грищенко презентував експозицію «Пам’ять зерен», що «апелює до роботи з культурною пам’яттю – втраченою, відновленою, щойно здобутою».
![]() |
Арт-центр Я Галерея у Дніпропетровську: Гусенка, 17, /056/ 713 57 13