Програма перебування у місті на Дніпрі була дуже насиченою. Гості виказали бажання долучитися до відомого соціального проекту, яким Музей живе вже рік. А саме долучитися у якості педагогів з малювання, хоч на день, до бійців, що проходять реабілітацію у військовому шпиталі міста.

Гучний проект – «АРТ-терапія для бійців АТО» — було розпочато минулого року в квітні. Тоді Музей спільно зі дніпропетровською філією Спілки дизайнерів України розпочали збір коштів на матеріали для малювання у шпиталі. Якось самі по собі знайшлися художники-волонтери, які за власним бажанням та графіком стали навідувати шпиталь та вчити малювати хлопців, що пройшли крізь жахіття війни.

Вже сьогодні можна пишатися цим проектом. Бо результат є. Лікувальний ефект, а саме психологічне розвантаження, фіксують медики. Стіни шпиталю — тепер наче арт-галерея — прикрашені роботами бійців. Відбувся і аукціон робіт. Тоді вдалося зібрати понад 7000 гривень, які були витрачені на закупку матеріалів для продовження цього важливого проекту.

Отже, «художній десант» у перший же день перебування у повному складі приїхав до шпиталю з подарунками. Звісно — приладдям для творчості. Пройшлися палатами. Потиснули руки захисникам. Жінки ледь стримували сльози. «Боляче дивитися на молодих хлопців, які вже устигли зазирнути в обличчя смерті», — каже Валентина Єсіпова. Серце стискається від одного такого погляду. І в душі — безмежна дяка.

Дехто з бійців не втрачаючи можливості взяти урок у таких метрів просто під час візиту хапав «жар-птицю» за хвіст. У мінімайтер-класі прямо в шпиталі не відмовив ані Матвій Вайсберг, ані Владислав Шерешевський. Втім, для зручності вирішили передислокуватися до музею. Тому справжній майстер-клас з живопису  для бійців відбувся вже у стінах музею за кілька годин до відкриття виставки Шерешевського.

Юлія Скрипка, виявляється, знавець методик з арт-терапії, вона поринула у творчій процес з головою. Хлопці творили години зо дві, не відриваючись навіть на перекур.

Не втратили можливість поспілкуватися з метрами  і студенти. Окупували Вайсберга з Шерешевським у залі і закидали питаннями на кшталт — як же вони стати такими знаменитими і популярними художниками? Чи є секретики? Метри — шуткували і ділилися досвідом. У форматі простого діалогу, абсолютно не лекційному режимі. Як друзі. На рівних.