Поезія повсякденності -Музей українського живопису

Колекція його творів, що складається з 65-ти графічних та живописних робіт, достатньо ємко презентує творчість майстра, особливості художньої виразності у вирішенні образних характеристик незалежно від обраного жанру.

Найбільш повною у емоційному розмаї є репрезентована колекція його пейзажних мотивів, непомітна пластична трактовка яких мимоволі привертає увагу власною поетичною тональністю. У них не відчувається жодного «натиску», зовнішньої аффектизації, прагнення виблиснути майстерністю. Ерліх просто виявляє власну щирість у пейзажах. Природа тут дійсно видається одухотвореною живим людським почуттям. У кожному творі криється властива мотивам природи чарівність невигадливої принадності образів придніпровського краєвиду.

Човни-на-Дніпрі.-1970

Човни на Дніпрі. 1970. Картон, олія

Краєвид

Краєвид. Папір, акварель

Поезія повсякденності – саме так можна визначити і характер натюрмортів Ерліха. Живописець тонкого відчуття, він привносить у спокійне життя власних «героїв» безпосередність стану милування красою оточуючого світу, багатством його форм, кольоровим та фактурним різноманіттям.

Натюрморт.-1985

Натюрморт. 1985. полотно, олія

Однак художник не обмежується умовностями цих жанрів. Він – чудовий портретист, який створив цілу галерею світлих образів жінок, як, наприклад, портретний етюд «Юля» (1968). У зібранні Музею українського живопису, на жаль, відсутні живописні роботи цього жанру, однак у графіці (гравюра та акварелі) портрет представлений різноманітною та виразною образною характеристикою людини, яка була зображена. Від конкретної миттєвості портретних замальовок до більш глибокого відчування характерів портретованих, особливо у гравюрі. Від пластичних розробок картинних образів до ескізних вирішень композицій майбутніх полотен.

Юля

Юля. Полотно, олія

Ерліх любив зображувати своїх колег-художників, вправно відзначав у їхній зовнішності риси, що властиві творчим людям – схильність до роздумів, як це показано у «Портреті Г. Невечері», більшу свободу у вираженні почуттів та душевного стану, як це було відтворено у ряді малюнків та акварелей, присвячених художникам.

Яскравим прикладом цьому може слугувати акварельний автопортрет художника, у образі якого відверто майорить деяка беззахисність інтелігентної людини. Про це свідчить доволі невпевнений розворот голови портретованого, «розмитий колорит», що немов огортає образ своєю неяскравою, однак дивовижно гармонійною кольоровою гамою. У цьому автопортреті – увесь Ерліх із власним дещо безвольним характером, м’якість та скромність якого завадили художнику здобути більш високе положення у творчому співтоваристві відомих митців Дніпровщини.

Автопортрет

Автопортрет. Папір, акварель

Відокремлено сприймається історична картина-портрет Т. Г. Шевченка з музейного зібрання, над якою художник працював протягом декількох років, прагнучи виявити у образі головного героя власний художній та моральний ідеал, створити гармонійний образ людини, досконалої у духовному сенсі.

Тарас-Шевченко.-1990

Тарас Шевченко. 1990. полотно, олія

Головну мету власної роботи художник вбачає у вирішенні психологічної насиченості образу, його напруженій внутрішній експресії, вираженої душевним станом поета, який немов поринув у власні роздуми. Художник невипадково обмежується найнеобхіднішим, коли змальовує місце дії. У такий спосіб створюється необхідна сконцентрованість просторового середовища, що підкреслює центральне положення фігури персонажа у композиції. Цьому ж сприяє і колористичне її вирішення, у якому автор за допомогою світла виокремлює головного героя, створює атмосферу складної духовної боротьби поета та громадянина між добром та злом.

Думи-Тараса.-1964

Думи Тараса. 1964. Полотно, олія

Про серйозну роботу над композицією та колоритом даного полотна свідчить ще один твір «Думи мої, думи» із зібрання МУЖ, у якому образна характеристика Шевченка подана більш яскраво завдяки підкресленому кольоровому та світловому контрасту, композиційній вертикалі, однак при цьому ефектність пластичного вирішення дещо зменшує глибину образної характеристики, робить її більш однозначною. Тим не менш, даний твір можна повною мірою вважати одним із творчих успіхів митця у роботі над серйозною тематичною композицією.

Колекція творів Володимира Ерліха у музейному зібранні, дозволяючи познайомитися із різноманіттям творчих захоплень художника, дає можливість репрезентувати доволі вичерпну картину мистецтва відомого майстра Дніпровської мистецької школи.

Людмила Тверська

мистецтвознавець,

Заслужений працівник культури України

Натюрморт.-полотно,-олія