Перший домашній комп’ютер: як виглядав ПК у 90-х

Пам’ятаєте той момент, коли у вашому домі з’явився перший комп’ютер? Для покоління 90-х це була справжня подія — майже як покупка першого автомобіля. Величезна коробка, від якої пахло новим пластиком, купа проводів та інструкція товщиною з телефонний довідник.

На відміну від сьогодення, де кожен має персональний смартфон потужніший за космічні кораблі, домашній ПК 90-х був один на всю родину. Це був не гаджет, а справжній сімейний артефакт, навколо якого збиралися всі — від дідуся, який намагався зрозуміти “цю штуковину”, до дітей, які вже через тиждень знали про неї більше за батьків.

З чого складався типовий ПК 90-х

Системний блок: серце цифрового дракона

Типовий системний блок 90-х був справжнім монстром — високий, широкий і напрочуд шумний. Зазвичай його ставили під стіл, звідки він видавав характерне гудіння вентиляторів, що нагадувало злітаючий літак. Коли комп’ютер працював, ви це точно знали.

Серцем системи був процесор Intel 386DX, 486 або, для щасливчиків кінця 90-х, навіть Pentium I з дивовижною частотою 100-133 МГц. Для порівняння — сучасний смартфон працює на частотах у десятки разів вищих. Оперативної пам’яті було 4-8 МБ, рідко 16 МБ — сьогодні це менше, ніж займає одна фотографія з iPhone.

Жорсткий диск ємністю 500 МБ-1 ГБ здавався безмежним океаном пам’яті. “Ніколи не заповнимо!” — думали власники, не підозрюючи, що незабаром одна гра займатиме більше місця, ніж весь їхній диск.

Монітор: вікно у цифровий світ

ЕЛТ-монітори (CRT) були справжніми гігантами. Діагональ 14-15 дюймів при глибині корпуса 40-50 сантиметрів робила їх схожими на телевізори. Вони важили як маленька пральна машина і нагрівалися так, що взимку могли замінити обігрівач.

Роздільна здатність 640×480 або 800×600 пікселів у 256 кольорах здавалася верхом технологічного прогресу. Частота оновлення 60 Гц створювала помітне мерехтіння, від якого боліли очі, але ми звикли — альтернатив просто не було.

Клавіатура та “кулькова” миша

Клавіатури були справжніми монолітами — важкі, міцні, без жодних мультимедійних кнопок. Тільки основні символи, функціональні клавіші та характерний клацаючий звук, який розбуджував всю родину, коли хтось працював вночі.

Миша з кулькою всередині була окремим технічним викликом. Кулька збирала пил і бруд, через що курсор почав “застрягати” та рухатися ривками. Чищення миші перетворилося на регулярний ритуал — треба було відкручувати нижню кришку, діставати кульку та очищати ролики від накопиченої брудноти.

Дисководи: портали для даних

Флопі-диск 3,5 дюйма ємністю 1,44 МБ був основним засобом перенесення даних. Ці пластикові квадратики з металевою заслінкою здавалися чудом інженерії. Одна дискета могла містити кілька документів або одну невелику програму.

CD-ROM привід був розкішшю, яка з’явилася у пізніх 90-х. Можливість прочитати 650 МБ даних з одного диска здавалася фантастикою. Перші CD-ROM працювали на швидкості 2x або 4x, тому копіювання одного диска могло тривати годину.

Програмне забезпечення: коли Windows ще вчилася ходити

DOS та перші кроки Windows

MS-DOS був командним рядком, де кожну дію треба було набирати вручну. Команди на кшталт dir, cd, copy знали напам’ять всі користувачі. Запуск програми виглядав як C:\GAMES\PRINCE\PRINCE.EXE, і помилка в одній букві означала початок спочатку.

Windows 3.1, а згодом революційна Windows 95, принесли графічний інтерфейс у маси. Можливість клікати мишею замість набору команд здавалася магією, хоча система регулярно “вилітала” з синім екраном смерті, змушуючи перезавантажувати комп’ютер.

Програми для повсякденного життя

Набір програм був мінімальним, але функціональним. Norton Commander допомагав керувати файлами, MS Paint дозволяв малювати пікселем за пікселем, а калькулятор виконував складні обчислення на кшталт ділення трицифрових чисел.

Текстовий редактор, зазвичай WordPerfect або ранні версії Microsoft Word, використовувався для написання листів, рефератів та важливих документів. Функція автозбереження була рідкістю, тому втрата години роботи через несподіване відключення електроенергії стала частиною комп’ютерного досвіду 90-х.

Ігри 90-х: 8-бітне задоволення

Ігри були головною причиною, чому діти вмовляли батьків купити комп’ютер. Prince of Persia з його плавною анімацією та реалістичними рухами, Doom, що запровадив тривимірні шутери, хитрі Lemmings та вічний Tetris — ці назви досі викликають ностальгію.

Запуск гри був цілим ритуалом. Спочатку треба було знайти правильний каталог, потім набрати ім’я виконуваного файлу, часто з параметрами для налаштування звуку та відео. Багато ігор вимагали створення спеціальних конфігураційних файлів для оптимальної роботи.

Звук забезпечувався PC Speaker — простеньким динаміком всередині системного блоку, який видавав характерні “пі-пі” звуки. Пізніше з’явилися звукові карти Sound Blaster, які принесли справжній стереозвук та можливість програвати цифрову музику.

Життя без постійного інтернету

Сьогодні важко уявити комп’ютер без інтернету, але у 90-х більшість домашніх ПК були автономними островами. Дані передавалися на дискетах — ви копіювали файли у друга, приносили додому та встановлювали. Це була фізична соціальна мережа.

Модеми з’явилися наприкінці 90-х, але підключення до інтернету було подією. Характерний звук модему, що намагається з’єднатися з провайдером, знав кожен. Швидкість 56 кбіт/с здавалася блискавичною, хоча завантаження однієї фотографії могло тривати хвилини.

З’явилася ціла індустрія навчальної літератури — книжки “Windows 95 для чайників”, “Комп’ютер за 24 години”, курси комп’ютерної грамотності. Уміння користуватися комп’ютером стало новою формою престижу, особливо серед офісних працівників. Уявляєте зараз книжку “ChatGPT для чайників”? Чат кілька разів оновиться, поки книгу встигнуть написати.

Технічні характеристики типового ПК середини 90-х

Технології за ці роки дійсно дуже змінилися. Зараз бюджетний смартфон потужніший раз домашній ПК років 20 тому. Для порівняння, ось вам характеристики ПК року так 95 та ноута, з якого зараз пишеться ця стаття (і це не найпотужніший ПК сьогодення).

Символ входження у цифрову еру

Домашній ПК 90-х був не просто технологією — це був символ входження у майбутнє. Кожна родина, яка придбала комп’ютер, відчувала себе першопрохідцями цифрової ери. Незважаючи на обмеження, повільність та постійні технічні проблеми, ці машини відкрили двері у світ, який сьогодні здається природним.

Простота тих систем мала свій шарм. Ви знали кожну програму на своєму комп’ютері, розуміли, як він працює, і могли вирішити більшість проблем самостійно. Не було автоматичних оновлень, хмарних сервісів чи постійних сповіщень — тільки ви, машина та безмежні можливості, які відкривалися з кожним новим вивченим прийомом.

Сьогодні, коли у кишені кожного з нас є пристрій у тисячі разів потужніший за ті перші домашні комп’ютери, варто згадати про епоху, коли технології ще не були невидимими. Час, коли кожне включення комп’ютера було маленькою подорожжю у майбутнє, а кожна нова програма — відкриттям нових горизонтів можливостей.