Казка про дівчину і паву -Музей українського живопису

Казка про дівчину і паву

alt

Петро Холодний-старший. «Казка про дівчину і паву», 1916 р. Дерево, темпера, 85×144
Національний художній музей України, Київ.

Петро Іванович Холодний-старший (1876-1930) — відомий український живописець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, міністр народної освіти Української Народної Республіки, вчений-хімік, педагог, працював у Києві та Львові. Звертався до естетичних засад сецесії й ар деко, використовував традиції давнього іконопису.

Родичі Петра Холодного з боку матері були художниками-іконописцями, які працювали переважно на Полтавщині. Під час навчання в університеті відвідував вечірні заняття у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, де і здобув мистецьку освіту. У 1910-х рр. під враженням від старовинних українських ікон, зокрема в збірці Українського музею у Львові, Петро Холодний почав захоплюватися старовинним українським мистецтвом, і з часом став знавцем української ікони і старовинних технік живопису. Вже з 1916 р. він почав використовувати стару іконописну техніку в релігійних і світських композиціях, які він свідомо наділяв окремими стилістичними рисами візантійської традиції, трансформуючи її в дусі сучасного йому модерного мистецтва. Таким чином, Петро Холодний, поруч із Михайлом Бойчуком та Олексою Новаківським, став одним із засновників в тогочасному образотворчому мистецтві українського національного стилю, який отримав назву «неовізантинізму». Брав участь у перших українських виставках, що були організовані урядом УНР. Батько художника Петра Петровича Холодного.

Холодний_Казка про дивчину и паву