Виставка Юрія Баранова -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
+38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок - вівторок – ВИХІДНІ ДНІ

Виставка Юрія Баранова

Источник: http://dvnshu.com
alt
У Центральному будинку художника в Києві по 3 травня працює персональна виставка живопису Юрія Баранова.

 

Баранов Юрій Михайлович (1950 р. н.) – художник самобутньої долі та небуденного таланту. Народився він в с. Марати на Північному Уралі в Пермському краї Російської Федерації, ріс у тайзі, жив у столиці Башкирії Уфі, закінчив художньо-графічне відділення Педагогічного училища в древньому Юр’єві-Польському (завершив навчання у 1971, керівники диплому І.Шелагін, В.Мухін). У 1975 році переїхав до України, у Києві – з 1979, протягом 1980–1985 років працював лаборантом (на кафедрах живопису, малюнку, скульптури) та навчався, як вільнослухач, в Київському державному художньому інституті (нині Національна Академія Образотворчого Мистецтва та Архітектури) у відомих митців – Віктора Шаталіна, Олександра Кривоноса, Миколи Стороженка, Валентина Борисенка, Володимира Марусенка.

Будучи скульптором, живописцем та монументалістом багато мандрував, оформлюючи різноманітні архітектурні об’єкти та шліфуючи себе як самобутнього, мислячого художника-новатора з власним баченням навколишнього світу. Член Національної спілки художників України (1992) по секції живопису.

1

Баранов тонко відчуває природу, схиляючись перед її не до кінця збагненими, часто містичними й таємничими енергіями та потаємними ритмами і силами невичерпних у своєму багатстві і різноманітності потоками формотворення. Саме тому він схильний до символічної метафоричності образу, до натяку, знаку, відлуння, коли форма змінюється, трансформується, несподівано перетікаючи з однієї фіксованої сутності в іншу, нерідко прямо протилежно-амбівалентну початковій, у щось інше, щось таке, за яким ховаються таємничі привиди СвітоБуття, де з Хаосу кристалізуються нові животворчі образи Космосу. Саме тому християнські мотиви в його творчості тісно переплітаються з пантеїстичними та язичницькими, а елементи реалізму – з символізмом, геперреалізмом та сюрреалізмом. Про це свідчать навіть самі лише назви деяких його полотен, як от «Сибірська Голгофа» (1990), «Купальська ніч», «Псалми» (обидві 1992), «Молитва» (1994), «Русалії» (1997), «Витоки» (2000) та ін.

2

3

В багатьох творах Юрія Баранова присутня інша – паралельна реальність, так би мовити – реальність другого плану, котра пробивається, «просвічує» через видиму нами. Тут два світи, видимий та невидимий, взаємо-проростають поміж собою, взаємо-переплітаються, перетікаючи з одного в інший. А відтак – світ матеріальний постає в своїй містичній, духовній іпостасі, а світ духовний наповнюється матеріальними енергіями, стаючи зримим зоровим символом, «ейдосом», як говорили мислителі платонівської школи.

В творчості майстра багато від спогадів, мрій і фантазій дитинства, коли життя здається безкінечно-безмежним, барвисто-прекрасним і вічним, коли сни – безтурботно-солодкі, звабливо-привабливі та набагато реальніші за саме буденно-приземлене життя. Ось чому він любить гармонію чистих кольорів, їх радісно-просвітлену ранкову гамму, яка створює відчуття святкової небуденності, казковості, чогось особливого і урочисто- піднесеного.

В творах Юрія Баранова проявляється сама душа художника – гармонійна і чиста, по-дитячому відкрита світу, замріяно-медитативна і щира.

5

4

Інша грань особистості митця постає в його творах останнього періоду, виконаних в авторській техніці. Тут ми бачимо Баранова – новатора, Баранова – філософа та мислителя.

В цих творах Світ Баранова пульсує у безкінечному русі постійних циклів відмирань, народжень і перевтілень, де могутня монументалізація вселенської форми трансформується у химерне плетиво найтонших мазків та ліній і штрихів траєкторій космічних першоелементів, котрі буквально тчуть і гаптують постійно мінливу картину його дивовижних візій, виконаних у неповторній авторській манері з використанням винайденої ним техніки на межі живопису та графіки (акрилова фарба та перо на крафт-папері). Майстер часто звертається до зовні звичних і нібито давно знайомих сюжетів (як от розрізані навпіл фрукти), котрі під магією його руки та уяви Деміурга перетворюються в щось таємниче-загадкове, фантастичне і вселенське, де МІКРОСВІТ переростає у МАКРО, буденний СВІТ у незбагнений ВСЕСВІТ, а звичайна річ – у незвіданий Космос вселенського масштабу і загадковості.

Мистецтвознавець, член НСХ України Станіслав Бушак

6

Київ, вул. Січових стрільців, 1-5 (Львівська площа)
Центральний будинок художника, ІІІ поверх

Час роботи Виставкові зали: з 12:00 до 19:00

Вихідний — вівторок

Вхід на виставку вільний