Серед низки феноменів українського мистецтва доби Перебудови і Незалежності є окреме явище, автономна зірка серед сузір’їв — художник Борис Фірцак. Існуючи між Закарпаттям, Львовом і Києвом, Борис, однак, не є типовим представником жодної з локальних шкіл або художніх течій.

Маючи широкий спектр професійних художніх умінь, Фірцак є насамперед живописцем. І навіть працюючи як дизайнер чи художник кіно, або займаючись сценографією, Борис так само лишається живописцем і адептом мови кольору. Особливість стилю художника — надзвичайна увага до деталей та їхній скрупульозний відбір.

Борис Фірцак працює в жанрах живопису, графіки, сценографії, архітектурного дизайну, а також як художник кіно і театру. З 2006 р. є членом Всеукраїнської творчої спілки «БЖ-арт», а у 2014 р. приєднався до мистецького об’єднання київських художників «Синій жовтень».

У живописному репертуарі художника є натюрморти і пейзажі, але найвагоміша та найрепрезентативніша складова його практики — саме портрет.

Оскільки портрет проходить наскрізною лінією крізь усю творчість художника, він найвиразніше дає змогу прослідкувати процеси трансформацій художнього методу і підходів автора протягом кількох десятиліть. Відповідно, дає таку змогу і дана виставка — ретроспективний міжмузейний проєкт, де зібрано твори різних періодів: від рідкісних студентських полотен до найновіших, створених під час «карантинного» 2020-го. Серед них і взяті спеціально для виставки роботи з приватних та музейних колекцій зі всієї України, що робить цю експозицію справді ексклюзивною.