Формою вираження думок цього разу стає не звичне дерево, а такі природні матеріали як крейда і глина, що апелюють до первісних способів взаємодії людини з навколишнім простором.
«Уникаючи чогось унікального, надприродного, складного, епатажного», він прагне «наблизитись і побачити речі звичні, прості, буденні…», «намалювати побачене й відчуте». Доступитися до очевидного не лише з емоційно-живописної «експресіоністичної» точки зору, а й з погляду на складну функцію людського мислення. Інструментом цього дослідження виступає структуралізм, який художник також пробує осмислити як спосіб інтелектуальної та образотворчої практики.
![]() |
Апокаліпсис надворі. Земля, глина, крейда, граніт…
Земля, земля, земля – скільки б я не повторював – чари землі не зникають.
Усе прагнув, уникаючи чогось унікального, надприродного, вишуканого, складного, епатажного, – наблизитись, зосередитись і побачити речі звичні, прості, буденні…Ставив задачу намалювати побачене й відчуте. Знову ж таки, відповідною художньою формою – віднайти формулювання і сказати це без слів.
Мовчазне полотно, колір глини, а ширше – не тільки колір, а й фактура, текстура, пластичність, прозорість, єдвабність відкрито говорили б і сказали все.
Ставлення до простих речей говорить про структуралістське уявлення про світ, у якому ми живемо. Думання людське – будова велика і значна – над предметами та речами простими й звичними.
Спроба доступитись до розуміння структуралізму в образотворчому мистецтві, розмірковуючи, малюючи і діючи.
Микола Малишко
![]() |
Микола Малишко народився 1938 року в селі Знаменівка на Дніропетровщині.
![]() |
Закінчив Дніпропетровське художнє училище (1961) та Київський Державний художній інститут (1967, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
Лауреат у номінації «Художник року» («Золотий Перетин», 1997), Лауреат премії ім. Василя Стуса (1998) та «DE PROFUNDIS» (З ГЛИБИН, 2009).
У радянський період твори Малишка не експонувалися, бо виходили за рамки проголошуваного «соцреалізму». Вперше «незалежні» роботи автора були представлені у Львівському Національному музеї 1993 року, а потім – у міжнародних проектах у Німеччині, Угорщині та Австрії.
Співпраця з Я Галерея розпочалась кілька років тому з проекту «Паркан», представленого в рамках ГОГОЛЬFEST 2009. Ретроспективні виставки автора відбулись у 2011 році в Я Галерея у Дніпропетровську («Сцена I. Сцена II») та в Музеї Сучасного Мистецтва України («Сила людського духу: Скульптура, живопис»).
2012 року в рамках Великого скульптурного салону в Києві митець представив динамічну інсталяцію у проекті «Ти Тут Тепер». А також отримав Премію Першої Київської бієнале сучасного мистецтва у номінації Відкриття ARSENALE 2012.
Наступного року взяв участь у Всеукраїнській мистецькій виставці «ВЕЛИКЕ І ВЕЛИЧНЕ». У 2014 році творчість Малишка вперше була презентована у Франції, долучившись до Міжнародного Фестивалю сучасного мистецтва FIAT, у Тулузькій галереї Espace Croix-Baragnon. Того ж року новий проект художника «До дерева» відкрився у Хмельницькому обласному художньому музеї.
Займаючись малярством, графікою, скульптурою, монументальним мистецтвом, зараз митець більше працює над скульптурами з дерева, у яких сучасний конструктивізм поєднано з елементами народної архітектури.
![]() |
Арт-центр Я Галерея у Києві, Хорива, 49Б
Тел. /044/ 492 92 03