Формою вираження думок цього разу стає не звичне дерево, а такі природні матеріали як крейда і глина, що апелюють до первісних способів взаємодії людини з навколишнім простором.

«Уникаючи чогось унікального, надприродного, складного, епатажного», він прагне «наблизитись і побачити речі звичні, прості, буденні…», «намалювати побачене й відчуте». Доступитися до очевидного не лише з емоційно-живописної «експресіоністичної» точки зору, а й з погляду на складну функцію людського мислення. Інструментом цього дослідження виступає структуралізм, який художник також пробує осмислити як спосіб інтелектуальної та образотворчої практики.

Микола Малишко, ВІДСТАНЬ, 2014, полотно, темпера

Апокаліпсис надворі. Земля, глина, крейда, граніт…
Земля, земля, земля – скільки б я не повторював – чари землі не зникають.

Усе прагнув, уникаючи чогось унікального, надприродного, вишуканого, складного, епатажного, – наблизитись, зосередитись і побачити речі звичні, прості, буденні…Ставив задачу намалювати побачене й відчуте. Знову ж таки, відповідною художньою формою – віднайти формулювання і сказати це без слів.

Мовчазне полотно, колір глини, а ширше – не тільки колір, а й фактура, текстура, пластичність, прозорість, єдвабність відкрито говорили б і сказали все.

Ставлення до простих речей говорить про структуралістське уявлення про світ, у якому ми живемо. Думання людське – будова велика і значна – над предметами та речами простими й звичними.

Спроба доступитись до розуміння структуралізму в образотворчому мистецтві, розмірковуючи, малюючи і діючи.

Микола Малишко

Микола Малишко, ПРОСТОРИ МАЛЬОВАНІ, 2014, полотно, темпера

Микола Малишко народився 1938 року в селі Знаменівка на Дніропетровщині.

Закінчив Дніпропетровське художнє училище (1961) та Київський Державний художній інститут (1967, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
Лауреат у номінації «Художник року» («Золотий Перетин», 1997), Лауреат премії ім. Василя Стуса (1998) та «DE PROFUNDIS» (З ГЛИБИН, 2009).
У радянський період твори Малишка не експонувалися, бо виходили за рамки проголошуваного «соцреалізму». Вперше «незалежні» роботи автора були представлені у Львівському Національному музеї 1993 року, а потім – у міжнародних проектах у Німеччині, Угорщині та Австрії.
Співпраця з Я Галерея розпочалась кілька років тому з проекту «Паркан», представленого в рамках ГОГОЛЬFEST 2009. Ретроспективні виставки автора відбулись у 2011 році в Я Галерея у Дніпропетровську («Сцена I. Сцена II») та в Музеї Сучасного Мистецтва України («Сила людського духу: Скульптура, живопис»).
2012 року в рамках Великого скульптурного салону в Києві митець представив динамічну інсталяцію у проекті «Ти Тут Тепер». А також отримав Премію Першої Київської бієнале сучасного мистецтва у номінації Відкриття ARSENALE 2012.
Наступного року взяв участь у Всеукраїнській мистецькій виставці «ВЕЛИКЕ І ВЕЛИЧНЕ». У 2014 році творчість Малишка вперше була презентована у Франції, долучившись до Міжнародного Фестивалю сучасного мистецтва FIAT, у Тулузькій галереї Espace Croix-Baragnon. Того ж року новий проект художника «До дерева» відкрився у Хмельницькому обласному художньому музеї.
Займаючись малярством, графікою, скульптурою, монументальним мистецтвом, зараз митець більше працює над скульптурами з дерева, у яких сучасний конструктивізм поєднано з елементами народної архітектури.

Микола Малишко, ФРАГМЕНТ, 2014, полотно, темпера

Арт-центр Я Галерея у Києві, Хорива, 49Б
Тел. /044/ 492 92 03