Виставка «Портрет міста. Львів кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.» покликана з допомогою творів мистецтва передати образ Львова в один із важливих відтинків його історії: коли Галичина після першого поділу Речі Посполитої в 1772 році перейшла до складу Австрійської імперії, а місто стало столицею новоутвореного на теренах колишнього Галицького князівства Королівства Галичини та Володимирії. Представлені на виставці пам’ятки, створені до кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст., які належать тогочасним митцям, котрі працювали у Львові й самі були свідками подій, що відбувалися тоді в місті, слугують найкращими автентичними документами розкриття тих змін.

Популяризації архітектурних краєвидів міста та його мальовничих околиць сприяла і літографія, яка з відкриттям у Львові 1822 року літографічної майстерні Піллерів (до того ж першої в Україні) значно розширила сферу побутування графічного пейзажу.

Особливої чарівності тогочасним львівським видам надає постійна присутність на вулицях і площах міста його жителів. Бачимо жінок у довгих сукнях, із накинутими на плечі великими перськими шалями, у вишуканих головних уборах, і чоловіків, котрі, вдягнені у вузькі штани, сюртуки, яскраві жилети-камізельки, високі капелюхи, прогулюються разом із жінками або ж гарцюють на конях; інколи містом проїжджають карети, запряжені кіньми, проходять діти, подекуди з’являються навіть домашні тварини.

На виставці можемо бачити велику портретну галерею мешканців міста, яку виконали львівські митці першої половини ХІХ ст.

«До-австрійський» вид Львова — 1617 року (гравюра Ауреліо Пассаротті)

Експозицію виставки сформували твори, які належать Національному музею у Львові ім. А. Шептицького, Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника, Львівському історичному музею, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України і приватним колекціонерам.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького: пр.Свободи, 20