У рамках виставки представлено живопис Артема Волокітіна, Тетяни Маліновської, скульптури Марії Куліковської та відео-арт Аліни Федотової.

Післяобраз (afterimage) – це феномен, коли після концентрації погляду на конкретному об’єкті мозок створює певний образ, що утримується свідомістю навіть після усунення об’єкта. Післяобрази найчастіше виникають від споглядання предметів, що були опромінені сонцем, або сліпучих спалахів. З фізіологічної точки зору даний феномен є побічним ефектом адаптації очей до яскравого світла. Однак післяобрази мають досить індивідуальний характер, тому що в них присутня велика частка психоемоційного стану людини.

Післяобраз – це візуалізація взаємодії між ілюзією та реальністю, коли вони сплітаються настільки щільно, що їх неможливо відрізнити одне від одного, навіть незважаючи на наочні протиріччя. Тут гармонія між предметним і фантазійним світами досягається за рахунок персональних відчуттів. Сприйняття людини надає цим двом феноменам виразності та рівності поміж собою, робить їх візуально відчутними.

Саме ця контроверсійна гармонійність та реалістична ілюзорність поєднує монохромну яскравість картин Волокітіна, експресивну чуттєвість творів Маліновської, прогресивну тонічність відео-арту Федотової та динамічну статику скульптур Куліковської.

Уляна Курганова, мистецтвознавиця

Артем Волокітін народився у 1981 році у місті Чугуєві (Харківська область). Навчався у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Стажувався в майстерні Ентоні Гормлі в Лондоні. У 2011 році став першим володарем Головної премії PinchukArtCentre. У 2011 році автор брав участь у паралельній програмі Венеційської бієнале. У 2015 році роботи Волокітіна було представлено в рамках основної програми Венеційської бієнале (український павільйон «Надія!»). Презентації робіт Волокітіна відбувались у рамках таких арт-ярмарків, як: Art Copenhagen, Kolner Listе та Scope NY. Нині автор живе та працює у Харкові.

Марія Куліковська народилась у 1988 році у Керчі (Крим, Україна). Навчалась у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури та Королівській академії вільних мистецтв (Стокгольм, Швеція). Переможниця конкурсу МУХі (2010), конкурсу RutaRuna (2013), номінантка PinchukArtCentre Prize (2013). У 2013 році читала авторський курс з медіа-арту в IZOLYATSIA (платформа культурних ініціатив), викладала у Школі політичного перформансу у VCRC у 2016 та 2017 рр., у Ліверпульському університеті ім. Дж. Мурса (2017) тощо. Нині авторка живе та працює у Києві.

Аліна Федотова народилась у 1986 році в Інкермані (Крим, Україна). Навчалась у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, Інституті мистецтв Опольського університету (магістратура з «Нових медіа») та Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова (океанологія). Працює у техніках живопису, цифрової сценографії, аудіовізуального мистецтва та ін. Активно співпрацює з композиторами та діджеями з України, Росії та Європи. Художниця брала участь у багатьох персональних та групових проектах в Україні, Польщі, Німеччині, Нідерландах та Росії. Нині авторка живе та працює в Ополе, Польща.

Voloshyn Gallery: м. Київ, вул. Терещенківська, 13, вхід в арку 2-й двір