Олексій Литвиненко – частий гість у цьому виставковому просторі. Два роки тому ми бачили його «делікатний урбанізм», торік – «собори з очерету», на цей раз він розповідає про «химерні сни». Сон як явище зараз цікавить переважно медицину, але в нього була величезна, тисячолітня історія! Люди спали у храмах, щоб побачитися з богами та дізнатися про свою долю, розгадували сновидіння різноманітних медіумів, бігали натовпом за дідусем Фройдом, прохаючи його розтлумачити свої витіснені бажання, які розкриваються уві сні. І от зараз ми просто спимо, стиха блимаючи нейронами, – а художник мандрує далекими шляхами, бачить темні води та зелені береги, золоті гори, дивних тварин, яких не знає біологічна таксономія… Але найголовніше те, що він може це все зобразити, не втрачаючи тонкого балансу між реальним та ірреальним, між фантазіями та знанням, між декоративністю та тонким, делікатним живописом.
Марина Полякова
Сон човна, 2019, п., о., 180х160
Посланець Гіпноса, 2019, п., о., 90х100