Іван Остафійчук, що «виживав» в обставинах обструкції тоталітарного режиму належав до тієї невеличкої групи митців, котра переконливо сформувала новий естетичний та моральний простір із поєднанням минулого та теперішнього, національного та загальнолюдського. Ідеологічні рамки тоталітарної влади, переслідування та допити студентських років не зламали, не підпорядкували митця пасивно-споглядальній та заангажованій системі художнього вислову.
Можливість для творчої реалізації художнику дала книжкова ілюстрація в жанрі графіки.
Важко перелічити всі видання над якими працював Іван Остафійчук. Це і новели Василя Стефаника 1969, «Сад нетанучих скульптур» Ліни Костенко, «Безкінечні казочки» М. Підгірянки 1973, збірки творів Лесі Українки «Думи і мрії» 1983, Дмитра Павличка «Плесо» 1984, вірші Тараса Шевченка «В казематі» 1987, збірка Івана Драча 1988 і т.д.
Дилема. 1975. Ліногравюра, меццо-тинто, 38,3х47,6, (4 роботи)
Не всі проекти вдалося реалізувати, адже у творчості митця не було місця для тем, які правляча влада вважала актуальними. Не зважаючи на це – творчий метод Івана Остафійчука був визнаний громадськістю, відбулося послаблення ідеологічного гніту, але…у 1988 році Іван Остафійчук емігрував спершу до Хорватії, а згодом і до Канади, де вів активну виставкову діяльність, його виставки в Філадельфії, Детройті, Лос-Анжелесі супроводжували схвальні публікації.
Наприкінці 80-х, початку 90-х Іван Остафійчук захоплюється живописом, стає більш ліричним. Хоча, слід зазначити, що живопис Івана Остафійчука, у порівнянні з графікою має специфічний характер, який є не легким для сприйняття.
Натюрморт з мискою. 1991. Картон. Олія. 61х40 см
Ранок. 2009. Картон. Олія. 42х54 см
Китиця винограду. 2009. Комбінована техніка. 56х37 см
Після здобуття Україною незалежності, у 1992 році, художник повертається в Україну. Живе та працює у Львові, та у рідних Карпатах, де народився 1940 року, в селі Тростянець.
А сьогодні, в галереї «Зелена канапа» Іван Остафійчук пропонує нашій увазі виставку графіки та живопису 1976 – 2016 років.
Серед іншого Іван Остафійчук створив серію гравюр з 6-ти робіт про канву подій з власного життя «Спогад» та «Рефлексії» – філософське бачення краєвиду урбаніста та жителя села. В якій проявляє себе як лірик.
Рефлексії. 2014. п.о. 180х240 см. (із 9-ти частин)
А як актуальний художник Іван Остафійчук продовжує себе у серії живописних творів на плексіглазі «Небо впало на землю» присвячену сучасним подіям на Донбасі.
Небо впало на землю. 2015. п.акрил. 45х55 см
Як упав же він. 2016. п.о. 40х50 см, (Небо впало на землю, серія)
Маруся красна. 2005. (на слова української народної пісні). Акварель
Чарка вина. 2015. Плексиглас, акрил. 30.5х23 см
Мурко курить. 2015. Полотно, Акрил. 30.5х23 см
Загляну в дзеркало. 2014. Папір. Акварель. 48х33 см
Благословляю. 2016. Картон. Акрил. 50х41 см
Багато мрій. 2014. Папір. Акварель. 48х33 см
Виставка працює до 5 червня.
Галерея «Зелена Канапа», Львів, вул.Вірменська, 7