До 120-річчя з дня народження О.І. Сиротенка -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
+38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок - вівторок – ВИХІДНІ ДНІ

До 120-річчя з дня народження О.І. Сиротенка

alt
У київській галереї «Дукат» працює виставка творів видатного українського художника Олександра Сиротенка (1897–1975).

 

До експозиції увійшли полотна та малюнки із родинного зібрання, що відображають практично всі періоди творчого шляху митця. Роботи, відібрані для виставки, складають своєрідну збірку «коротких історій» з життя майстра та людей, що його оточували.

Ранній період творчості Олександра Сиротенка представлено кількома малюнками сангіною. Це портрети жінок-сучасниць художника, чиї імена залишились невідомими, але віртуозна рисувальна техніка донесла до нас і дівочу ніжність, і жіночу втому. Деякі малюнки виступили підготовчими роботами для майбутніх великих полотен, зокрема жінка на одному з них стала прототипом героїні відомої картини «Відпочинок».

1930-ті роки — активний період у творчості О. Сиротенка. До цього часу належить картина «Купальниці». Працюючи над нею, митець багато малював з натури: пейзажі та жіночі постаті, — щоб згодом поєднати їх у загальній багатофігурній композиції. У ці роки Олександр Сиротенко багато працює над створенням живописних портретів. Кілька із них, зокрема «Портрет жінки» та «Портрет дівчини в червоному береті»  — увійдуть до експозиції виставки в галереї «Дукат». А 1939 року був написаний портрет дочки Надії — майбутньої художниці, яка у ті часи навчалася у нещодавно відкритій Київській середній художній школі. «Портрет дочки у червоному намисті» демонструє притаманні живописцю колористичні можливості. Радісний, світлий і водночас насичений колорит картини відображує характер юної, наповненої передчуттям щастя людини.

IMG_7429

IMG_7435

IMG_7436

«Жіночий-портрет»,-1927

«Жіночий портрет», 1927

«Портрет-дівчини-в-червоному-береті»-(обидва-1930-року

Дівчина у червоному береті», 1937

«Портрет-дочки-у-червоному-намисті»

«Портрет дочки з червоним намистом», 1939

Хоча художника здебільшого приваблюють жіночі моделі, він пише і чоловіків. Вперше на цій виставці демонструється невеличкий автопортрет О. Сиротенка кінця 1930-х років, створений, ймовірно, як підготовчий етюд до великого полотна 1940 року. Цей автопортрет написаний із великою старанністю і увагою до подробиць фізичного вигляду, деталей тла, а головне — до техніки живопису. Останнє пояснює вельми добрий стан збереження картин митця, поверхня фарбового шару яких не постраждала від впливу часу. Обличчя нібито виліплено пастозними, накладеними за формою мазками, що виявляють та підкреслюють його особливу скульптурну будову. Живописцю вдалося передати характерність зовнішності, а також зосередженість і напруженість духовного життя творця.

Сиротенко_автопортрет_нык-30-х_п-о

«Автопортрет», кінець 1930-х

Жанрові вподобання О. Сиротенка різноманітні. Окрім портретів на виставці представлено кілька натюрмортів з плодами. Два з них майже «близнюки», але ж попри композиційну схожість вони відрізняються технікою виконання та живописними завданнями, які ставив перед собою митець. Олія і темпера — у роботі над полотнами автор враховував специфіку кожної техніки. В одному вирішується задача реалістичного втілення мотиву з точною передачею поверхні фруктів, фактури тканини, їх освітлення тощо , а в другому – перевагу віддано декоративності з її умовними кольорами та відсутністю тональної градації при розробці форми.

Пейзажна творчість представлена картиною «Явори», написаною в улюбленій Григорівці — мальовничому селі на березі Дніпра неподалік від Канева, де полюбляв працювати і відпочивати влітку Олександр Сиротенко. Окрім «головних героїв» — старих яворів, в картині присутній ще один — сонячне сяйво, яке, здається, наповнювало і все життя Майстра.

«Явори»

«Явори», 1950

«Чайхана-в-Самарканді»,-1947

«Чайхана в Самарканді», 1947

«Осінні-кольори

«Осінні кольори. Натюрморт», 1970

Сиротенко Олександр Іванович — народився 22 (10) червня 1897 році в селі Ворожбі (тепер місто Білопільського району Сумської області). Дитинство та юність провів у Конотопі, де жив батьківський рід художника. В тому часі малюванню навчався у Олександра Гофмана.

1913 році вступив до Київського художнього училища, яке закінчив у 1918 році. Викладачі — Г. Крушевський, І. Струнников, Г. Дядченко, Ф. Красицький. У 1921—1927 роках навчався в Київському художньому інституті (учень Федора Кричевського).

У 1928—1929 роках був членом Асоціації художників Червоної України (АХЧУ), у 1929—1931 роках — членом Українського мистецького об’єднання (УМО). З 1931 року — аспірант Харківського поліграфічного інституту, з 1932 року — асистент Харківського художнього інституту. З 1934 року працював викладачем у Київського художнього інституту, де у 1947 році отримав звання професора. Серед його учнів були живописці О. Лопухов, В. Одайник, Т. Голембієвська, В. Рижих, В. Гурін та багато інших. Нагороджений орденом «Знак пошани».

Донька Надія Сиротенко (1920—2005) — теж видатна художниця. Помер у 1975 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Купальници

«Купальниці», 1937

IMG_7439

«Дівчина-в-червоному»,-1971

«Дівчина в червоному», 1971

IMG_7415

IMG_7420

Виставка триватиме до 7 серпня 2017 року за адресою: Київ, вул. Рейтарська, 8Б, галерея «Дукат».