8 сентября -Музей українського живопису

8 сентября

Народився Луї-Фредерік ШУТЦЕНБЕРГЕР (8 вересня 1825, Страсбург - 17 квітня 1903, Страсбург) - французький художник.

Народився в родині відомих ельзаських пивоварів. Він був учнем Поля Делароша і Шарля Глейра в Школі витончених мистецтв у Парижі. Кавалер Ордена Почесного легіону від 1870 року. Між 1870 і 1885 роком він був власником замку Шаррашбергайм, в якому він облаштував свою студію на першому поверсі.

Як плідний художник, він працював у всіх жанрах. Крім прекрасних картин з історії та жанрового живопису він створив багато пейзажів, в яких він відтворював береги Рейну.

«Охоронець сигналить у ріг» (1859 р.), Музей образотворчого мистецтва Страсбурга


Народився Генрік Луїс ЛУНД (8 вересня 1879, Берген - 23 грудня 1935, Осло) - норвезький художник-імпресіоніст, майстер портрета.

Народився в сім'ї військового. Мати художника була піаністкою. Генрік почав вивчати живопис в Осло під керівництвом художниці Гаррієт Бакер і Ганса Гуде, а потім навчався у Йохана Нордхагена. Перша виставка робіт Лунда відбулася в 1899 році, в 1901 році він вперше бере участь в Осінній виставці. Молодий художник, починаючи з 1904 року, удосконалювався в Копенгагені, в 1905 році їде в Париж. У 1911 Лунд бере участь в низці великих виставок в Копенгагені та Берліні.

Під час поїздки по США Генрік Лунд створив портрети кількох відомих політиків і діячів науки, в тому числі президента Теодора Рузвельта і винахідника Томаса Едісона. В Європі персонажами його полотен стають Елеонора Дузе, Беніто Муссоліні, Герберт Уеллс і ін. Лунд неодноразово портретував великого норвезького письменника Кнута Гамсуна. Роботи Г.Лунда написані, як правило, в пост-імпресіоністському стилі.

Генрік Луїс Лунд. «Крістіан Сіндінг, Гуннар Гейберг і Кнут Гамсун», 1926


Народилася Марія ЛАССНІГ (8 вересня 1919, Каппель-ам-Краппфельд — 6 травня 2014, Відень) — австрійська художниця.

За своєю першою професією М. Лассніг була викладачкою; працювала в рідній Карінтії. У 1941 році переїхала до Відня, де вступила у місцеву Академію образотворчого мистецтва. Недовчившись, покинула Академію в 1943 році, так як її роботи у фашистській Німеччині були зараховані до так званого дегенеративного мистецтва. У 1945 Лассніг закінчує Академію і повертається у Клагенфурт, де в 1948 році відбулася її перша персональна виставка.

У початковий період своєї творчості вона, після відвідин Парижа, захоплюється сюрреалізмом. У 1954 році М. Лассніг повертається у віденську Академію і закінчує своє навчання в класі Альберта Ґютерсло. Спільно з художником Арнульфом Райнером є одним з основоположників напряму інформель в австрійському мистецтві.

Між 1961 і 1968 роками М. Лассніг живе і працює в Парижі. Малює акварелі і 2-х метрові «тілесні» фігуративні твори, які, втім, ніколи не виставлялися. У 1968 художниця переїжджає в Нью-Йорк і відкриває тут свою майстерню. Придбавши 16-мм кінокамеру, М. Лассніг знімає кілька фільмів. У 1980 році художниця повертається до Відня і займає кафедру професора живопису в місцевому Університеті прикладного мистецтва. Роботи М. Лассніг виставлялися на експозиціях сучасного мистецтва documenta в 1982 і 1997 роках в Касселі. Персональні виставки робіт М. Лассніг проходили у найбільших музеях Нью-Йорка, Парижа, Цюріха, Риму, Відня, Дюссельдорфа, Мюнхена, Франкфурта-на-Майні, Гааги, Нюрнберга, Люцерна та ін.

Є лауреатом численних премій й відзнак, в тому числі Велика державна премія Австрії в галузі мистецтва (1988), австрійський почесний знак «За науку і мистецтво» (2005), — премій Оскара Кокошки (1998), Рубенса (2002), Макса Бекмана (2004).

«Автопортрет під пластиком», 1972 «Смерть і дівчина», 1999


Народився Олександр Павлович АЦМАНЧУК (8 вересня 1923, Одеса — 6 жовтня 1974, Одеса) — український художник, майстер жанрового живопису, портретист. Представник романтичного стилю епохи «шістдесятників».

У 1947 закінчив Одеське художнє училище (майстерня Леоніда Мучника), в 1953 — Ленінградський художній інститут (майстерня Михайла Авілова). З 1947 року брав участь у виставках. У 1953 - 1959 викладав в ОХУ. Член Спілки художників України з 1954.

Легендарна особистість в мистецькому житті Одеси. Олександр Ацманчук був відомий як експериментатор в області композиційної побудови картини, творчо переосмислював досягнення Ренесансу в пошуках нової образної мови. У його роботах високий ступінь узагальненості поєднувався з пафосом щирого романтичного пориву заради максимального емоційного впливу на глядача. За радянських часів широко тиражувалася його картина «Дан наказ ...», присвячена комсомольцям Громадянської війни. За життя художника у нього не було ні звань, ні нагород. Перша персональна виставка Олександра Ацманюка відбулася тільки після його смерті.

«Дніпровські далі», 1961


Народився Олександр Андрійович ІВАХНЕНКО (8 вересня 1931 року, Старопетрівка, нині Бердянського району Запорізькій обл. — 8 грудня 2003, Київ) — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв України (1992), член худради Міністерства зв'язку України. Був головним художнім консультантом по випуску ювілейних монет при Національному банку України, автором перших марок незалежної України.

У 1949 року він вступив у Львівський державний інститут художньо-декоративного та прикладного мистецтва на факультет кераміки. Близько року О. Івахненко навчався у професора скульптури Севери. Однак потяг до живопису переважив, і він, кинувши інститут, поступив в Дніпропетровське державне художнє училище на другий курс факультету живопису.

Після закінчення училища Олександр Івахненко працював у Полтавському обласному Будинку народної творчості, де відкрив трирічну художню. У 1960 році О. А. Івахненко поступив в Харківський художній інститут на факультет живопису, де його педагогами за фахом були О. Хмельніцький та А. Константінопольський. Закінчив навчання в інституті в 1966 році. У 1993 році він став доцентом, потім професором, кафедри живопису і композиції Української академії мистецтв.

О. Івахненко працював у техніках станкового і монументального живопису, акварелі, рисунка пером і графіки: офорти, літографії, пастелі, гуаші, темпери, графічного дизайну і так далі. Він виконував пейзажні композиції, працював в оформленні книг, малював портрети Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Пушкіна.

О. А. Івахненко є автором перших поштових марок України. Для Національного банку України Олександр Андрійович виготовив ескізи ряду ювілейних монет України та багато інших творів монетарного і медальєрного мистецтва.

Поштова марка «500-річчя українського козацтва»
Художник – О. Івахненко


8 вересня 1937 року вирішувалася доля творчої спадщини репресованих українських художників-«бойчукістів».

З постанови: «... комісія в складі інструктора культосвітніх відділу ЦК КП (б) У тов.Попелюха, директора Музею російського мистецтва тов.Раєвського, художників Кодієва і Пащенко в присутності науковців Державного Українського Музею тт.Адольфа, Рєзнікова переглянула твори ворогів народу Падалки , Седляра, Гвоздика, Липківського, Нелепінської-Бойчук та Діндо, які подані на розгляд комісії з спец.фонду Державного Українського Музею, постановляє:
Названі твори є за своїм контрреволюційним бойчуківським формалістичним методом шкідливими, спотворюють нашу соціалістичну дійсність, подають фальшиві образи Радянських людей, ніякої художньої та наукової цінності не мають і як твори ворогів народу підлягають знищенню».

Сьогодні нечисленні вцілілі твори репресованих художників повертаються в експозиції музеїв.

Іван Падалка. «Несуть товариша», 1927 
Кирило Гвоздик. «Селяни в полі», 1929

В процесі роботи над ескізом фрески «Свято врожаю» в фойє Харківського Червонозаводського театру. Зліва направо: М. Бойчук, В. Седляр, І.Падалка, О. Павленко. Харків, 1934 р.


Народився Ігор Германович КУДЕЛІН (8 вересня 1961) – дніпровський художник-постмодерніст.

Від 1984 по 1993 рік навчався в Дніпропетровськом інженерно-будівельному інституті (архітектурний факультет). Продовжив навчання в Одеському педагогічному інституті (художньо-графічне відділення). Член національної спілки художників України. Учасник багатьох виставок від 1993 року (в тому числі, біля 10 персональних).

Від 2001 року працює над художнім проектом «Мистецтво точки», який складається із живописних серій «Історія Землі», «Історія Всесвіту» і «Дхарма», що дозволяють розкрити його уявлення про Всесвіт, його філософські роздуми про мікро і макро Космос у вигляді сакральних рефлексій. Твори Ігоря Куделіна зберігаються у Музеї українського живопису (м.Дніпро), приватних зібраннях України, Великобританії, США…

«Історія Всесвіту 11», 2005


8 вересня 2011 року з приватного будинку в Х'юстоні, США, була викрадена картина Огюста Ренуара «Мадлен з квітами у волоссі, яка спирається на лікоть».

Грабіжник у масці, озброєний напівавтоматичного гвинтівкою, вибивши двері, увірвався в будинок жінки, яка в той момент дивилася телевізор, і зажадав зняти зі стіни роботу Ренуара, а у торбу кинути всі коштовності і гроші. Господиня підкорилася. Після цього злодій зник. Картина так і не була знайдена, так як опис грабіжника був досить загальним: молода людина в лижній масці. Як вважає поліція, злодієві просто пощастило: красти саме шедевр Ренуара він не планував. Сума збитку склала $ 1 млн.

Огюст Ренуар. «Мадлен з квітами у волоссі, яка спирається на лікоть»