8 августа -Музей українського живопису

8 августа

СЕССЮ ( 1420, Акахама, провінція Біттю — 8 серпня 1506, Отайосі) — японський чернець буддистької секти Дзен, художник періоду Муроматі, майстер монохромних пейзажів в стилі сумі-е. Повне чернече ім'я — Сессю Тойо. Буддистький титул — «мудрець». В світовому мистецтвознавстві вважається одним з найяскравіших митців японської художньої школи.

У малому віці його віддали на виховання до столичного монастиря секти Дзен. В обителі окрім опановування буддизму, Сессю вивчав мистецтво малювання від ченця Сюбуна. У 1462 році молодий художник обрав собі псевдонім «Сессю» — «сніжний корабель» — на честь псевдоніма улюбленого китайського ченця-художника династії Юань Чуши Фаньчі.

У 1464 році Сессю полишив столицю і оселився у місті Ямаґуті в провінції Суо, резиденції наймогутнішого володаря Західної Японії Оуті Норіхіро. Останній мав славу патрона мистецтв, а тому взяв талановитого художника під свою опіку і надав йому студію Ункокуан. У 1467 році, у віці 48-ми років, Сессю вдалося потрапити до китайської столиці — Пекіну. Там він навчався у відомих художників таких як Чан Ю Шен, Лі Цзай, Гао Янь Гуй, а також вивчав місцеві пейзажі і природний світ Китаю. За наказом китайського імператора Сессю було доручено розмалювати Залу Церемоній імператорського палацу, що принесло художнику загальнокитайське визнання.

«Вид на Ама-но-Хасідате»

У 1469 році Сессю повернувся до Японії, де вповні проявив знання і навички, отримані під час перебування Китаї. Пам'яткою його стажування є картина «Пейзажі пір року», що зберігається у Токійському Національному Музеї.

З 1470-х років Сессю подорожував про різних краях Японського архіпелагу, роблячи замальовки місцевих пейзажів. На схилі життя Сессю створив багато картин, які вважаються шедеврами японського середньовічного образотворчого мистецтва.

До наших днів Сессю вважається найбільшим з японських майстрів мистецтва сумі-е - запозиченої з Китаю техніки монохромного малюнка тушшю. Він писав пройняті дзен-буддистським духом фігури божеств, величні гірські пейзажі, портрети, розписував ширми зображеннями квітів і птахів (з легким кольоровим тонуванням). Його твори характерні своїм лаконізмом і напруженою експресією.

«Весна» (з циклу «Пейзажі чотирьох пір року»), 1480-і


Родился Годфри КНЕЛЛЕР (НЕЛЛЕР) (8 августа 1648, Любек — 19 октября 1723, Лондон) — немецкий художник, придворный портретист пяти английских монархов. Первый художник в Англии, которому был присвоен титул баронета.

Настоящее имя – Готфрид. В Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона о художнике рассказывается: «Ученик Ф. Боля в Амстердаме; провёл несколько лет в Венеции, изучал там произведения Тициана и Тинторетто. Поселившись с 1674 в Лондоне состоял до конца своей жизни королевским придворным живописцем и исполнял заказы, во множестве сыпавшиеся к нему со стороны английской знати. Георг I пожаловал ему достоинство баронета.

Кнеллер писал чрезвычайно быстро и только одни головы; остальное в его портретах дописывали ученики и помощники. Произведения его хороши по рисунку и письму, но часто рассчитаны на театральный эффект. Во время первого путешествия царя Петра Великого за границу он написал в Утрехте его портрет…». Кнеллер также знаменит огромной серией из 42 портретов членов аристократического клуба вигов — Кит-кэт клуба (1702—1717). Эти портреты пользовались такой популярностью, что в историю искусства вошел термин «кит-кэт сайз» — портрет с изображением руки или рук портретируемого. Интерес к занятиям, роду деятельности человека — новая черта в портретном искусстве Англии, которую внес Годфри Кнеллер.

«Автопортрет» «Петр I», 1698


Народився Жозеф Ніколя РОБЕР-ФЛОРІ (8 серпня 1797, Кельн - 5 травня 1890, Париж) - французький художник, батько художника Тоні Робер-Флорі.

Ж. Робер-Флорі в юності приїхав до Парижа, де навчався у художника Антуана-Жана Гро. Пізніше зробив навчальну поїздку до Італії, і від 1826 року жив в Парижі. Ж.Робер-Флорі писав картини переважно на історичну тематику. Так, на замовлення паризького Торгового суду він створює серію полотен: «Посвята в судді в 1563 році»; «Оголошення торгових законів від 1673 року»; «Наполеон I приймає в 1807 році звід законів про торгівлю»; «Наполеон III відвідує нову будівлю Торгового суду».

Крім цього, слід зазначити такі історичні полотна художника, як: «Релігійний диспут в Пуассі в 1561» (1840), Варфоломіївська ніч (1833), «Галілей перед судом інквізиції» (1847), Люксембург, Художній музей, «Єврейський погром у середньовічній Венеції» (1855), Люксембург, Художній музей, «В'їзд Хлодвіга в Тур», Версаль, «Балдуїн Бульйонський під стінами Едеси», Версаль.

«Балдуїн Бульйонський під стінами Едеси в лютому 1098 р.», 1840


Народився Луї ВАЛЬТА (8 серпня 1869, Дьєпп - 2 січня 1952, Париж) - французький художник і гравер. Представник постімпресіоністського напрямку в мистецтві, один із засновників фовізму.

Син багатого судновласника. Навчався в паризькій Школі витончених мистецтв і в Академії Жюліана. Учень Жюля Дюпре. Серед його однокурсників був Альберт Андре (1869-1954), який став його близьким другом.

Уже в 1890-х роках Л. Вальта дебютував у Салоні Незалежних і працював спільно з А. Тулуз-Лотреком над декораціями для Паризького театру L'Oeuvre. За стилістикою його картини, написані в ці роки, випередили напрямок, який в подальшому отримав назву «фовізм». Апогеєм фовізму стала виставка молодих художників, серед яких був і Луї Вальта, що пройшла 1905 року в Осінньому Салоні, яка викликала шквал критики і обурення французької громадськості.

Луї Вальта вважається ключовою фігурою періоду стилістичного переходу в живопису від Моне до Матісса. Сюжетами його картин були квіткові композиції, пейзажі та сцени сучасного життя.

О.Ренуар, «Портрет Луї Вальта» (бл. 1904 року) «Пейзаж», 1908


Народився Лев Павлович ХОДЧЕНКО (8 серпня 1912, сел. Шиманівка, нині Одеська область - 1998) - український живописець. Заслужений художник України від 1990 року.

Від 1930 по 1934 рік навчався в Харківському художньому інституті у С. Прохорова, М.Шаронова. У 1934 - 1939 роках продовжив навчання в Київському художньому інституті, де його викладачами були: Ф.Кричевський, К.Єлева і С. Григор'єв. Дебютував на Виставці дипломних робіт Київського художнього інституту. Учасник Другої світової війни. Нагороджений Орденом Червоної Зірки і медалями. Член Спілки художників України від 1945 року.

Працював у галузі станкового живопису. Майстер пейзажу та тематичної картини. Учасник художніх виставок: республіканських - від 1947 року, всесоюзних - з 1950 року.

«Чайки над бухтою», 1969


Народився Володимир Іванович ПАСИВЕНКО (8 серпня 1939 с.Обичів Прилуцького району Чернігівської обл.) - народний художник України (2006), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1998). Член-кор. Академії мистецтв України.

У 1967 році закінчив Московське вище художньо-промислове училище (Строганівське). Працює в галузі живопису та монументального мистецтва. Член НСХУ з 1973 року; заслужений художник України від 1996. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка 1998 року - за монументально-декоративне панно «Біль Землі» для Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, створене разом з В. М. Прядкою.

Володимир Пасивенко автор понад 500 творів станкового живопису. Брав участь у розписах відродженого Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Автор монументальних розписів в готелі «Україна» в Москві ( «Українське народне весілля», «Ніч на Івана Купала»), в бібліотеці Політехнічного інституту в Києві ( «Людина і природа»), у Київському будинку новонароджених («Весна») і ін . В.І. Пасивенко брав участь в більш ніж 70 всеукраїнських і міжнародних виставках.



Народилася Тетяна Тимофіївна ДИМАНОВА-ГОЛИНСЬКА (8 серпня 1954, Генічеськ, АР Крим) - український живописець. Заслужений художник АР Крим.

У 1975 році закінчила Кримське художнє училище ім. М. Самокиша, а в 1981 - Київський державний художній інститут (майстерня станкового живопису професора В. Шаталіна). Від 1987 року член Національної спілки художників України. Від 1981 Тетяна Тимофіївна Диманова-Голинська викладає в училищі імені Самокиша. У 1998 р їй присвоєно почесне звання «Заслужений художник Автономної Республіки Крим». З 2004 року викладає у сімферопольській філії Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Брала участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних виставках. Автор чотирьох персональних виставок. Дружина заслуженого художника України Валерія Голинського. Мати художника Олександра Голинського.

Основна галузь – станковий живопис; жанри – портрет, пейзаж, натюрморт. Фігури у пейзажах додають особливої теплоти, змушуючи гостріше сприймати життя провінційного міста. Натюрморти щирі й прості. Предметний світ художниці небагатослівний, витончено-раціоналістичний. Портрет у Диманової-Голинської – це портрет-настрій, портрет-алегорія.

«Абдюль», 2005