7 февраля -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

7 февраля

Народився Йоганн Генріх ФЮССЛІ, більш відомий як Генрі ФЮЗЕЛІ (7 лютого 1741, Цюріх - 16 квітня 1825, Лондон) - швейцарський і англійський живописець, графік, історик і теоретик мистецтва, автор знаменитої серії картин на тему кошмарів.

Служив пастором, потім навчався живопису в Берліні, з 1764 працював в Англії, дружив з поетом і художником Вільямом Блейком.

Переклав на англійську трактат Вінкельмана «Роздуми про живопис і скульптуру греків». Ілюстрував Шекспіра, Блейка. У його картинах («Кошмар», 1781; «Спляча і фурії», 1821), помітна пристрасть до похмуро-фантастичних сюжетів, запозиченим з літератури, фольклору та міфології, гротескному зображенню станів страху і божевілля, надприродних істот (демонів, відьом, привидів).

Фю́зелі вважається одним з головних новаторів живопису зламу XVIII-XIX століть, а його творчість, поряд з творчістю Вільяма Блейка, - раннім проявом романтизму в англійському мистецтві.

Джеймс Норткот. Портрет Генрі Фюзелі, 1778 «Кошмар», 1781


Народився Хосе Хіменес АРАНДА (7 лютого 1837, Севілья — 6 травня 1903, Севілья) — іспанський живописець і графік. Старший брат художників Луїса та Мануеля Хіменеса Аранда.

З 14 років він почав навчання у королівській академії витончених мистецтв ім. Св. Єлисавети Угорської у Севільї. З перших днів у юнака виявився дивний талант рисувальника. Хосе вивчав колекцію живопису в Прадо, Мадриді, чотири роки мандрував Італією. У 1881 році опинився в Парижі, де прожив 9 років. У 1890 році Аранда повернувся до Іспанії, в Мадрид. У 1892 році після смерті дружини й дочки він переїжджає до рідної Севільї, де стає членом Академії витончених мистецтв, її викладачем. Працював у побутовому, історичному і портретному жанрах. Популярні його розгорнуті жанрові полотна з повсякденного життя: «Святим єлеєм», «Сварка прачок», «Римський цирульник»…

Крім всього іншого, Хосе Хіменес Аранда ілюстрував «Дон Кіхота» – 689 його ілюстрацій прикрасили ювілейне видання 1905 року.

«Автопортрет», 1870 «Римський цирульник», 1875


7 лютого 1845 року в Британському музеї якимсь Вільямом Ллойдом була вщент розбита знаменита Портлендська ваза.

Це найвидатніший зі збережених творів античного художнього скла. Являє собою декоративний посуд 25 см у висоту і 56 см в обхваті з двошарового темно-синього і білого непрозорого скла, на якому методом різьблення виконаний рельєф із зображенням семи фігур богів і смертних. Ця техніка нагадує різьблення камей з багатошарових напівкоштовних каменів. Імовірно виготовлена в Римі між 30 і 20 роками до н. е. З приводу зображень на вазі немає однозначної думки.

Згідно з однією з версій, вазу знайшли близько 1582 року в усипальниці Олександра Севера поблизу Рима. Вона надалі зберігалася в приватних зібраннях в Італії, поки 1778 року її не придбав Вільям Гамільтон (чоловік знаменитої леді Гамільтон). Потім вазою володіли герцоги Портлендські, які передали її на збереження до Британського музею, де вона була розбита у 1845 році.

Після кількох років кропіткої роботи Портлендська ваза була склеєна з осколків і повернулася на своє місце в музеї. Вона була знову розібрана і склеєна у 1948 році, цього разу на більш довговічній основі. Остання реставрація вази була здійснена 1987 року.

Перша сцена: Пелей і Фетіда (?) Друга сцена: Сон Гекуби (?)


Народився Володимир Єгорович МАКОВСЬКИЙ (7 лютого 1846, Москва - 21 лютого 1920, Петроград) - російський художник-передвижник, живописець і графік, педагог, майстер жанрової сцени; дійсний член петербурзької Академії Мистецтв (1893). Брат художника Костянтина Маковського.

Володимир Маковський народився в сім'ї одного із засновників Московського училища живопису, скульптури та архітектури Є. І. Маковського. Перші уроки образотворчого мистецтва брав у друга сім'ї В. А. Тропініна. З 1861 по 1866 Володимир навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури у продовжувача традицій венеціанівської школи С. К. Зарянка, Є. С. Сорокіна і самого В. А. Тропініна. Училище Володимир закінчив зі срібною медаллю і званням класного художника III ступеня.

«Ярмарок у Полтаві»

«Крах банку», 1880

Картина «Гра в бабки» стала першою картиною Маковського, купленою П. М. Третьяковим для своєї галереї, що означало визнання його як художника.

У 1872 він став членом Товариства пересувних художніх виставок. Від самого початку був одним з найбільш діяльних членів Товариства, брав участь майже у всіх виставках, а в 1874 році його обрали членом правління.

З 1894 по 1918 Володимир Маковський викладав у петербурзькій Академії мистецтв, куди його запросили на посаду керівника жанрової майстерні. У 1895 він був призначений ректором Академії.

«Автопортрет». 1905 «На бульварі». 1886-1887. Державна Третьяковська галерея, Москва


Родился Сергей (Серго) Соломонович КОБУЛАДЗЕ (7 февраля 1909, Ахалцих, Тифлиская губ. — 1978) — советский грузинский художник, книжный график, театральный художник, живописец. Народный художник Грузинской ССР (1958). Лауреат двух Сталинских премий первой степени (1947, 1948).

С 1925 по 1930 учился в Тбилисской академии художеств у Е. Е. Лансере, И. А. Шарлеманя, Г. Габашвили. С 1938 года становится преподавателем академии художеств (с 1957 профессор).

Серго Кобуладзе проиллюстрировал поэму Шота Руставели «Витязь в тигровой шкуре» (1935—1937), некоторые трагедии Шекспира, «Слово о полку Игореве» (1939). Был отмечен государственными премиями за оформление балетных и оперных спектаклей.

Иллюстрация к поэме «Витязь в тигровой шкуре»


Народився Адам ВСЕЛКОВСЬКИЙ (7 лютого 1949, Краків) - польський художник і графік, педагог, професор (1992), ректор Краківської академії мистецтв.

Навчався на живописному факультеті Краківської академії мистецтв у майстерні професора Вацлава Таранчевського, яку закінчив 1973 року із золотою медаллю. Ставши стипендіатом фонду Ford & Rockefeller, в 1981-1982 удосконалював свою майстерність в художніх інститутах США.

Після закінчення навчання приступив до педагогічної діяльності: в Академії працював викладачем, пізніше деканом живописного факультету (1996-2002), потім - проректором і згодом став ректором Академії.

Адам Вселковський отримав визнання як майстер геометричних структур з домінацією таємничого світла. Оригінальна манера художника позначена логікою і дисципліною просторової конструкції, ясністю і логікою її викладу.

Учасник близько 150 виставок у Польщі та інших країнах світу. Провів понад 50 персональних виставок, в тому числі у Кракові, Варшаві, Познані, Вроцлаві, Берліні, Києві, Празі, Парижі, Нью-Йорку та ін. Володар понад 20 різних нагород у конкурсах живопису, малюнку і плакату, в тому числі - премії Міністерства культури і мистецтва Польщі за значні досягнення в мистецтві (1991).

«Фелек і я», 2005