7 февраля

Народився Йоганн Генріх ФЮССЛІ, більш відомий як Генрі ФЮЗЕЛІ (7 лютого 1741, Цюріх - 16 квітня 1825, Лондон) - швейцарський і англійський живописець, графік, історик і теоретик мистецтва, автор знаменитої серії картин на тему кошмарів.

Служив пастором, потім навчався живопису в Берліні, з 1764 працював в Англії, дружив з поетом і художником Вільямом Блейком.

Переклав на англійську трактат Вінкельмана «Роздуми про живопис і скульптуру греків». Ілюстрував Шекспіра, Блейка. У його картинах («Кошмар», 1781; «Спляча і фурії», 1821), помітна пристрасть до похмуро-фантастичних сюжетів, запозиченим з літератури, фольклору та міфології, гротескному зображенню станів страху і божевілля, надприродних істот (демонів, відьом, привидів).

Фю́зелі вважається одним з головних новаторів живопису зламу XVIII-XIX століть, а його творчість, поряд з творчістю Вільяма Блейка, - раннім проявом романтизму в англійському мистецтві.

Джеймс Норткот. Портрет Генрі Фюзелі, 1778	«Кошмар», 1781

Народився Хосе Хіменес АРАНДА (7 лютого 1837, Севілья — 6 травня 1903, Севілья) — іспанський живописець і графік. Старший брат художників Луїса та Мануеля Хіменеса Аранда.

З 14 років він почав навчання у королівській академії витончених мистецтв ім. Св. Єлисавети Угорської у Севільї. З перших днів у юнака виявився дивний талант рисувальника. Хосе вивчав колекцію живопису в Прадо, Мадриді, чотири роки мандрував Італією. У 1881 році опинився в Парижі, де прожив 9 років. У 1890 році Аранда повернувся до Іспанії, в Мадрид. У 1892 році після смерті дружини й дочки він переїжджає до рідної Севільї, де стає членом Академії витончених мистецтв, її викладачем. Працював у побутовому, історичному і портретному жанрах. Популярні його розгорнуті жанрові полотна з повсякденного життя: «Святим єлеєм», «Сварка прачок», «Римський цирульник»…

Крім всього іншого, Хосе Хіменес Аранда ілюстрував «Дон Кіхота» – 689 його ілюстрацій прикрасили ювілейне видання 1905 року.

«Автопортрет», 1870	«Римський цирульник», 1875

7 лютого 1845 року в Британському музеї якимсь Вільямом Ллойдом була вщент розбита знаменита Портлендська ваза.

Це найвидатніший зі збережених творів античного художнього скла. Являє собою декоративний посуд 25 см у висоту і 56 см в обхваті з двошарового темно-синього і білого непрозорого скла, на якому методом різьблення виконаний рельєф із зображенням семи фігур богів і смертних. Ця техніка нагадує різьблення камей з багатошарових напівкоштовних каменів. Імовірно виготовлена в Римі між 30 і 20 роками до н. е. З приводу зображень на вазі немає однозначної думки.

Згідно з однією з версій, вазу знайшли близько 1582 року в усипальниці Олександра Севера поблизу Рима. Вона надалі зберігалася в приватних зібраннях в Італії, поки 1778 року її не придбав Вільям Гамільтон (чоловік знаменитої леді Гамільтон). Потім вазою володіли герцоги Портлендські, які передали її на збереження до Британського музею, де вона була розбита у 1845 році.

Після кількох років кропіткої роботи Портлендська ваза була склеєна з осколків і повернулася на своє місце в музеї. Вона була знову розібрана і склеєна у 1948 році, цього разу на більш довговічній основі. Остання реставрація вази була здійснена 1987 року.

Перша сцена: Пелей і Фетіда (?)	Друга сцена: Сон Гекуби (?)

Родился Владимир Егорович МАКОВСКИЙ (7 февраля 1846, Москва – 21 февраля 1920, Петроград) – русский художник-передвижник, живописец и график, педагог, мастер жанровой сцены; академик (1873), действительный член Петербургской Академии художеств (1893). Брат художника Константина Маковского.

Владимир Маковский родился в семье одного из основателей Московского училища живописи, ваяния и зодчества Егора Ивановича Маковского.

Первые уроки изобразительного искусства Маковский брал у друга семьи В. А. Тропинина. С 1861 по 1866 Владимир учился в Московском училище живописи, ваяния и зодчества у продолжателя Венециановской школы С. К. Зарянко, Е. С. Сорокина и самого В. А. Тропинина. Училище Владимир закончил с серебряной медалью и званием классного художника III степени.

«Ярмарка в Полтаве»

«Крах банка», 1880

Картина «Игра в бабки» стала первой картиной Маковского, купленной П. М. Третьяковым для своей галереи, что означало признание его как художника.

В 1872 он стал членом Товарищества передвижных художественных выставок. С самого начала был одним из наиболее деятельных членов Товарищества, участвовал почти во всех выставках, а в 1874 году его избрали членом правления.

С 1894 по 1918 Маковский преподавал в Петербургской Академии художеств, куда его пригласили на должность руководителя жанровой мастерской. В 1895 он был назначен ректором Академии.

«Автопортрет». 1905	«На бульваре». 1886-1887. Государственная Третьяковская галерея, Москва

Родился Сергей (Серго) Соломонович КОБУЛАДЗЕ (7 февраля 1909, Ахалцих, Тифлиская губ. — 1978) — советский грузинский художник, книжный график, театральный художник, живописец. Народный художник Грузинской ССР (1958). Лауреат двух Сталинских премий первой степени (1947, 1948).

С 1925 по 1930 учился в Тбилисской академии художеств у Е. Е. Лансере, И. А. Шарлеманя, Г. Габашвили. С 1938 года становится преподавателем академии художеств (с 1957 профессор).

Серго Кобуладзе проиллюстрировал поэму Шота Руставели «Витязь в тигровой шкуре» (1935—1937), некоторые трагедии Шекспира, «Слово о полку Игореве» (1939). Был отмечен государственными премиями за оформление балетных и оперных спектаклей.

	Иллюстрация к поэме «Витязь в тигровой шкуре»

Родился Адам ВСЕЛКОВСКИЙ (7 февраля 1949, Краков) — польский художник и график, педагог, профессор (1992), ректор Краковской академии искусств.

Обучался на живописном факультете Краковской академии искусств в мастерской профессора Вацлава Таранчевского (1903-1987), которую окончил в 1973 с золотой медалью. Став стипендиатом фонда Ford & Rockefeller, в 1981-1982 совершенствовал своë мастерство в художественных институтах США.

После окончания учëбы приступил к педагогической деятельности: в Академии работал преподавателем, позже деканом живописного факультета (1996-2002), затем — проректором и впоследствии стал ректором академии.

Адам Вселковский получил признание как мастер геометрических структур с доминацией таинственного света. Оригинальная манера художника обозначена логикой и дисциплиной пространственной конструкции, ясностью и логикой её изложения.

Участник около 150 выставок в Польше и других странах мира. Провел более 50 персональных выставок, в том числе, Кракове, Варшаве, Познани, Вроцлаве, Берлине, Киеве, Праге, Париже, Нью-Йорке и др. Обладатель более 20 различных наград в конкурсах живописи, рисунка и плаката, в том числе в 1991 - премии Министерства культуры и искусства Польши за значительные достижения в искусстве.

	Felek i ja, 2005