4 сентября -Музей українського живопису

4 сентября

Народився Альберт Джозеф МУР (4 вересня 1841, Йорк — 25 вересня 1893, Лондон) — англійський художник-прерафаеліт, відомий своїми зображеннями млостивих і томних жіночих тіл на фоні розкішних інтер'єрів.

Був найменшим із 14 дітей в сім'ї художника Вільяма Мура із Йорка, який в першій половині 19-го століття був відомий як один з найкращих портретистів та пейзажистів в Північній Англії. Після смерті батька А. Мур подався до Лондона, де він вступив до Школи Академії. В той час в його картинах відчувались ознаки школи прерафаелітів, художнього стилю, який з'явився в результаті синтезу сучасного символізму та романтичних образів.

Після багатьох подорожей до Риму в його мистецтві розпочав відчуватися вплив класичної скульптури. В його творах зображувались жінки в класичному одязі. Він малював їх або поодинці, або групами, без яких-небудь натяків на історії з Біблії або літературні твори. А. Мур ритмічно розставляв жіночі фігури в своїх картинах, поєднував їх з декоративними аксесуарами. В такий спосіб жіночі фігури були засобом вираження абстрактної мови форм, кольорів, ліній та узорів.

«Літня ніч» (1890 р.)


Народився Ялмар Ейліф Еммануел ПЕТЕРССЕН (4 вересня 1852, Осло — 29 грудень 1928, Лізакер) — норвезький художник.

Вивчав живопис у художній школі, у 1871 році вступив до Королівської художньої академії в Осло, деякий час навчався у художника Кнуда Бергсліна. Продовжив навчання в Німеччині - в Карлсруе (1871-1873) і в Мюнхені (1873-1875), під керівництвом Вільгельма Дица. Побував у Лондоні, Парижі, кілька разів - в Італії. Багато його полотен присвячені перебуванню на острові Сандьо. Ейліф Петерссен був також одним з найбільших знавців європейського мистецтва та історії мистецтва.

« Портрет Генріка Ібсена », 1895


Родился Евгений Евгеньевич ЛАНСЕРЕ (4 сентября 1875, Павловск, Санкт-Петербургская губ. — 13 сентября 1946, Москва) — русский и советский художник. Народный художник РСФСР (1945). Заслуженный деятель искусств Грузинской ССР (1933). Лауреат Сталинской премии второй степени (1943).

Сын известного скульптора Е. А. Лансере, брат художницы Зинаиды Серебряковой и архитектора Николая Лансере, племянник основателя и идеолога объединения «Мир Искусства» А. Н. Бенуа.

С 1892 года учился в Рисовальной школе Общества поощрения художеств, Петербург, где посещал классы Я. Ф. Ционглинского, Н. С. Самокиша, Э. К. Липгарта. С 1895 по 1898 годы Лансере много путешествовал по Европе и совершенствовал мастерство во французских академиях Ф.Каларосси и Р.Жюльена. С 1899 года — член объединения «Мир искусства».

«Императрица Елизавета Петровна в Царском Селе», 1905.
Государственная Третьяковская галерея, Москва


В 1905 году Евгений Лансере уехал на Дальний Восток. В 1912—1915 — художественный руководитель фарфоровой фабрики и мастерских гравировки стекла в Санкт-Петербурге и Екатеринбурге. 1914—1915 — военный художник-корреспондент на Кавказском фронте во время Первой мировой войны. В 1920 году переезжает в Тифлис (Тбилиси). С 1920 года — рисовальщик в Музее этнографии, выезжал в этнографические экспедиции с Кавказским археологическим институтом. С 1922 года — профессор Академии художеств Грузии, МАРХИ. В 1927 году был командирован на полгода в Париж от Академии художеств Грузии.

«Кавказский натюрморт», 1918


В 1934 году переехал на постоянное жительство из Тифлиса в Москву. С 1934 по 1938 годы преподавал во Всероссийской Академии Художеств в Ленинграде.

В начале своей художественной деятельности исполнил несколько работ к юбилейным торжествам Санкт-Петербурга, на открытках также кроме декоративных композиций выходили его военные рисунки времён Русско-японской и Первой мировой войн. В советское время направленность творчества художника с большой полнотой проявилась в монументально-декоративном искусстве. Лансере работал в области оформления театральных постановок в Москве, Петербурге, Одессе, Кутаиси.

Зинаида Серебрякова.
«Портрет Е.Е.Лансере». 1915
«Хаджи-Мурат», 1924


Народився Оскар ШЛЕММЕР (4 вересня 1888, Штутгарт - 4 квітня 1943, Баден-Баден) - німецький художник, скульптор, хореограф і театральний оформлювач.

Художні роботи Шлеммера охоплюють величезний діапазон різних художніх стилів і напрямків XX століття, від форм геометричної абстракції і кубізму до класицизму в портреті або пейзажі. Приблизно в 1913 році формується те, що стає основною темою його полотен - зображення людських фігур, які, виконані в геометрично абстрактній манері, виглядають на поверхні картини як якийсь химерний орнамент.

З 1929 по 1932 рік Шлеммер є професором в Бреславльской Академії. У 1937 році Шлеммеру було заборонено брати участь в художніх виставках, а 5 його картин були виставлені на виставці «дегенеративного мистецтва». Відчуваючи фінансові труднощі, художник працює тепер ремісником у Штутгарті. Остання його робота, серія «Віконні картинки» - 18 маленьких акварелей, в яких він кидає погляд на освітлені вікна сусідських будинків.



Родился Валентин Иванович ГРИГОРЬЕВ (4 сентября 1935, г. Ярославль) — крымский живописец. Заслуженный художник АР Крым (2006). Педагог, заслуженный учитель Украины (1997).

В 1955 году окончил живописное отделение Ярославского художественного училища. Продолжил учебу на живописном отделении Харьковского Государственного художественного института в мастерской портретно-станковой живописи у профессора С.Ф.Беседина. В 1961 году после окончания института Министерством культуры Украины был направлен на работу в Крымское художественное училище имени Н.С.Самокиша преподавателем специальных дисциплин. Был заместителем директора, в 1982-1995 годах — директором училища. С 1963 года участвует в Крымских художественных выставках. С 1982 года – член Национального союза художников Украины. В 2004 году награжден Почетной Грамотой Министерства культуры АРК за значительный личный вклад в дело воспитания молодых специалистов - художников. Персональные выставки Валентина Григорьева прошли в Симферополе в 1995, 2001, 2005 и 2010 годах.

По мнению заслуженного художника Украины, председателя Крымской организации НСХУ Николая Моргуна: «Валентин Иванович был и остается убежденным художником-реалистом, обладающим академическим образованием, одаренным от природы тонким чувством цвета, знающим Крым как не многие из художников. Он создал ряд замечательных пейзажей настроения, проявил себя зрелым мастером композиции, отдал дань тематическим картинам и портрету современников. Его работы — плоды жизненных размышлений глубоко чувствующего художника».

«Балаклава после дождя»