30 января -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

30 января

Петер ПУРБУС (бл. 1543, Гауде — 30 січня 1584, Брюгге) — нідерландський (фламандський) художник, представник маньєризму, скульптор, малювальник і картограф.

У 1540 році перебирається до Брюгге, де навчався у Ланцелоота Блонделя. У 1543 році став членом гільдії Св. Луки. Пізніше оженився на доньці свого вчителя. З цього моменту не залишав Брюгге. Був спочатку вчителем свого сина Франса Старшого, а потім, після смерті останнього 1681 року, онука Франса Молодшого.

Малював історичні релігійні картини і портрети. Релігійні полотна, зокрема, «Страшний суд», триптихи «Зняття з хреста» та «Таємна вечеря», «Воскресіння Христове» відрізняються ясністю композиції, простотою і визначеністю моделювання фігур та старанністю виконання. Але вони дещо холодні й умовні за кольором. Більш вдалими і відомими стали його портрети.

«Портрет Хуана Лопеза Галло та його трьох синів».
Брюгге, музей Гронінге
«Страшний суд». Музей Брюгге


Народився Бернардо БЕЛЛОТТО (30 січня 1720, Венеція - 1780, Варшава) - італійський живописець, один з визначних представників т. зв. «ведутного» живопису, що відзначається точним відтворенням з натури міського пейзажу. Займався графікою, офортом.

Племінник і учень живописця Антоніо Каналетто (Джованні Каналь), успадкував і його прізвисько - «Каналетто». Майстерно опанував популярний у Венеції 18 століття жанр «ведути» - картини з детальним зображенням повсякденного міського пейзажу. Свої картини Беллотто створював за допомогою спеціальної камери-обскури, яка ідеально точно передавала характер місцевості.

Працюючи в Дрездені, Відні, Мюнхені та Варшаві створив яскраві зразки монументального міського пейзажу. У 1764 - 1768 рр. був членом академії в Дрездені.

«Площа Ноймаркт в Дрездені». 1750


Народився Адольф ІВОН (30 січня 1817, Ешвійер, Мозель - 11 вересня 1893, Париж) - французький художник баталіст, відомий своїми картинами, які зображують сцени Наполеонівських воєн.

Івон навчався у Поля Делароша, став знаменитий у часи Другої Імперії, потім закінчив свою кар'єру як викладач. Наполеон III захоплювався його батальними сценами. Івон став офіцером Ордену Почесного легіону в 1867 році і написав портрет Наполеона III в наступному році. Івон був відомий як провідний викладач малювання в Школі витончених мистецтв (1863-1883).

«Відступ маршала Нея з Росії»


Народився Олександр ГЕРИМСЬКИЙ (30 січня 1850, Варшава - між 6 і 8 березня 1901, Рим) - польський художник; молодший брат художника Максиміліана Геримського.

Навчався малюванню спершу в Варшаві. У 1868-1872 роках продовжує художню освіту в Мюнхенській академії, яку закінчує з золотою медаллю. У 1873-1874 живе в Італії, головним чином в Римі, де відточує свою майстерність. Написані в Італії картини Геримський привозить до Польщі і в 1875 році з успіхом виставляє їх у варшавській галереї мистецтв «Захента».

«Море»

Період з 1875 по 1879 року Геримський знову проводить в Італії. Художник намагається вирішити проблему правильного поєднання кольору і світла на полотні; його роботи цього часу мають багато спільного з творами французьких імпресіоністів. У 1879-1888 роках Геримський живе у Варшаві. Цей час був найбільш плідним для майстра. Він пише види Варшави і сценки з життя її мешканців. Роботи О. Геримського на той момент не знайшли належного відгуку у співвітчизників, і художник 1888 року їде за кордон - до Німеччини і до Франції. Основною темою його творчості стають пейзажі. Останні роки життя провів в Італії.

«Єврейка з лимонами»,1881. Сілезький музей, Катовіце


Народився Антуан (Натан) ПЕВЗНЕР (30 січня 1884, Климовичі, Могильовська губернія - 12 квітня 1962, Париж) - російський і французький художник і скульптор, старший брат Наума Габо.

Один з найвизначніших майстрів конструктивізму. Створював, найчастіше з металу, абстрактні композиції, вільно взаємодіючі з навколишнім простором.

Народився в сім'ї інженера. Закінчив Київське художнє училище (1902-1909). Вступив у петербурзьку Академію мистецтв, але через три місяці випробувального терміну був відрахований в силу обмежень, встановлених для євреїв, прийнятих понад 3-відсоткову норму. У 1911 приїхав Париж, де познайомився з О. Архипенком та А. Модільяні, тоді ж написав першу абстрактну картину. Навесні 1917 брати повернулися в Москву, брали участь в мистецькому житті, випустили Реалістичний маніфест (1920), один з перших маніфестів конструктивізму. Викладали у ВХУТЕМАСі.

У 1923 Певзнер переїхав до Берліна, потім, в тому ж році, в Париж. У 1946 був одним з організаторів, а потім віце-президентом і президентом салону Нових реальностей. Розвиваючи ідеї конструктивізму, прийшов до кінетичного мистецтва. Роботи Певзнера купували найбільші музеї Європи і Америки, а також приватні колекціонери.

«Динамічна проекція під кутом в 30 градусів». Університет в Каракасі, Венесуела. 1950-1951


Народився Мартін РАМІРЕС (30 січня 1895, Тепатітлан-де-Морелос, штат Халіско, Мексика - 12 лютого 1963, США) - американський художник-самоук мексиканського походження, представник наївного мистецтва.

Був одружений, батько чотирьох дітей. Близько 1925 року переїхав до США, працював на залізниці, гроші пересилав сім'ї. У розпал Великої депресії в 1931 році він залишається без роботи, втрачає житло. Зломлений нещастями і хворобою, втратив дар мови. Його знайшли поліцейські, німого, переслідуваного галюцинаціями, на одному з вокзалів Лос-Анджелеса. Рамірес був поміщений в психіатричну лікарню міста Стоктон c діагнозом параноїдна шизофренія.


Від 1945 року Рамірес почав малювати. Говорити він так і не почав. Але його малюнки висловлювали ставлення до життя і допомогли взаєморозумінню з людьми. Спочатку всі малюнки знищувалися працівниками лікарні, але в 1948 році, коли Мартіна переводять до лікарні в Абьорне (Каліфорнія), його малюнки випадково побачив і оцінив викладач університету в Сакраменто, психолог і художник-аматор Тармо Пасто. Він почав давати пацієнту матеріалами для малювання і показав його роботи своїм друзям-галеристам. Починаючи з 1951 року відбулися виставки робіт художника в Сакраменто, Чикаго, Нью-Йорку та інших містах. Мартін Рамірес помер у психіатричній лікарні від запалення легенів.



Народилася Амріта ШЕР- ҐІЛ (ШЕР-ДЖІЛ) (30 січня 1913, Будапешт, Угорщина - 5 грудня 1941, Лахор, Індія) - перша і найвідоміша індійська художниця.

Народилася в сім'ї індійського аристократа і угорської оперної співачки єврейського походження. Амріта провела більшу частину дитинства в Будапешті, потім родина переїхала до Індії. Коли у 16 років Амріта виявляє великий талант художника, Шер- Ґіли приїжджають в Париж, і дівчина вступає там до Школи красних мистецтв. У цей період Амріта знайомиться як з модерністським, так і з класичним французьким живописом, і сама створює серію оригінальних ранніх полотен. У 1934 році вона повертається до Індії. Померла від хвороби у віці 28 років в Лахорі (нинішній Пакистан).

Ранні роботи Амріти Шер- Ґіл, які часто можна порівняти з картинами Фріди Кало, наповнені сексуальністю і нерозтраченою пристрастю. У творах індійської художниці з'єднуються старовинні традиції індійської культури (живопис часів Великих Моголів, печер Аджанти) і західноєвропейський авангардизм передвоєнного покоління. Незважаючи на стилістичну схожість з картинами Гогена, Шер- Ґіл намагається знайти свій індивідуальний стиль, в якому велика увага приділяється спрощенню форми і усуненню несуттєвих деталей.

На сьогоднішній день Амріта Шер- Ґіл вважається в Індії найвідомішою і найдорожчою жінкою-художницею ХХ століття, чия спадщина цінується нарівні з майстрами Бенгальської Ренесансу. Уряд Індії оголосив картини Шер- Ґіл Національним художнім скарбом, більшість з них (понад 100 робіт) знаходяться в Національній галереї сучасного мистецтва в Нью-Делі.

Автопортрет, 1930 «Туалет нареченої», 1937


Народилася Євдокія Гаврилівна БОЛДИРЕВА (30 січня 1916, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. - 27 березня 2016, Київ) - український живописець. Заслужений художник України (2006).

Навчалася в Київському художньому інституті (1935-1946, з перервами) у К. Трохименка, О. Шовкуненка та М. Шаронова. Член Спілки художників з 1937 року. Учасниця численних виставок (з 1946). Чоловік Євдокії Гаврилівни - Володимир Степанович Болдирев - також був відомим живописцем.

Картини художниці зберігаються в багатьох музеях України та приватних збірках України, Росії, Німеччини, Японії, США. Основні твори: "Дніпро під Вишгородом" (1946), "Київський вокзал" (1952), "Будівництво домни" (1952), "Сім'я" (1968), "Батьки" (1971).

«Вітрильники», 1960-і


Народився Іван Кіндратович ГУБСЬКИЙ (30 січня 1920, с. Голубівка, Луганська обл. - 10 березня 2009) - луганський художник, заслужений художник України (1997).

Початкову художню освіту здобув ще в школі у художника В. Тищенка. Учасник Другої світової війни, був у полоні в Німеччині. Після війни закінчив Харківський художній інститут (1953, викладачі - П. Котов, О. Любимський, М. Рибальченко). Керував студією самодіяльних художників в Стаханові, викладав у Луганському художньому училищі. Член Спілки художників з 1962 року.

У його творчості знайшли відображення теми війни, шахтарських буднів, сучасної дійсності. Учасник обласних та республіканських художніх виставок. Кілька персональних виставок І.К. Губського пройшли в Луганську.

«Гопак»


Народився Патрік ГЕРОН (30 січня 1920, Лідс, Йоркшир - 20 березня 1999, Корнуолл) - англійський живописець-абстракціоніст, дизайнер і письменник.

Герон викладав в Центральній школі мистецтв в Лондоні і був також художнім критиком. Його численні персональні виставки пройшли по всьому світу. Жив і працював в графстві Корнуолл, в містечку Сент-Айвз, де від 1920-х рр. існувала колонія художників, прихильників сучасного мистецтва.

«Гавань. Вікно з двома фігурами. Сент-Айвз: липень 1950»