3 декабря -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

3 декабря

Народився Гілберт СТЮАРТ (3 грудня 1755, Сондерстаун, Род-Айленд — пом. 9 липня 1828, Бостон) — американський художник. Разом з Джоном Коплі вважається засновником живопису США. Малював портрети. Стюарт, серед інших, створив портрети шести перших президентів молодої на той час країни. Родинний будинок Стюартів в Род-Айленді збережений. Нині там музей художника.

Був третєю дитиною в родині шотландського емігранта у США. У хлопця виявилися художні здібності і його віддали в навчання до місцевого художника на ім'я Космо Александер, шотландця за походженням. У 1775 р. Гілберт їде в Британію. Його вчителем став англо-американський художник Бенджамін Вест, прихильник класицизму. Навчання у Бенджаміна тривало шість років. З 1777 р. Стюарт виставляє свої картини в Королівській академії мистецтв в Лондоні. Тоді вперше до нього прийшов успіх і його картини та портрети мають попит.

У 1793 р. повернувся у США, мешкав в Нью-Йорку, потім - у Філадельфії, де відкрив власну майстерню. Тоді ж намальовав і портрет Джорджа Вашингтона. Стюарт створив близько 70 авторських копій цього портрету (потім ще 60) та вигідно продав їх за 100 доларів кожний. Хоча перший варіант портрету так і не був завершений при житті художника, саме він стане зразком, перенесеним на 1-долярову купюру.

Гілберт Стюарт так і не виробив яскравої художньої манери, залишившись послідовником сухої, несміливої, занадто неемоційної манери. Його портрети складають враження монотонних і дуже близьких один до одного за композицією.

Автопортрет, 1778 Портрет Джорджа Вашінгтона, 1795


Народився Едуард БЕНДЕМАН (3 грудня 1811, Берлін - 27 січня 1889, Дюссельдорф) - німецький художник. Відомий представник дюсельдорфської художньої школи.

Бендеман був родом з сім'ї євреїв-банкірів, в багатому домі яких часто бували гості, в тому числі і майбутній викладач Едуарда в Берлінській академії мистецтв Фрідріх Вільгельм фон Шадов. У 1829 році Бендеман супроводжував Шадова в його поїздці по Італії. У 1831 році Бендеман повернувся в Берлін і влаштувався в Дюссельдорфі вільним художником. У своїй творчості Бендеман часто звертався до біблійних тем. Дебют Бендемана відбувся на Великій художній виставці в Берліні 1832 року. У 1837 році Бендемана запросили взяти участь в Паризькому салоні, де його робота «Ієремія на руїнах Єрусалима» отримала нагороди і була придбана королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом III.

Бендеману було доручено оформлення королівського палацу в Дрездені. У Дюссельдорфі Бендеман створив монументальні фрески для гімназії на Клостерштрассе. Бендеман також домігся успіхів у портретному живописі. Бендеман був одружений на дочці знаменитого скульптора Йоганна Готфріда Шадова і сестрі свого вчителя Вільгельма Шадова - Ліді Шадов. Сестра Едуарда Бендемана Пауліна вийшла заміж за художника Юліуса Гюбнера.

Автопортрет «Скорботні євреї у вигнанні», 1832


Народився Фредерік ЛЕЙТОН (3 грудня 1830, Скарборо, Північний Йоркшир — 25 січня 1896, Лондон) — представник вікторіанського академізму та салонного мистецтва в Англії, президент Королівської академії мистецтв. Маляр і скульптор.

Фредерік навчався в академіях красних мистецтв у Берліні, Флоренції та Франкфурті. У 1855 році він завершив роботу над своєю «Мадонною Чімабуе» і відіслав її в Лондон, на виставку Королівської Академії. Картина мала величезний успіх і була придбана королевою Вікторією за 600 гіней. Про художника заговорили в аристократичних колах Англії. Наступні кілька років Лейтон живе і працює в Парижі, подорожує до Алжира, Єгипта, Турції та Сірії. Мотиви східної культури Лейтон надалі часто використовував у своїх картинах.

«Андромаха в полоні». Манчестер, музей

У 1859 році він повернувся в Лондон, де співпрацював з прерафаелітами. З 1864 року Лейтон в Королівській Академії мистецтв, де займався скульптурою і живописом. Віртуоз живописець отримав визнання і став президентом Академії. На нього звернув увагу і королівський двір. За досягнення в мистецтві йому дарували титул барона. У 1880-му році уряд Італії запропонував майстру надіслати свій автопортрет для унікальної колекції автопортретів знаменитих живописців, яка зберігається в галереї Уффіці.

Видатний представник академізму, Фредерік Лейтон все більше переходив на позиції салонного мистецтва. Воно відрізнялося експлуатацією тільки «високих» сюжетів (біблійних чи античних), тільки красивих, зовнішньо привабливих моделей, виправлених за античними зразками, віртуозним технічним виконанням самого живопису та скульптури.

«Автопортрет», 1880. Галерея Уффіці, Флореція «Палаючий червень», 1895. Музей в місті Понсе, Пуерто-Рико


Народився Станіслав МАСЛОВСЬКИЙ (3 грудня 1853, Влодава - 31 травня 1926, Варшава) - польський художник-реаліст. Представник польського дворянського роду герба Самсон.

Закінчив Варшавську школу малювання, учень А. В. Камінського та Войцехa Герсона. Після завершення учëби Масловський постійно жив у столиці, звідки щорічно виїжджав на пленери, в тому числі на Україну. Зачарований місцевими краєвидами та фольклором створив багато жанрових полотен на козацьку тему («Козацький танець», «Дума Яреми» та ін.). У 1921 р враховуючи його заслуги, художник був обраний членом паризького Національного товариства образотворчих мистецтв.

«Дума Яреми», 1879

С. Масловський - видатний художник-реаліст. Крім жанрових картин, створив цілий ряд пейзажів, чудових акварелей. На початку творчого шляху перебував під впливом художників Ю. Брандта, Ю. Хелмоньського і Ю. Коссака.

«Весна 1905 року. Група козаків на Уяздовських алеях у Варшаві», 1906. Національний музей у Варшаві


Народився Ілля Нісо́нович ШТІЛЬМАН (3 грудня 1902, Київ — 11 серпня 1966, Київ) — український художник-живописець і педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946 року).

У 1917–1920 роках навчався в Київському художньому училищі. 1920 року вступив до Київського художнього інституту. Навчався у Миколи Бурачека, Льва Крамаренка, Федора Кричевського. Закінчив інститут 1927 року.

Був членом Об'єднання сучасних митців України. Член Спілки художників України з 1938 року. У 1933–1964 роках викладав у Київському художньому інституті (у 1940–1944 роках — директор, від 1947 року — професор, у 1948–1959 роках — керівник майстерні пейзажного живопису). Доклав багато зусиль для евакуації інституту в Самарканд під час радянсько-німецької війни і налагодження його роботи. Серед учнів Іллі Штільмана слід назвати: Т. Голембієвську, В. Сингаївського, В. Баринову-Кулебу, В. Гуріна, О. Лопухова, А. Пламеницького, В.Реунова, М. Вайнштейна, В. Одайника, І. Тартаковського, Г. Неледву.

«Ранок», 1956. Національний художній музей України

Був одним з керівників республіканського і київського правління Спілки художників УРСР в довоєнні та повоєнні роки.

Основний жанр творчості Штільмана - пейзаж-картина. Роботи художника відзначені тонким поетичним настроєм, любов'ю до рідного краю, хвилюючим сприйняттям навколишнього світу. Його живопис, свіжий, вишукани, багатий відтінками, кольором, формою мазка виразно відображає своєрідність матеріального світу. Твори Іллі Штільмана знаходяться в Національному художньому музеї України, Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, Державній Третьяковській галереї (Росія), більшості великих музеїв України та в приватних збірках України, США, Канади, Німеччини та Ізраїлю.

«Натюрморт», 1966


3 грудня 1917 року була відкрита виставка робіт Модільяні в галереї Берти Вейль у Парижі. Галерея знаходилася навпроти поліцейської дільниці, і стражі закону, обурені видом оголених жіночих тіл і фривольних поз на багатьох картинах, виставлених Модільяні, змусили художника закрити експозицію всього через кілька годин після відкриття. Це була перша і єдина прижиттєва індивідуальна виставка робіт майстра.

У період 1916-1917 років Модільяні були написані близько 30 полотен в жанрі ню на замовлення його покровителя, польського художника Леопольда Зборовського (або «ЗБО», як його називали друзі). Оголена натура у творчості Модільяні - це не абстрактні, рафіновані образи, а реальні портретні зображення. Витончена техніка і тепла світлова гама в картинах Модільяні «оживляє» його полотна. Картини Амедео, виконані в жанрі ню, вважаються перлиною його творчої спадщини.

Амедео Модільяні. «Ню», 1917