3 февраля -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

3 февраля

Похований Ян СТЕН (близько 1626, Лейден — початок лютого 1679, Лейден) — популярний голландський художник 17 століття, прихильник побутового жанру.

Батько художника був пивоваром. Мало відомостей про навчання митця. Серед його вчителів — Ніколаус Кнюпфер у місті Утрехт, а також відомо про співпрацю з Яном ван Гойєном у місті Гаага. Дочка Яна ван Гойєна стане дружиною художника. Також, можливо, вчився в Харлемі у Адріана ван Остаде й Дірка Халса. В 1648 році вступив до лейденської гільдії художників.

«Концерт», 1666. Художній інститут Чикаго

Серед жанрів, які розробляв художник, - портрет, релігійний образ, пейзаж, побутова картина. Найбільшим успіхом користувались картини побутового жанру, тому Ян Стен зосередився на створенні саме побутових картин. Але навіть його популярність не рятувала від злиднів і фінансових проблем. Стен також утримував пивоварню у Лейдені. У 1669 році, після смерті батька, він остаточно оселився у місті Лейден, де мав корчму з невеличким готелем. А до цього встиг пожити і попрацювати в Утрехті, Гаазі, Харлемі.
«Витівки школярів, коли заснув вчитель», 1672

Стен вважається одним із самих дотепних майстрів голландського жанрового живопису. Навіть до біблійних тем він підходив з гумором, але більше зображав своїх співвітчизників у різних кумедних і фривольних ситуаціях, інколи звертаючись до гострої соціальної сатири. Художник намагається розповідати про недоліки сучасників, але не переходить межі, не доходить до сарказму, гнівного осуду, як протестантський фанатик. Стен також малював сімейні портрети і сцени на заїжджих дворах. Творчий спадок художника нараховує майже 400 картин.

«Автопортрет» «Зубний лікар», 1651


Еберхард КЕЙЛЬ (1624, Хельсінгер, Данія - 3 лютого 1687, Рим) - данський художник періоду бароко.

Народився в родині німецького живописця, який працював при дворі короля Крістіана IV Данського. У молодості навчався в Копенгагені у художника Мартена ван Стінвінкеля, після чого продовжив навчання в майстерні Рембрандта в Амстердамі. У 1651 року Кейль переїхав до Італії, де пройшов його найбільш плідний творчий період. Він пише портрети, працює в палацах, а також виконує замовлення Кармелітів у Венеції і монастиря Святого Бартоломея в Бергамо.

Еберхард Кейль вважається одним з лідерів італійської школи «художників реальності». Центральна тема його творчості - сцени з життя простих людей, відображення духовного світу простолюдинів.

«Хлопчик, який продає овочі». Музей образотворчих мистецтв, Бостон


Родился Генрих Вильгельм ТРЮБНЕР (3 февраля 1851, Гейдельберг — 21 декабря 1917, Карлсруэ) — немецкий художник из так называемого «круга Лейбля», работавший в реалистической, натуралистической и в последние годы импрессионистской манере.

Сын ювелира. Трюбнер учился живописи в Государственной академии художеств в Карлсруэ в 1867—1868 годах у Феодора Дица. В 1868 году он перевёлся в художественную академию в Мюнхене и продолжил занятия у Александра Вагнера. На первой международной художественной выставке в Мюнхене огромное впечатление на Трюбнера произвели работы Гюстава Курбе и Вильгельма Лейбля.

После 1877 года в своём творчестве Трюбнер обратился к мифологическим и литературным сюжетам, работая в натуралистической манере. В 1880-е годы Трюбнера связывали дружеские отношения с Ловисом Коринтом, Максом Слефогтом и Максом Либерманом. В 1889 году берлинская галерея «Гурлитт» организовала выставку работ Вильгельма Трюбнера.

После выставки Трюбнер вновь обратился к пейзажной живописи. В 1895 году он переехал во Франкфурт и работал в Штеделевском художественном институте. Писал работы по теории искусства. В 1901 году Трюбнер вступил в Берлинский сецессион. В 1903-1917 годах Трюбнер служил профессором в Государственной академии художеств в Карлсруэ, а в 1904-1910 годах занимал пост её директора. В 1911 году местное объединение художников организовало крупную выставку работ Вильгельма Трюбнера, за которой последовала выставка в Берлинском сецессионе в 1913 году.

«Сцена в мастерской художника», 1888 г.
Национальный музей, Нюренберг
«Лодочный причал на острове Херренинзель на Кимзее». Ок. 1894.
Государственный кунстхалле. Карлсруэ


Народився Ісаак ІЗРАЕЛЬС (3 лютого 1869, Амстердам - 7 жовтня 1934, Гаага) - голландський художник-імпресіоніст, автор портретів і сцен з міського життя. Син живописця Йозефа Ізраельса.

Отримав золоту медаль на конкурсі мистецтв на Іграх IX Олімпіади 1928 року в Амстердамі по розділу живопису в номінації "Олія" за картину "Червоний вершник".

«Автопортрет» «Вікно магазину»


Народився Каміль БОМБУА (3 лютого 1883, Венаріа-Ле-Лом - 11 червня 1970, Париж) - французький художник, відомий представник наївного мистецтва.

Вперше виставив на огляд свої роботи в 1922 році на тротуарах Монмартра і був помічений теоретиками наївного стилю живопису Ноелем Буро і Вільгельмом Уде. З цього моменту малював у своєму власному окремому ательє. Сюжети для своїх робіт, за винятком небагатьох пейзажів, майстер брав з життя городян і буднів цирку. Для полотен Бомбуа характерні яскраві, «сяючі» фарби і переконливий реалізм зображення.

«Ярмарковий атлет»


Народився Норман РОКВЕЛЛ (3 лютого 1894, Нью-Йорк - 8 листопада 1978, Стокбридж, штат Массачусетс) – видатний американський художник та ілюстратор. Протягом чотирьох десятиліть він ілюстрував обкладинки журналу The Saturday Evening Post.

Навчався в Нью-йоркській школі мистецтв, потім у Національній академії мистецтв (дизайну). Незабаром він перевівся до творчої групи Студентська художня ліга, де навчався у Томаса Фогарті і Джорджа Бріджмана. Своє перше замовлення, чотири різдвяні листівки, він намалював у п'ятнадцятирічному віці. Працював для різних журналів, в тому числі The Saturday Evening Post і Look. Створив багато робіт про життя невеликих американських міст.




У 1943 році, натхненний виступом президента Франкліна Рузвельта в Конгресі, Роквелл створив свою знамениту серію картин «Американські свободи» («Four Freedoms»). У наступні роки ілюстрував матеріали, присвячені боротьбі за цивільні права, боротьбі з бідністю і дослідженням космосу.

У 1970-му художник удостоївся почесної нагороди: президентської медалі Свободи за свої яскраві і характерні зображення американського життя.

Його картина «Застольна молитва» була продана на аукціоні Сотбіс в Нью-Йорку за 46 мільйонів доларів 4 грудня 2013 року і стала найдорожчим твором американського реалістичного мистецтва, коли-небудь проданого на торгах.

«Клепальниця Розі». Обкладинка The Saturday Evening Post, 29 травня 1943 року.


Родился Зденек СИКОРА (3 февраля 1920, Лоуни, Чехия — 12 июля 2011 года, там же) — чешский художник и скульптор.

Профессионально занимается живописью с 1940 года; приблизительно в 1960 году он открывает для себя конструктивизм и конкретное искусство. В 1964 году Сикора, при помощи одного из физиков-сотрудников Пражского университета создаёт компьютерное обеспечение для своей конструктивистско-конкретной живописи. Первоначально он разрабатывает, согласно законам теории вероятности, математические модели по распределению кругов, квадратов и треугольников на своих полотнах.

С 1966 года З. Сикора — профессор живописи пражского Карлова университета (преподаёт там до 1980 года). Начиная с 1972 года З. Сикора работает в жанре «линейной живописи», принесшей ему широкую известность. Эти полотна являются выражением размышлений мастера о соотношении системного и случайного в художественном творчестве и в эстетике в целом. В конце жизни З. Сикора жил и работал в своём родном городе Лоуни. Произведения З. Сикоры можно увидеть в крупнейших музеях современного искусства Парижа, Берлина, Бонна, Праги, Цюриха, Вены, Амстердама и др.



Народився Володимир В'ячеславович АРСЕНОВ (3 лютого 1946, м. Красноярськ, Росія) – дніпропетровський художник-живописець.

Закінчив Київський державний художній інститут у 1974 році. Педагог з фаху - В. Пузирков. Живописець. Бере участь у виставках з 1975 р. Член Національної спілки художників України з 1988. Основні твори: «Солдат повернувся» (1970), «Геологи» (1974), «Старі Кодаки» (1985), «Морозний день» (1986), «Весна. Льодохід» (1988). Роботи знаходяться у Дніпропетровському художньому музеї, в приватних колекціях.

«Сон», 2000


Народився Олександр Петрович ТОКАРЕВ (3 лютого 1951, Краснодарський край, РФ) - відомий одеський скульптор, народний художник України з 2016 року.

З 1971 по 1977 рр. навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури при Академії мистецтв СРСР у Ленінграді в майстерні професора Михайла Анікушина. Приїхав до Одеси в 1977 році за розподілом, працював у Художньому фонді. Перша велика скульптура - «По ранковій росі» - брала участь на Республіканській і Всесоюзній виставках.

Створив багато монументальних робіт, які прикрасили і змінили вигляд Одеси, - скульптурні композиції «Врятоване дитинство», «Викрадення Європи», «Дружина Моряка» на Морвокзалі, знамениті пам'ятники «Пушкін в Одесі», Леоніду Утьосову та Сергію Уточкіну на Дерибасівській, актрисі Вірі Холодній, козацькому отаману Антону Головатому, «Апельсину», фонтан «Квітуча земля», скульптурні композиції «Антилопа-Гну» і «Зелений фургон» в Саду скульптур Одеського літературного музею і багато інших. Характерною особливістю пам'ятників Токарева є їх вписаність у навколишній контекст міста, його будівель, вулиць, скверів, парків, їх природність.

Пам'ятник «Апельсину», Одеса. 2004 рік