28 ноября -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

28 ноября

Родился Уильям БЛЕЙК (28 ноября 1757, Лондон — 12 августа 1827, Лондон) — английский поэт и художник, мистик.

Родился в семье лавочника, в очень религиозной протестантской семье. На протяжении всей своей жизни Блейк будет видеть видения. Они будут часто ассоциироваться с религиозными темами и эпизодами из Библии, и будут вдохновлять его на последующие духовные работы и поиски. Ещё в детстве Уильям увлёкся копированием рисунков, которые приобретал для него отец. Работы Рафаэля, Микеланджело, Мартена ван Хемскера и Альбрехта Дюрера привили ему любовь к классическим формам. Постепенно это занятие переросло в увлечение живописью. Родители отдали его на уроки живописи, а затем в учение к гравёру Джеймсу Бэзиру. В 1778 году Блейк поступил в Королевскую Академию искусств, где проявил себя приверженцем классического стиля эпохи Высокого Возрождения.

Первый сборник стихов Блейка, «Поэтические наброски», вышел в 1783 году. В дальнейшем поэт создает несколько «иллюминированных рукописей», собственноручно гравируя свои стихи и рисунки на медной доске. Блейк верил, что был ведом Архангелами при создании своих живописных работ. Скончался Уильям Блейк в разгар своей работы над иллюстрациями к «Божественной комедии». Акварельные иллюстрации к ней, талантливо выполненные Блейком, находятся в ряду величайших достижений художника. Его смерть была внезапна и необъяснима. При жизни Блейк не получил никакой известности за пределами узкого круга почитателей, но был «открыт» после смерти прерафаэлитами. Блейк также был канонизирован. В Ecclesia Gnostica Catholica он причислен к лику святых. В 1949 году в Австралии была учреждена Награда имени Уильяма Блейка за вклад в религиозное искусство. А в 1957 году в Вестминстерском Аббатстве был сооружён мемориал памяти Блейка и его жены.

Портрет У.Брейка кисти Томаса Филлипса «Ньютон», 1795


Родился Готхард КЮЛЬ (28 ноября 1850, Любек — 9 января 1915, Дрезден) — немецкий художник-импрессионист.

Начал изучать живопись в Дрезденской академии художеств (1867), затем учился в Академии изящных искусств Мюнхена (1870). В 1878-1889 годы живёт в Париже, совершил поездки в Италию и Нидерланды, где изучал живопись старых мастеров. В 1895 году становится профессором в Дрезденской академии. В 1902 году основывает художественную группу Эльбцы (Elbier). Участник новаторского движения Берлинский сецессион. Художник занимался преподавательской работой вплоть до самой своей смерти.

Г.Кюль создавал как городские пейзажи, в том числе архитектурные зарисовки (в особенности Дрездена и родного Любека), так и полотна на социально значимую тематику. Произведения Герхарда Кюля в основном хранятся в музеях Любека (Бенхауз) и Мюнхена (Городской музей, владеет коллекцией рисунков художника), а также в художественных галереях Берлина, Гамбурга, Дрездена, Лейпцига и в других.

«Автопортрет» «Пара за чайным столом»


Родился Шарль ФИЛИЖЕ (28 ноября 1863, Танн, Эльзас —11 января 1928, Плугастель, Бретань) — французский художник.

Родился Шарль в богатой семье, его отцу принадлежала бумажная фабрика. В 1886 году Ш.Филиже поступает для обучения в Париже в художественную академию Коларосси. В 1889 и в 1890 годах выставляет свои работы в Салоне Независимых. Художник принадлежал к школе Понт-Авен и находился под творческим влиянием таких мастеров, как Поль Гоген и Поль Серюзье. В своих работах Ш.Филиже часто использовал религиозные и мифологические мотивы и был близок произведениям Мориса Дени.

«Положение во гроб»


Родился Морис ЛУИС, полное имя Морис Луис Бернштейн (28 ноября 1912, Балтимор, штат Мэриленд — 7 сентября 1962, Вашингтон) — американский художник-абстракционист.

В 1929—1933 годах будущий художник изучает живопись в Институте искусств Мэриленда, в Балтиморе. В 1936 году он переезжает в Нью-Йорк, где работает в художественной мастерской Давида А. Сикейроса. В 1938 году сокращает своё имя до Морис Луис.

С 1952 года М.Луис — доцент в Вашингтонском центре искусств. В этот период происходит его знакомство с Кеннетом Ноландом, с которым М.Луиса впоследствии связывают тесная дружба и совместное творчество. Луис и Ноланд вместе экспериментировали с различными техниками нанесения краски. При посредничестве известного арт-критика Клемента Гринберга оба художника знакомятся с Элен Франкенталер и Джексоном Поллоком, творчество которых оказало заметное влияние на работы Ноланда и Луиса. Однако за период с 1953 по 1961 год ведущий замкнутый образ жизни М.Луис сумел разработать свой собственный художественный стиль. В 1954 он создает свою первую серию — «Вуали». Умер художник от рака лёгких. Причиной его болезни стало длительное воздействие паров краски.

Blue veil, 1958


Народився Евальд Карлович ОКАС (28 листопада 1915, Ревель, Російська імперія - 30 квітня 2011, Таллінн, Естонія) - радянський і естонський художник, педагог. Народний художник СРСР (1963), Герой Соціалістичної Праці (1985), дійсний член Академії мистецтв СРСР (1975).

У 1941 році закінчив Вище художнє училище в Талліні у І. Греенберга. У роки Другої світової війни в складі Радянської армії був членом колективу естонських художників в Ярославлі. У 1944-1993 роках викладав у Художньому інституті Естонської РСР в Талліні (з 1954 року - професор).

Автор тематичних композицій, індустріальних пейзажів і портретів, працював також в сфері монументального живопису і декоративно-прикладного мистецтва. Ілюстрував естонський народний епос і твори естонської художньої літератури. Для його творчості характерні гострота типізації, драматизм оповіді, динаміка композиційних і фактурних прийомів. У 2003 році в естонському місті Хаапсалу відкритий музей творчості Евальда Окаса.

«Дві юності». Лист із серії "Подорож по Італії". Акватинта, суха голка. 1961.


Народився Григорій Степанович ВАСЕЦЬКИЙ (28 листопада 1928, с. Новоіванівка, тепер Полтавської обл.) - живописець. Народний художник України (1979). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2001).

Закінчив Київську художню школу в 1948 і Київський художній інститут в 1955 (навчався у В. Пузиркова і О. Шовкуненка). Член НСХУ з 1960. Працює в області тематичної картини. Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1971.

Творчості Г. С. Васецького притаманні висока професійна культура, експресивна манера живопису, декоративність і монументальність, оригінальність композиційної побудови живописних полотен. Картини майстра позначені широкими філософськими узагальненнями, глибоким патріотизмом. В пейзажному і портретному живопису Г. Васецького помітні романтичні тенденції, характерні колірні рішення.

Найбільш відомі твори: «До мирної праці» (1960), «Гість» (1964), «Батьки наші» (1970), «Рік 1918» (1972), «Йшла війна» (1975), «Ремонтники» (1978) , «Приїзд російських послів» (1984), «Такі були часи» (1985), «Вдови» (1987), «Діти війни» (1990), «Гайдамаки» (1991), «Втікачі з полону» (1992), «Важкі» (1993), «Осінь» (1996), «Над Дніпром» (1997), «Троянди» (1997), «Портрет дружини» (1999), «Бакуріані» (2000), «До Запорізької Січі» ( 2002), «Літній день» (2003), «Шевченко серед казахів» (2004), «За мир встали козаченьки» (2004), «Квіти» (2004), «Війна 1941-1945 рр» (2005), «Чумацький шлях » (2005-2006), «В саду» (2006).

«Такі були часи», 1985


Народилася Венера Губайдулівна ТАКАЄВА (28 листопада 1931, Уфа, Башкирія) - живописець, аквареліст. Заслужений художник України (1997).

У 1948 році закінчила художню середню школу при Академії мистецтв СРСР в Москві, а в 1953 - художнє відділення Уфімської музичної школи (педагог - заслужений діяч мистецтв Башкирії Р. Ішбулатов). Від 1956 року живе і працює в Херсоні. Член Національної спілки художників України з 1976. Відома як автор витончених жіночих образів і прекрасних квіткових натюрмортів. Дружина художника Костянтина Московченка.

Основні твори: «У майстерні» (1965), «Діти» (1972), «Тетяна» (1997), «Оксана в майстерні художника» (1999), «Заслужена артистка України Н.Лелеко» (2004), «Сестри» (2010). Роботи В.Такаєвої побували на виставках у Росії, Польщі, Канаді, Угорщині, США, Італії, Бельгії, Голландії та Франції.

На портреті пензля К.Московченка «Свято», 1970


Народився Богдан Васильович КОРЖ (28 листопада 1952, м. Яблонец-над-Нісоу, Чехословаччина, нині Чехія) – закарпатський скульптор. Заслужений художник України (2016). Лауреат обласної премії ім. А. Ерделі та Й. Бокшая (1997, 2008).

Закінчив Львівський інститут приꬬладного та декоративного мистецтва у 1978 (викладачі Д. Крвавич, І. Кушнір, І. Якунін). Відтоді працював викладачем Ужгородського училища прикладного та декоративного мистецтва; водночас (1985–2004) – скульשּׁтором Закарпатського художнього фонду. Учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1976. Член НСХУ від 1985. Персональні виставки – в Ужгороді (1992–93, 1997, 2002, 2007), Києві (1996, 2005, 2007, 2009), Гуменному, Меджилабір¬¬цях (обидві – 1996), Пряшеві (усі – Словаччина; 2001, 2006), Будапешті (2002, 2006). Чоловік художниці Л. Корж-Радь¬¬ко.

Для творчості Богдана Коржа характерні розкрит¬¬тя характеру людини, вдале плବстичне вирішення. Створює скульптурні портрети, меморіальні дош¬¬ки, пам’ятники, медалі, скульптури малих форм, садово-паркові і монументальні скульптури. Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому та крає¬¬знавчому музеях.

«Після червоного дощу», 1997. Граніт, гранування


28 листопада 1995 року відкрився Музей сучасного мистецтва в Барселоні (кат. Museu d'Art Contemporani de Barcelona, скор. MACBA) — художній музей в столиці Каталонії.

Будівля музею споруджена за проектом архітектора Річарда Меєра. В колекції музею знаходяться переважно твори мистецтва другої половини XX століття, а також роботи сучасних художників. Перевага віддається творам каталонських та іспанських митців. Експозиція музею змінюється кожні три-чотири місяці.