27 сентября -Музей українського живопису

27 сентября

Родился Карел ДЮЖАРДЕН (27 сентября 1622, Амстердам — 20 ноября 1678, Венеция) — нидерландский художник и гравёр.

Карел Дюжарден учился у Клааса Берхема и Паулюса Поттера. Он побывал в Италии, проживал в Лионе. В 1656 г. он участвовал в создании общества «Pictura» в Гааге. Позднее он некоторое время жил в Амстердаме, потом уехал в Италию.

Дюжарден писал в основном пейзажи Италии, на которых изображал для оживления животных, жанровые картины, изящные портреты и исторические полотна. Особенно известны его сцены из сельской жизни. В начале творчества Дюжарден предпочитал чистые золотистые цвета, а с 1660 года он писал в холодных серебристых тонах. 52 гравюры Дюжардена являются шедеврами этого вида искусства.

«Автопортрет», 1662 «Мальчик-пастух»


Народився Міхаель ВІЛЬМАНН (27 вересня 1630, Кенігсберг (нині Калінінград) - 26 серпня 1706, Леубус, Сілезія (нині с.Любенж у Польщі) - німецький живописець стилю бароко.

Перші уроки живопису отримав у батька, Крістіана Петера. Вирішальним для творчого розвитку М. Вільманна стала поїздка в Голландію і Фландрію, що відбулася близько 1650 року, під час якої він познайомився з картинами Рубенса, Рембрандта і Ван Дейка. Через нестачу коштів Вільманн не зміг відвідати Італію, щоб завершити свою художню освіту.

У 1657-1658 роках М. Вільманн служив художником при берлінському дворі, недовго в Празі, потім в Бреслау, де в нього виник конфлікт з місцевою гільдією художників. 1660 року художник оселився в Леубусі, обзавівся сім'єю, відкрив художню майстерню і прожив там до кінця життя, працюючи, в основному, для місцевих монахів-цистерціанців. Пізніше оселився в місцевому монастирі, де писав вівтарні картини для навколишніх храмів, а також пейзажі, церковні портрети і міфологічні картини («Викрадення Європи», 1679).

Біблійні сюжети займали основне місце в творчості Вільманна. Численні фрески художника до сьогоднішнього дня прикрашають церкви і монастирі Сілезії. Сучасники називали художника «сілезьким Рафаелем». Найбільша колекція полотен Міхаеля Вільманна нині знаходиться у Національному музеї Вроцлава.

«Автопортрет», 1682 « Пейзаж зі сном Якова. Сходи ангелів», близько 1691


Родился Эмиль КЛАУС (27 сентября 1849, Варегем — 14 июня 1924, Дейнзе) — бельгийский художник, один из главных представителей импрессионистской живописи в Бельгии и основоположник луминизма.

Э.Клаус родился в многодетной семье сельского лавочника. Учиться рисованию начал в местной художественной школе. В 1869 году поступает в антверпенскую Академию изящных искусств, где изучает портретную, историческую и пейзажную живопись. В 1874 году он заканчивает учёбу в Академии. В 1875 году художник с успехом выставляет свои работы в Генте, и в 1876 — в Брюсселе.

В ранний период своего творчества Э.Клаус занимается в основном портретной и жанровой живописью. Он пишет в реалистической манере, преимущественно в тёмных тонах, и использует социальную тематику. Он проводит много времени в Париже, особенно зимой, и подпадает под творческое влияние французского художника Бастьен-Лепажа.

Знакомство с работами импрессионистов меняет живопись Э.Клауса — его краски становятся более светлыми и тёплыми: он уделяет больше внимания взаимодействию света и тени, благодаря чему формальные вопросы отступают на второй план. Среди французских импрессионистов особое влияние на живопись Э.Клауса оказал Клод Моне. Постоянный поиск новых форм выражения и световые эксперименты сделали Э.Клауса непосредственным предшественником такого течения в живописи Бельгии, как луминизм.

Автопортрет «Портрет жены», 1900


Народився Григорій Петрович СВІТЛИЦЬКИЙ (27 вересня 1872, Київ — 28 липня 1948, Київ) — живописець, народний художник України (1946). Майстер поетичного пейзажу.

Народився у Києві в сім'ї оркестранта оперного театру. Музика, театр були його першими дитячими захопленнями. Григорій став професійним музикантом, але тяга до живопису пересилила — у 1889-1893 рр. він займається в Київській художній школі Миколи Мурашка, а потім у Петербурзькій Академії мистецтв (1893 - 1900) у І.Рєпіна, М.Кузнєцова, О.Куїнджі. У 1900 році отримав звання художника за картину «Мелодія». До 1918 року Світлицький працював у мозаїчних майстернях Академії Мистецтв під керівництвом П. П. Чистякова. З 1901 по 1917 рік Григорій Петрович очолював групу з реставрації Ісаакіївського собору в Петербурзі, за що був удостоєний дворянського титулу. У роки революції у нього померла дружина, загинув син, була реквізована петербурзька квартира. У 1919 році Світлицький повернувся до Києва.

Працював як пейзажист, портретист, писав жанрові картини. Улюблений сюжет у живопису, своєрідна «візитна картка» Григорія Світлицького — місячна українська ніч. Автор жанрових картин: «На заробітки» (1909), «Музиканти» (1912), «Без даху над головою» (1944), «Чайковський на Україні» (1938-1945), «В.І. Ленін слухає "Апассіонату" Бетховена» (1938-1948). Художник брав участь у розписі Хрестовоздвиженської церкви в Києві. Займався книжковою ілюстрацією. З 1947 року - професор Київського художнього інституту. У 1958 році, до десятиріччя з дня смерті Г.П. Світлицького, в Києві був відкритий будинок-музей художника, який нині знищений.

«Автопортрет», 1925 «Місячна ніч», 1915


Народився Тимофій (Тимко) Львович БОЙЧУК (27 вересня 1896 року, с. Романівка на Тернопільщині — 13 липня 1922, Київ) — український живописець-монументаліст. Брат і учень Михайла Бойчука.

Син селянина. Весною 1914 р. старший брат забрав Тимофія до Києва допомагати йому при реставрації церковного живопису. На початку Першої світової війни Бойчуки, як австрійські піддані, були переселені до Уральська, а потім в Арзамас. До України брати повернулися вже з початком революції. Після створення в 1917 році Української Академії мистецтв, Михайло Бойчук в своїй майстерні організував школу, в склад якої увійшов і його молодший брат. Тимко чудово проявив себе в монументальному і станковому живопису, створенні портретів.

Помер Тимофій Бойчук на 26-му році життя. На той час він уже був знаним майстром живопису, який мав помітний вплив на молодих художників. Твори Т. Бойчука - переважно сюжетні композиції із зображенням селянського життя.

«Автопортрет», 1920 «У яблуні », 1919-1920


27 вересня 2015 року в Конотопі відбулося відкриття пам'ятника всесвітньо відомому українському художнику-авангардисту Казимиру Малевичу. За рішенням ЮНЕСКО 2015 рік Було названо роком Казимира Малевича - з нагоді сторіччя створення найвідомішого його твору - «Чорного квадрата».

Спочатку пам'ятник був встановлений біля відкритого на День міста кафе "У Малевича". Рік по тому пам'ятник перенесли на міську площу. Автором пам'ятника є місцевий скульптор, який створив багато авторських робіт як в Конотопі, так і по всій Україні, - Юрій Ведмідь.

Як відомо, юний Малевич проживав з сім'єю в Конотопі в 1894-1895 роках. Саме тут, як вважається, він почав малювати: створив і продав свої перші картини "Місячна ніч" і "Буслик" за п'ять рублів кожну. Сьогодні за його твори платять мільйони доларів.