27 июня -Музей українського живопису

27 июня

Народився Владислав (Володимир) Михайлович ГАЛІМСЬКИЙ (27 червня 1860, Київ - 9 лютого 1940, Бидґощ, Польща) – українсько-польський живописець-пейзажист, педагог.

Походив з дворянської католицької родини, син колезького секретаря. Навчався в гімназії і реальному училищі в Києві, при цьому вивчав живопис в київській художній школі Миколи Мурашка. У 1878 - 1888 займався в Петербурзькій академії мистецтв у П. П. Чистякова, М. П. Клодта і В. П. Верещагіна. Був відзначений за успіхи декількома срібними медалями і малою золотою за картину «Вид водяного млина». Учасник художніх виставок від 1887. У 1888 отримав звання класного художника пейзажного живопису першого ступеня, а в 1893 - академіка.

В. Галімський після Академії викладав у Києві в школі живопису і скульптури. Входив до складу художнього об'єднання південноруських художників, яке організував В. Васнецов. Брав участь у виставках товариства разом з художниками В. Котарбінським і В. Менком, які були його близькими друзями, С. Світославським, П. Свєдомським, О. Свєдомським, І. Рашевським. 1900 року заснував школу живопису та рисунку (від 1917 – Польська школа витончених мистецтв). Засновник Київського товариства художніх виставок (1893), товариства художників (1916). У 1924–1932 роках - викладач Кременецького ліцею (нині Тернопільська обл.).

Писав реалістичні пейзажі, побутові сцени. Окремі роботи зберігаються у Кременецькому краєзнавчому музеї, Полтавському художньому музеї.

«Українські луки»


Народився Тібор ЧЕРНУШ (27 червня 1927, Кондорос, Угорщина - 9 вересня 2007, Париж) - угорський художник та ілюстратор.

Після навчання в Академії образотворчих мистецтв у Будапешті регулярно (з 1949 по 1957) виставлявся в столиці. У 1964 році емігрував до Парижа, де жив до своєї смерті в 2007 році. Так як його картини не мали попиту на батьківщині, Чернуш підробляв книжковим ілюстратором, малюючи обкладинки для науково-фантастичних книг. У 1997 Чернуш отримав угорську національну премію імені Кошута.


Величезна мистецька спадщина Тібора Чернуша охоплює широкий стилістичний спектр - від творів, які об'єднують постімпресіонізм і французький авангард через сюрнатуралізм і гіперреалізм, а далі парафрази Караваджо в необароковому стилі до абсолютно вільного, захоплюючого живопису. Безперервно експериментуючи, Тібор Чернуш пристрасно шукав нові можливості живопису через методи переосмислення традицій.

«Автопортрет в студії», 1970-і «Йосип і його брати», 1987


Народилася Валентина Іванівна КАРПЕЦЬ-ЄРМОЛАЄВА (27 червня 1970, с. Миколаївка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) – майстриня петриківського розпису. Заслужений майстер народної творчості України (2007).

Навчалася у Петриківській ПТУ (1987–89), приватно в О. Зінчук (1989–90). Відтоді працює у Центрі народного мистецтва «Петриківка» (Дніпропетровська обл.). Учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1991. У техніці петриківського розпису виконує панно, декоративні тарелі, вази, іграшки. Член Національної спілки художників України від 1994. Премія ім. Марії Приймаченко (2008).

Твори: панно – «Айстри», «Жоржини», «Квітучий кущ» (усі – 1990), «Лісові квіти» (1991), «Квітничок» (1992), «Весняне пробудження», «Розмай» (обидва – 1993), «Квітничок» (1998; 2000), «Пташина радість» (2005), «Третій зайвий» (2006), «Зозуля у гаю», «Пташине кохання», «Калиновий гай» (усі – 2007), «Змова», «Розмаїття квітів», «Казкові квіти», «Розмова» (усі – 2008), «Пташина сім’я», «Пави на жоржинах», «Суперечка» (усі – 2009), «Троянди», «Ой вишеньки-черешеньки», «Сватав Іван Галю», «Пави під зоряним дощем», «У лісовій казці», «Завзяті косарі», «Пташиний гомін» (усі – 2010), «Музика весни», «Побачення» (обидва – 2011); салатниця «Тюльпани» (1990), декор. таріль «Зозуля на калині», іграшка «Візок», ваза «Квітковий рай» (усі – 2001).

Панно «Пави на жоржинах», 2009