26 декабря -Музей українського живопису

26 декабря

Родился Джордж РОМНИ (26 декабря 1734, Ланкашир, Англия — 15 ноября 1802, Кендал, Уэстморленд) — английский художник-портретист и исторический живописец. Автор многочисленных портретов леди Гамильтон.

Родился в семье плотника, в значительной мере самоучка. Ромни начал брать уроки живописи только в 1755 году, а уже в 1762 перебрался в Лондон и быстро завоевал широкую популярность, получив премию Королевской Академии художеств за картину «Смерть генерала Вулфа». Несколько лет провёл в Риме и Парме, а по возвращении открыл студию на Кавендиш-сквер и вновь пользовался большим успехом. В 1782 году Джордж Ромни познакомился с Эммой Харт, которой предстояло стать леди Гамильтон, и она стала его музой: Ромни нарисовал более 60 портретов леди Гамильтон, частично в картинах на исторические или мифологические сюжеты.

«Автопортрет» «Портрет Леди Гамильтон как вакханки», 1785


Народився Антоній БРОДОВСЬКИЙ (перед 26 грудня 1784, Варшава - 31 березня 1832, Варшава) - польський художник, педагог, найбільший представник класицизму в польському живопису.

Вчителями А. Бродовського були художники Фелікс Іво Лейхер, Капплер та інші. Навчався живопису також в Парижі у Жака-Луї Давіда і Франсуа Жерара. У 1814 році повертається до Варшави. Після того, як художник завойовує золоту медаль за свою картину «Гнів Саула на Давида», він отримує місце професора малювання і живопису на відділенні витончених мистецтв Варшавського університету.

Бродовський писав картини на міфологічні та біблійні сюжети, а також історичні полотна і численні портрети. Обидва його сина - Юзеф і Тадеуш - теж стали художниками. Антоній Бродовський - також автор теоретичного твору «До положення художньої школи» (1824 рік).

Автопортрет «Едіп і Антігона», 1828. Національний музей у Варшаві


Родился Иштван РЕТИ (26 декабря 1872, Бая-Маре ― 17 января 1945, Будапешт) ― венгерский художник, профессор, искусствовед.

Один из ведущих членов, а также основатель и теоретик объединения художников, основавших поселение, которое было расположено на территории города Бая-Маре, Румыния. Помимо этого, Рети занимал пост ректора в Венгерском университете изобразительных искусств (в 1927—1931 гг. и в 1932—1935 гг.).

В 1891 году Рети отправился в Мюнхен, где учился у Шимона Холоши. Здесь Рети встретил других молодых художников, которые позднее стали частью его кружка, когда они вернулись в Венгрию. Позже Рети также учился в Париже в Академии Жюлиана, куда съезжались многие живописцы из Венгрии.

На первом этапе своего творчества Рети любил рисовать интерьеры и также свет, особенно свет ламп или солнечный свет, пробивающийся сквозь окна. Пленэрная техника пейзажной живописи не была принята в программу у его поселения.

Автопортрет, 1893 «Богемцы празднуют Рождество за рубежом», 1893


Родился Владимир Григорьевич ТРЕТЧИКОВ или «Третчи» (26 декабря 1913, Петропавловск, ныне Казахстан — 26 августа 2006, Кейптаун, ЮАР) — самый известный художник ЮАР, один из самых успешных художников XX века.

После революции эмигрировал с родителями в Китай. Юность провёл в Харбине и Шанхае, рано лишившись родителей и с 11 лет работая помощником художника. Затем жил и работал в Сингапуре и Джакарте. В 1946 году Третчиков переехал в ЮАР. В 1948 в Кейптауне состоялась его выставка, которая сразу сделала его известным. Затем в Дурбане — там за неделю с небольшим экспозицию посетили более 34 тысяч человек. Вскоре были Лондон, Нью-Йорк, Монреаль... BBC сделала о нем четыре документальных фильма. Всего Третчиков провёл в разных странах (кроме России) 52 персональные выставки.


На протяжении его карьеры серьёзные критики относились к работам Третчикова весьма пренебрежительно, называя его мастером китча. Его манеру можно назвать реализмом с элементами стилизации, в ней очевидно влияние Гогена. Третчиков считается самым кассовым художником мира — по числу проданных репродукций он был вторым после Пикассо. В 1961 году его выставку в Лондоне одновременно решили посетить 205 000 человек, окружив здание очередью в несколько рядов.

Автор известной картины «Китаянка, или Зелёная леди», а также «Мисс Вонг», «Плачущая роза», «Умирающий лебедь», посвящённой известной балерине Алисии Марковой. Расцвет творчества и выставок Третчи пришелся на 70-е годы. В 90-х он вновь оказался в моде – его назвали предтечей постмодернизма; он получил множество подражателей. Его работами часто украшают интерьеры — они монументальны и выдерживают сверхувеличение.

«Автопортрет» «Зулуска»


Народився Микола Олексійович ЧЕБОТАРУ (26 грудня 1948, с. Глибоке Одеської обл.) - український живописець, майстер натюрморту, пейзажного і портретного жанрів.

У 1972 році вступив у Республіканське художнє училище ім. І.Ю. Рєпіна в м. Кишиневі, яке закінчив у 1976 році. З 1976 по 1979 роки викладав у дитячій художній школі в Молдавії. З 1979 року живе і працює в Криму. З 1982 року – учасник всесоюзних, республіканських і міських виставок. У 1982 році був прийнятий в члени Національної спілки художників України.

Фахівці відносять живопис Чеботару до напрямку імпресіонізму. Живописна манера художника, що передає гру світла і тіні, хиткість сонячних відблисків, витонченість і загадковість віддалених силуетів, ріднить художника з відомими світовими іменами. Микола Чеботару по праву займає чільне місце серед сучасних художників України.

«Крабовий мис», 2013


Народився В’ячеслав Петрович АПЕТ (26 грудня 1962, Дніпропетровськ) – український художник, творчість якого відносять до інтелектуального живопису. Живе і працює у Дніпропетровську.

У 1983 році закінчив Дніпропетровське державне художнє училище ім.Вучетича (викладачі: Чернета Г.А., Антонюк Л.О., Шпиганович В.М.). З 1988 – починає брати участь у всеукраїнських виставках, з 1990 – у міжнародних. У 1992 – вступив до Національної спілки художників України. У 2013 році став лауреатом міської премії для живописців ім. Ф.Решетнікова, м.Дніпропетровськ та лауреатом першої премії в номінації «Майстер пленеру» IV Січеславського пленеру. Наприкінці 2015 року отримав престижну регіональну премію за досягнення у мистецтві «Артис-2015» у номінації «Художник року». Провів 12 персональних виставок в Дніпропетровську, Харкові, Дніпродзержинську, Севастополі. Учасник більш ніж 80-и виставок в Дніпропетровську, Запоріжжі, Київі, Львові, Маріуполі, Дніпродзержинську, Харкові, Ялті, Севастополі, Нью – Йорку (США), Токіо, Мацумото, Окінаві, Сапоро (Японія), Новій Загорі (Болгарія) та інших.

«Хлопчик з рибою»