24 сентября -Музей українського живопису

24 сентября

Родился Ци́приан Ка́миль НОРВИД (24 сентября 1821, д. Лясково-Глухы, Царство Польское — 23 мая 1883, Париж, Франция) — польский поэт, драматург, прозаик, художник.

Происходил из обедневшей шляхетской семьи. В 1837 году Циприан Камиль уходит из пятого класса гимназии в частную школу живописи. В 1842 году Норвид уехал в Дрезден для совершенствования в скульптурном искусстве и остался в эмиграции. Жил в разных городах Европы, в том числе и Париже, а также в США, где устроился в мастерской графика в Нью-Йорке. Терпел нужду, постепенно терял зрение и слух. Умер в приюте для бедных и был похоронен в общей могиле.

Признание Норвид получил посмертно, стал причисляться к крупнейшим польским поэтам наряду с Мицкевичем и Словацким.



Народився Микола Андрійович СТОРОЖЕНКО (24 вересня 1928, В'язове, Конотопський район, Сумська область — 15 квітня 2015, Київ) — народний художник України, живописець, графік, дійсний член Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

У 1956 році закінчив Київський художній інститут, де навчався на живописному факультеті у С. Григорєва, М. Шаронова, Т. Яблонської. Працював в галузі станкового та монументально-декоративного живопису, книжкової графіки. Йому була властива широта мистецького кругозору, багатоплановість осмислення та образного втілення теми. Майстерне володіння технічними засобами, досконале знання їхніх технологічних особливостей визначають основу формальних рішень творів згідно зі специфікою призначення та духовною наповненістю образного ладу.

Він був одним з перших серед тих, хто втілював у художніх творах образи довгий час замовчуваних діячів науки і культури — Максима Березовського, Петра Могили, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди та інших.

«Передчуття Голгофи»

Твори: станковий живопис — «Перші сходи. Агроном» (дипломна робота, 1956), «Берізки» (1964), «Мати» (1992), «Орфей і Евридіка» (1992 — 1993), «Син Божий» (1994); монументально-декоративне мистецтво (мозаїки) — «Києво-Могилянська академія XVII—XVIII ст.» та «Львівське ставропигійне братство XVI—XVIII ст.», Київ (1969), «Осяяні світлом», Київ (1979 — 1981), «Україна скіфська. Елада степова», Лазурне Кримської Автономної Республіки (1990 — 1992), розписи церкви Миколи Притиска в Києві (1997 — 2000); книжкова графіка — «Гуси-лебеді» М. Стельмаха (1966), «У катакомбах» Л. Українки (1971), «Фата моргана» М. Коцюбинського (1977), «Болгарські народні казки» (1979), «Українські народні казки» (1981 — 1985).

На педагогічній роботі у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури працював з 1973 року, з 1989 — професор на кафедрі живопису і композиції; у 1993 році очолив новоутворену навчально-творчу майстерню живопису та храмової культури.

Ілюстрація до «Кобзаря»


Народився Іван Іванович ПЕНСЬКИЙ (24 вересня 1935, с.Скрипчин, Козелецький район Чернігівської області) — художник, графік, пейзажист. Заслужений художник України (2016).

Під час служби у військовому флоті заочно закінчив Московський університет народної творчості імені Надії Крупської, відділення малюнку й живопису. Згодом поїхав до Німеччини працювати художником у військовій частині, неофіційно навчався в студії при Дрезденській Академії образотворчого мистецтва під керівництвом Рудольфа Кука. З 1970 року художник живе та працює в Чернігові. З 1978 року постійний учасник всеукраїнських, обласних та міжнародних виставок. З 1982 року — член Спілки художників України.

Улюблений жанр майстра – пейзаж. Він втілює роздуми художника про щастя життя, любов до рідної землі, її красу. Іван Пенський – чудовий колорист. Його техніка віртуозна та досконала. Художник використовує темперу, акварель і пастель надаючи їм органічної єдності. В 1995 році за серію творів «Зелене намисто Полісся» творчість художника відзначено Чернігівською обласною премією ім. М.М. Коцюбинського.

«Ільїнська церква»


Родился Гия БУГАДЗЕ (24 сентября 1956) — грузинский художник-монументалист, ректор Тбилисской Академии художеств.

В 1981 году окончил Тбилисскую академию художеств, факультет живописи, а в 1985 году - творческую мастерской Академии художеств СССР. С 1991 года занимал должность проректора по научной части грузинской Академии художеств, в 2004 году профессор Гия Бугадзе был избран ректором Академии.

Гия Бугадзе специализируется на росписях и фресках. Он расписал купол библиотеки и конференц-зал Тбилисского государственного университета им. Джавахишвили, «Королевский зал» грузинского парламента, зал Министерства юстиции Грузии, конференц-залы педагогического и политехнического университетов, фасад универмага «Тбилиси». Кроме того, известны его монументальные работы за рубежом. Бугадзе расписал церковь Мартина Лютера в Берлине, "Зал Свободы слова" в университете Луизианы, США, и грузинскую православную церковь в Париже.

Персональные выставки художника прошли в Ватикане, Риме, Базеле, Цюрихе, Праге, Кельне, Таллинне, Мюнхене, Берлине, Москве, Палермо, Барселоне, Париже, Каннах, Одессе и Ереване и других городах. Кроме того, Бугадзе выступает в роли художника-постановщика для театра и кино. Создал серии портретов великих живописцев 14-19 веков, у художника есть подобная серия портретов композиторов.

«Эль Греко»


Родился Арсен Владимирович САВАДОВ (24 сентября 1962, Киев) — украинский художник-авангардист, фотограф.

Родился в семье художника-графика Владимира Савадова, армянина родом из Баку. Окончил Республиканскую среднюю художественную школу им. Т.Г. Шевченко и Киевский государственный художественный институт. Участник киевской художественной группы «Парижская коммуна». Работает в области концептуализма. Представлял Украину на 49-й Венецианской биеннале.

Критики считают Арсена Савадова одной из ключевых фигур украинского современного искусства, поколения заявившего о себе в конце 80-х, украинского трансавангарда, необарроко, так называемой «Южнорусской волны». Известную работу «Печаль Клеопатры», созданную Арсеном Савадовым совместно с Георгием Сенченко в 1987 году, принято считать точкой отсчета для нового периода в украинском искусстве.

Арсен Савадов, Георгий Сенченко. «Печаль Клеопатры». 1987

В 1990-е годы Арсен Савадов работал с фотографией и видео в соавторстве с Георгием Сенченко, затем с Александром Харченко, но в итоге, предпочел индивидуальную творческую карьеру. Наибольшую известность Арсену Савадову принесли самые провокативные проекты: «Донбасс-Шоколад» и «Книга мертвых». В последние годы Арсен Савадов вернулся к живописи. Живет и работает в Киеве.



24 сентября 2009 года произошла кража картины Рене Магритта "Олимпия" из дома-музея Рене Магритта в Брюсселе.

Двое вооруженных мужчин появились в музее совершенно открыто, не скрывая своих лиц. Угрожая оружием, они заставили сотрудников галереи и других посетителей лечь на пол, потом сняли "Олимпию" со стены и быстро удалились. В 2012 г. похитители вернули картину бельгийскому эксперту предметов искусства Жанпьету Калленсу. Воры объяснили, что не смогли сбыть полотно основоположника сюрреализма на черном рынке, так как оно слишком хорошо известно.

Дом-музей Рене Магритта располагается в северном районе Брюсселя – в квартире, где с 1930 по 1954 год проживал художник вместе со своей женой Жоржеттой. Магритт написал картину "Олимпия" в 1948 году. На полотне размером 60 на 80 сантиметров изображена обнаженная Жоржетта, на животе которой лежит морская раковина.

Дом-музей Рене Магритта Рене Магритт. «Олимпия», 1948