21 апреля -Музей українського живопису

21 апреля

Народився Лодовіко (Людовіко) КАРРАЧІ (21 квітня 1555, Болонья – 13 листопада 1619, там само) – італійський живописець, гравер і скульптор, один з яскравих представників болонської школи.

Учень Просперо Фонтани. В його ранніх роботах помітно наслідування Корреджо й Парміджаніно. Разом із своїми троюрідними братами Агостіно та Аннібале Каррачі заснував у Болоньї нову школу живопису – «Академію спрямованих на путь» (Academia degli Incamminati), де вперше складалися доктрини європейського академізму й форми діяльності майбутніх художніх академій. В академії поряд з навчанням малюнку і живопису викладались анатомія, перспектива, а також історія, міфологія, література. Вивчення натури вважалось у Болонській школі підготовчим етапом на шляху до створення ідеальних образів. Цій же меті служила сувора система правил майстерності, штучно вирвана з досвіду майстрів Високого Відродження.

«Святий Гіацинт»


Народився Франческо де МУРА (21 квітня 1696, Неаполь - 19 серпня 1782, там само) - італійський живописець періоду пізнього бароко.

Навчався живопису в майстерні Доменіко Віоли, а з 1708 року - у видного неаполітанського художника Франческо Солімени. Де Мура став улюбленим учнем і співавтором Солімени, який справив значний вплив на його творчість.

У 20-е і 30-е рр. XVIII ст. де Мура створює фрески і картини на замовлення католицької церкви Неаполя. Зокрема, його твори прикрасили знаменитий монастир Монтекассіно, але ці роботи загинули під час Другої світової війни. У 1741-1743 рр. де Мура працює на замовлення Савойського королівського дому в Турині. Живописець прикрашає Палаццо-Пуббліко серією фресок. Виконані вони в дусі рококо і представляють нам Олімпійські ігри і епізоди з життя Ахілла.

Крім картин на біблійні, міфологічні та історичні теми, де Мура відомий ще і як портретист. Пізній творчості майстра притаманні риси неокласицизму.

«Автопортрет» «Смерть Віргінії»


Народився Амшей Маркович НЮРЕНБЕРГ (21 квітня 1887, Єлисаветград, нині Кропивницький — 10 січня 1979, Москва) — художник, графік, мистецтвознавець, автор мемуарної прози.

У 1904—1910 роках навчався живопису в Одеському художньому училищі у професора Киріака Костанді. Після закінчення училища відправився продовжувати освіту в Париж. Жив у Латинському кварталі, протягом року ділив одне ательє з Марком Шагалом в фаланстере «Ля Рюш» (Вулик).

У 1913 році повернувся до Одеси, де очолив групу модерністського напряму «Незалежні» і відкрив школу «Вільна майстерня» (1918). Брав участь у виставках одеських художників. Після революції 1917 року був призначений першим народним комісаром мистецтв в Одесі, керував Комітетом з охорони творів мистецтва та історичних будівель міста.

З 1920 року проживав в Москві, де був художнім кореспондентом газети «Правда», працював з В. Маяковським в «Вікнах РОСТА», був професором історії західного живопису у ВХУТЕМАСі. У 1927—1929 роках був відряджений Наркомом освіти А. Луначарським в Париж для читання лекцій про радянське мистецтво. У 1932 році брав участь в організації МОССХа.

Протягом життя Нюренберг працював у різних стилях — від модернізму до реалізму, завжди залишаючись вірним традиціям Паризької школи.

Автопортрет, 1945 р. «Ідилія», 1917


Народився Володимир Федосійович ЯЦЕНКО (21 квітня 1915, с. Савківка Черкаської обл. - 23 жовтня 2010, Київ) - український художник, автор мистецтвознавчих робіт. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1961).

Початкову художню освіту здобув у Харківському художньому технікумі (1931-1937), викладачі: О.А. Кокель, Й.З. Владимиров, М.Я. Козик. З 1937 року навчався в Харківському художньому інституті в майстерні М. С. Самокиша (своєму вчителю Володимир Федосійович присвятив монографію «М. С. Самокиш» і альбом «Микола Самокиш»). Художник також відвідував майстерні Ф. Кричевського, С. Прохорова, М. Шаронова. Завершив навчання у 1942 році в Самарканді. Член Спілки художників з 1943 року, учасник численних виставок.

У 1944-1952 рр. - директор Харківського художнього музею, деякий час викладав у Харківському художньому інституті. На початку 1950-х переїхав до Києва.

З 1970 по 1989 рік В. Ф. Яценко очолював у Києві Державний музей українського образотворчого мистецтва (нині - Національний художній музей України).

«На березі». 1951


Народилася Людмила Валентинівна ПОЛЯКОВА (21 квітня 1946, м. Семипалатинськ) - живописець, педагог, заслужений художник Автономної Республіки Крим (2000).

З 1960 р по 1964 р навчалася в Кримському художньому училищі ім. М.С. Самокиша. У 1971 році закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю. Рєпіна, викладач з фаху - А. Мильников. Автор пейзажів і натюрмортів. Автор вітражів для палацу "Лівадія". Викладач з 40-річним стажем Кримського художнього училища ім. М. С. Самокиша.

«Натюрморт з соняшниками». 2011


Народився Володимир Олександрович ТЕЛИЧКО (21 квітня 1948, с. Титарівка Луганської обл.) - живописець, заслужений художник України (2007), іконописець.

Закінчив Луганське державне художнє училище в 1972 році. Член Національної спілки художників України з 1980 року. Живе в Донецьку. Учасник творчих груп «Донецький пленер» і «Співдружність». Одружений на Валентині Василівні Теличко, також випускниці Луганського державного художнього училища, заслуженому художнику України. Провів близько 15 персональних виставок як в Україні, так і за кордоном.

Спільно з Геннадієм Жуковим протягом 20 років розписав 14 храмів в Україні, Білорусі, Росії та Польщі.

На розпису Спасо-Преображенського собору в Донецьку