2 мая -Музей українського живопису

2 мая

Родился Марк Габриэль Шарль ГЛЕЙР (2 мая 1806 – 5 мая 1874) – швейцарский художник и педагог, представитель академизма.

В молодости изучал живопись в Париже и Италии, путешествовал по Греции, Египту, Ливану, Сирии. Марк Глейр вернулся в Париж в 1834 году и вскоре стал известным живописцем романтического направления. Писал картины с изображением народных сцен, жителей посещенных им стран, а также пейзажи, портреты, мифологические, исторические и религиозные сюжеты. Его масштабная аллегория «Вечер, или Утраченные иллюзии» (1843) получила серебряную медаль на Парижской выставке. Художник работал над своими полотнами с большой тщательностью, редко участвовал в конкурсных выставках.

Глейр был хорошо известен как педагог. В его студии в разное время занимались Сислей, Ренуар, Моне, Уистлер и другие выдающиеся художники.

«Автопортрет», 1874 «Вечер, или Утраченные иллюзии», 1843


Родился Николай Петрович КРЫМОВ (2 мая 1884, Москва – 6 мая 1958, там же) – русский живописец-пейзажист и педагог. Заслуженный деятель искусств РСФСР (1942).

Родился в семье художника П. А. Крымова, писавшего в манере «передвижников». В 1904 году поступил в Московское училище живописи, ваяния и зодчества, где занимался сначала на архитектурном отделении, а в 1907–1911 – в пейзажной мастерской А. М. Васнецова, В. А. Серова и К. А. Коровина. Одна из его первых работ «Крыши под снегом» (1906) была приобретена В. А. Серовым для Третьяковской галереи. Уже в ранних работах Крымов примкнул к символизму, его техника была близка к импрессионизму. Участник выставки «Голубая роза» (1907), а также выставок «Союза русских художников». В зрелые годы Крымов создал множество более реалистических пейзажей среднерусской природы.

Создатель «теории тона» в живописи, повлиявшей на многих русских художников и переводящей пейзаж в сферу чисто эстетического созерцания. Свои теоретические взгляды Крымов изложил в статье «О Левитане» (1938).

«Утро», 1911


2 травня 1903 року у Відні в палаці Нижній Бельведер була відкрита «Сучасна галерея», яка згодом стала найбільшим зібранням австрійського живопису і відома сьогодні як Австрійська галерея Бельведер.

У створенні галереї велику роль зіграло віденське «Об'єднання митців - Сецесіон», одним з засновників якого був Густав Клімт. Щоб пропагувати сучасне мистецтво, учасники Сецесіону передали в дар державі на честь відкриття Сучасній галереї багато картин і скульптур.

Австрійський Бельведер - це архітектурно-парковий комплекс, що включає палаци Верхній і Нижній Бельведер, побудовані в XVIII столітті за наказом принца Савойського. Сьогодні в Нижньому Бельведері розташовані Музей австрійського бароко і Музей середньовічного мистецтва. У набагато більш пишному Верхньому Бельведері представлена глобальна панорама тисячолітнього мистецтва Австрії, включаючи галерею, присвячену мистецтву ХIХ-ХХ століть. Тут зібрана велика колекція картин трьох знаменитих віденських художників - Клімта, Шіле, Кокошки.

Нижній Бельведер Із колекції музею: Густав Клімт «Поцілунок», 1907-1908


Народилась Ірина Володимирівна КСІКЕВИЧ (2 травня 1979, Дніпропетровськ, тепер – м.Дніпро) - український живописець-символіст.

Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж (2007). Педагог з фаху - В. Афанасьєв. Основні твори: «Чарівний Седнів» (2005), «Тривожний ранок» (2005), «Напружений світанок» (2005), «Травневий вечір в Зеленій бухті» (2006), «Тіні забутих предків» (2009). Член Національної спілки художників України з 2010 року. Живе і працює в Дніпрі.

«Ми пізнаємо людину не по тому, що вона знає, а по тому, чому вона радіє»


2 травня 2012 року на аукціоні Sotheby's за 119 млн. 922 тис. 500 доларів була продана 4-я картина із серії «Крик» норвезького художника Едварда Мунка. На той момент це була найвища ціна, заплачена за твір живопису на відкритих торгах (цей рекорд був побитий на торгах у листопаді 2013 року). Картину, яка раніше належала норвезькому мільярдерові Петтеру Олсену, купив американський бізнесмен і колекціонер Леон Блек. Торги тривали всього 12 хвилин, початкова вартість в 50 мільйонів доларів була перекрита більш ніж в 2 рази. Ця єдина версія «Крику», яка знаходиться в приватних руках. Дана робота виконана пастеллю.

Мистецтвознавці досі сперечаються, що послужило поштовхом до написання цієї картини. Сам Мунк так описував виникнення задуму «Крику»: «Я йшов по стежці з двома друзями - сонце сідало - несподівано небо стало криваво-червоним, я призупинився, відчуваючи знемогу, і обперся об паркан - я дивився на кров і язики полум'я над синювато-чорним фьордом і містом - мої друзі пішли далі, а я стояв, тремтячи від хвилювання, відчуваючи нескінченний крик, що пронизує природу».

Едвард Мунк «Крик»