19 июня -Музей українського живопису

19 июня

Народився Юлій Іванович ФЕДДЕРС (19 червня 1838, Кокенгаузен (нині Кокнесе), Ліфляндська губернія -19 січня 1909, Ніжин, Чернігівська губернія) - живописець-пейзажист родом з Латвії, академік. Працював також в Україні.

У 1856 році Феддерс вступив в учні Імператорської Академії Мистецтв у Петербурзі. Пробувши в ній шість років і отримавши за свої класні роботи дві малі срібні медалі, він вийшов з Академії і через нестачу коштів до життя влаштувався викладачем малювання в Мітавське реальне училище, яке покинув, коли його твори набули успіху.

У 1880 удостоєний звання академіка. Крім пейзажів, що зображають види Ліфляндії, Санкт-Петербурзької губернії і України, писав також портрети. Його картина «Смерч» виставлялася на Лондонській всесвітній виставці у 1874, а «Зимова картина» - на Берлінській ювілейній академічній виставці 1886 року.

«Пейзаж з хатами»


Родился Кирилл Викентьевич ЛЕМОХ (19 июня 1841, Москва — 9 марта 1910, Санкт-Петербург) — русский жанровый живописец, действительный член Императорской Академии художеств, участник «бунта четырнадцати», один из учредителей Санкт-Петербургской артели художников и Товарищества передвижных художественных выставок.

Родился в семье преподавателя музыки немецкого происхождения. C 1851 по 1856 год учился в Московском училище живописи и ваяния. В 1858 году поступает в Императорскую Академию художеств в класс исторической живописи П. В. Басина и А. Т. Маркова. За этюды и рисунки награждён Советом Академии двумя малыми и двумя большими серебряными медалями «За успех в рисовании». В 1863 году удостоен Малой золотой медали Академии за картину «Моисей источает воду из скалы».

В числе других четырнадцати академистов, демонстративно отказавшихся от участия в конкурсе на Большую золотую медаль, в 1863 году подал прошение о выходе из Академии. Жил преимущественно в Санкт-Петербурге, зарабатывая частными уроками рисования в аристократических семьях. Лемох принимает приглашение давать частные уроки рисования детям будущего императора Александра III, в том числе и старшему сыну Александра III, последнему императору России Николаю II. Однако наиболее талантливой ученицей Лемоха стала младшая сестра Николая Великая княгиня Ольга Александровна, серьёзно увлекавшаяся живописью всю оставшуюся жизнь. За обучение царской семьи Лемоху была назначена пожизненная пенсия. C 1897 и почти до самой смерти, Лемох занимает должность хранителя художественного отдела Русского музея Императора Александра III.

«Новое знакомство», 1885. Государственній Русский музей, С.-Петербург


Народився Ян БОНКОВСЬКИЙ (19 червня 1872, Краків - 10 листопада 1934) - польський художник.

У 1890-х роках навчався живопису у професорів Краківської Школи (згодом - Академії) витончених мистецтв - Леона Вичулковського і Яна Станіславського. У 1903 р продовжив навчання в Баварської академії витончених мистецтв в Мюнхені.

Автор багатьох портретів, пейзажів і натюрмортів. Створив копії портретів для галереї єпископського палацу в Кракові. Був членом «Товариства любителів історії та пам'яток Кракова», який займався консервацією пам'яток мистецтва і архітектури давньої столиці Польщі. Окремі роботи художника знаходяться нині в Краєзнавчому музеї міста Житомира.

«Дівчина з соняшниками». Поч. XX ст. Портрет Яна Войцеха Тжецеського. 1909


Народився Рудольф КРЕМЛІЧКА (19 червня 1886, Колін - 3 червня 1932, Прага) - чеський художник і графік.

Отримав художню освіту в 1907-1912 роках в празькій Академії витончених мистецтв під керівництвом професорів Влахо Буковаца і Богумира Роубаліка. Ранні полотна Р. Кремлічкі («Дівчинка в білому трико» (1915), серія «Танцівниці» (1916-1918)) написані в імпресіоністському стилі. В кінці 1910-х років намітився перелом у творчості художника, все більше позначається його власний, індивідуальний творчий стиль, що тяжіє до неокласицизму. Полотна циклу «Прачки» (1919-1923) несуть в собі соціально-політичний підтекст, типовий для європейського лівого мистецтва в період між двома світовими війнами.

У період з середини 1920-х і до початку 1930-х років Р.Кремлічка створює свої великі твори - переважно це полотна ню: «Жінки на березі» (1925), «Купальниці» (1931). Крім цього, він малює пейзажі: «Гавань Дуїно поблизу Трієста» (1927), «Вітрильники в порту» (1928), «Скелі і море» (1930), види міст (цикл картин «Флоренція»). Одним з найбільш значних замовлень художника в цей період була мозаїка для палацу Фелікс на Вацлавській площі в Празі.

«Прачки»


Родился Сюй Бэйхун (по другой транскрипции – Жю Пэон) (19 июня 1895, уезд Исин, провинция Цзянсу – 26 сентября 1953, Пекин) – китайский живописец и график. Один из первых китайских художников XX века, которые объединили национальные художественные традиции с достижениями европейской реалистической живописи.

Родился в семье художника и поэта Сюй Да-чжана. Учился у своего отца в Шанхае, в 1919 году выдержал экзамен, дававший право за казенный счет поехать учиться во Францию, в Национальную высшую школу изящных искусств. В Париже занимался у художника-реалиста Паскаля Даньян-Бувре, овладел европейской техникой рисования с натуры. Знакомясь с работами великих европейских художников, посетил Германию, Бельгию, Швейцарию и Италию. При этом авангардные течения живописи, чрезвычайно популярные в те годы, не заинтересовали молодого китайского художника.

В 1928 году Сюй Бэйхун занял должность профессора кафедры живописи в Центральном университете в Нанкине. В последующие годы был также деканом Художественного факультета Пекинского университета, ректором Центральной академии художеств в Пекине (1949–1953) и председателем Всекитайской ассоциации деятелей литературы и искусства. Сюй Бэйхун стал реформатором преподавания живописи в Китае, выступал за введение в учебный курс классической европейской техники живописи.

Сюй Бэйхун работал в традиционных жанрах: «цветы-птицы», «люди» (тушь на бумаге), в технике акварели и одним из первых в Китае начал писать маслом (известные картины «Тянь Хэн и 500 разбойников», «Цзюфангао», «Весенний дождь на реке Лицзян»). Произведения художника, посвященные природе и людям Китая, проникнуты поэзией, а нередко и героическим пафосом. Некоторые произведения последних лет созданы в духе соцреализма. Высоко ценятся его изображения галопирующих лошадей, в которых гармонично сочетаются приемы китайской и европейской живописи.

Весной 2008 года картина Сюй Бэйхуна «Опусти свою плетку» (1939) была продана за 7 миллионов евро и установила новый рекорд стоимости для китайской живописи.

«Опусти свою плетку», 1939


Народився Степан Петрович ДЖУС (19 червня 1941, с. Кобильня, Вінницька область) — український художник, має почесне звання «Народний художник України» (1995).

Від 1958 р. вчився у Кримському художньому училищі ім. Н. С. Самокиша. У 1966–1971 рр. — навчання у Харківському художньо-промисловому інституті. Член Національної спілки художників України. Працює в галузі станкового живопису та декоративно-прикладного мистецтва (автор гобелена «Лицарі революції», 1975; флорентійської мозаїки «В горах Криму», 1986). У 1979 році удостоєний звання «Заслужений художник України». Лауреат премії Автономної республіки Крим (1999), міжнародної премії ім. В. Винниченко (2008). Очолював Ялтинське відділення НСХУ. Твори зберігаються в музеях і приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Японії, Канади, США.

Дружина - Людмила Тимофіївна Джус - народний художник України, автор гобеленів, живописець. Син Тарас – живописець.

Гобелен «Кримська осінь», 1979 р.


Народився Андрій Михайлович НАДЄЖДІН (19 червня 1963, с. Верхня Хортиця - нині в межах м. Запоріжжя) – живописець, графік, мистецтвознавець. Заслужений художник України (2013).

Навчався у Кіровоградській дитячій художній школі, обласній студії підготовки художників-оформлювачів. У 1986 р. закінчив факультет художнього оформлення Дніпропетровського державного художнього училища ім. Вучетича, у 2000 р. — факультет історії і теорії образотворчого мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Значний вплив на формування особистості мала творчість батька, народного художника України Михайла Надєждіна.

Член Національної Спілки художників України (1991). Живе і працює у м.Кропивницькому. Від 1986 по 1990 рр. — художник-оформлювач Кіровоградських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. Упродовж 1991–2009 рр. викладав у дитячій художній школі ім. О. О. Осмьоркіна. З 1995 р. працює провідним науковим співробітником художньо-меморіального музею О. О. Осмьоркіна. З 1986 р. провів десять персональних виставок у Кропивницькому, учасник багатьох міжнародних виставок. Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінаціях «новітні спрямування» (2008) та «мистецтвознавство та історія мистецтв».

«Спостерігаючи світ», 2006


19 червня 2012 року з галереї «Венера над Манхеттеном» (США) було викрадено полотно Сальвадора Далі «Афіша Дон Хуана Теноріо».

Чоловік в картатій сорочці просто зайшов у галерею, просто поклав роботу відомого сюрреаліста в чорну сумку і просто вийшов. Він пробув в галереї 14 хвилин. Незважаючи на те, що все це було знято на камери спостереження і ці кадри згодом передавалися по телебаченню по всьому світу, ніхто не зміг впізнати цього чоловіка. Втім, через місяць галерея отримала анонімний лист: «Ваша картина вже їде до вас», до якого додавався номер відстеження поштового відправлення з Європи. Картина була успішно повернута на своє місце, а особистість злочинця встановлена лише через роки: ним виявився 29-річний грек Фівос Іставріоглу, який нерозумно себе видав. У Греції він вкрав з супермаркету пляшку соку, його зловили, зняли відбитки пальців - і вони виявилися тими ж, що на посилці з картиною.