18 января -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

18 января

Народився Амброзіус БОСХАРТ Старший (18 січня 1573, Антверпен - 1621, Гаага) - фламандський художник золотого століття нідерландського живопису. Відомий своїми квітковими натюрмортами, виконаними в соковитих кольорах.

Босхарт належить до числа перших художників, які затвердили квітковий натюрморт як самостійний жанр нідерландського мистецтва. Точність зображення і гармонійність кольорів дозволяють ставити роботи Босхарта в один ряд з його знаменитим сучасником Яном Брейгелем Старшим. На полотнах Босхарта поруч з букетами квітів найчастіше зображені метелики або мушлі. У багатьох випадках квіти почали вже в'янути, що вводить в полотна Босхарта алегоричний мотив тлінності буття.

«Квітковий натюрморт», 1614


Народився Александр СЕОН (18 січня 1855, Шазель-сюр-Ліон, Луара - 5 травня 1917, Париж) - французький художник-символіст, декоратор і ілюстратор.

Народився в сім'ї комерсанта. Почав вивчати живопис в Академії витончених мистецтв у Ліоні. У 1877 році Сеон приїжджає в Париж, де вчиться разом з Сера, Осбером, Аман-Жаном у Анрі Лемана, а потім у Пюві де Шаванна (з 1891 року). Був одним з найталановитіших учнів Пюві де Шаванна, згодом - його партнер по художній студії. Сеон є одним із засновників Салону Роза + Хрест, в якому він постійно виставляв свої роботи. Полотна Сеона мали успіх і схвальні відгуки сучасної йому символістської критики.

Автопортрет?, 1893 «Орфей»


Народився Іван Сидорович ЇЖАКЕВИЧ (18 січня 1864, Київська губернія — 19 січня 1962, Київ) — відомий український живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1940). Народний художник УРСР (1951).

Народився у бідній селянській родині. У 10-літньому віці відправився до Києва, бажаючи стати художником. Дядько-псаломщик влаштував малого служити посохоносцем до архієрея у Братському монастирі. У 1876—1881 рр. вчився в іконописній школі при Києво-Печерській лаврі. Потім поступив до Київської рисувальної школи художника М. Мурашко. У 1882—1884 рр. брав участь у реставрації старовинних фресок Кирилівського монастиря в Києві.

«Богородиця»
«Покровський монастир у Києві». 1910

З 1884 року вчився живопису у Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв, за успіхи був нагороджений срібною медаллю, але у 1888 році через брак коштів був змушений залишити Академію. Працював вчителем малювання у сільській школі. Робив ілюстрації до періодичних видань, протягом 29 років співробітничав із журналом «Нива», де були опубліковані кількасот його малюнків.

«Діти йдуть із церкви»

З 1917 року Іван Їжакевич жив у Києві. Працював у книжковій графіці, монументальному та станковому живопису, писав портрети, історичні картини і пейзажі. Автор ілюстрацій до творів М.В. Гоголя, Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, І.Я. Франка, М.М. Коцюбинського, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка та інших.

«Тарас Шевченко пастух», 1935

За своє довге життя Іван Сидорович Їжакевич створив понад 20 000 картин. Тільки Шевченкіада художника нараховує майже 200 робіт. Намалював ікони для понад 20 церков. Розписав Борисоглібську церкву в Чернігові, Трапезну церкву Києво-Печерської Лаври.

«Автопортрет» «Катерина», 1955


Народилася Олександра Олександрівна Е́КСТЕР (дівоче прізвище — Григоро́вич; 18 січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — художник, сценограф, педагог. Класик українського та російського авангарду. Яскравий представник європейського кубізму та футуризму.

Батько художниці був білорус, мати — грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася (так називали її друзі) стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О.Богомазов та О.Архипенко. Серед викладачів був Микола Пимоненко. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката.

Після поїздки у 1907 році до Франції і знайомства з Г.Аполлінером, П.Пікассо, Ж.Браком, Ф.Леже Екстер захопилася кубофутуризмом, потім в своїй творчості прийшла до супрематизму та абстракціонізму. Організувала у себе в будинку майстерню-салон, що стала місцем зустрічей представників київського авангардного мистецтва. В її студії працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва - Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев.

«Побудова площин по руху кольору», 1918

Екстер була учасницею майже всіх авангардних художніх виставок в Росії, в тому числі в 1908 році разом з Д. Бурлюком організувала в Києві авангардну виставку «Ланка», а в 1914 р спільно з О.Богомазовим - виставку "Кільце". Після революції викладала в дитячій художній школі в Одесі та у власній студії в Києві, у 1921-22 рр. - в Москві, у ВХУТЕМАСі.

Як театральний художник працювала в Московському Камерному театрі у полтавчанина Олександра Таїрова над костюмами і декораціями, а також у Києві в Балетній студії Броніслави Ніжинської (1918-1921). Створила костюми до фантастичного фільму «Аеліта» (1924 р, режисер - Я.Протазанов). Як дизайнера по костюмах співпрацювала з Московським ательє мод, працювала над створенням парадної форми Червоної Армії.

Ескіз костюма вакханки

У 1924 році оформляла радянський павільйон у Венеції, потім в Парижі, де залишилася назавжди. Займалася театральними і прикладними роботами, в 1925-30 рр. викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі. Як згадувала актриса Аліса Коонен: «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками».

Олександра Екстер стала одним із засновників художнього стилю «Ар-деко». Твори художниці зберігаються в різних музеях світу і, зокрема, у Національному художньому музеї України, у Києві, де вона розпочинала свій творчий шлях.

«Міст (Севр)», 1912


Народився Микола Олексійович КУ́БЛИК (18 січня 1948, Дніпропетровськ, нині м.Дніпро – 28 червня 1995, там само) - український живописець. Брат художника Михайла Кублика.

1971 року закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І. Мухіної, працював у галузі станкового живопису. 1977 року став членом Спілки художників України. Від 1976 року брав участь в обласних та республіканських виставках. Лауреат премії ім. Г. І. Петровського. Працював 1975–95 на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті.

Створював багатофігурні полот¬на на історичну та сучасну тематику. Для творчості Миколи Кублика характерне багатошарове трактуван¬ня образів, точні композиційні акценти, тональне багатство колориту. Окремі полотна зберіга¬ються у Дніпропетровському ХМ та Музеї українського живопису (м.Дніпро).

Із зібрання Музею українського живопису (м.Дніпро). «Літо в селі Шульгівка», 1990


Народився Михайло Олексійович КУ́БЛИК (18 січня 1948, Дніпропетровськ, нині м.Дніпро) – художник-живописець. Брат художника Миколи Кублика.

Закінчив художньо-графічне відділення Ленінградського педагогічного інституту (нині С.-Пе-тербург, 1971; викладачі - Л. Кривицький, А. Шувалов). Працював у 1976–97 на Дні-пропетровському художньо-виробничому комбінаті. Учасник обласних (від 1976), всеукраїнських (від 1980) мистецьких виставок. З 1996 р і по сьогоднішній день художник знаходиться на самостійній творчій роботі. У період з 2000 по 2004 р був обраний членом правління в Дніпропетровській організації Національної спілки художників України. Працює в жанрах пейзажу і натюрморту.

Із зібрання Музею українського живопису (м.Дніпро). «Українські хати», 1991


Народилася Кікі СМІТ (18 січня 1954, Нюрнберг, Німеччина) - сучасна американська художниця, скульптор і графік.

Кікі народилася в Німеччині, є однією з трьох дочок відомого скульптора-мінімаліста Тоні Сміта; мати - оперна співачка Джейн Лоуренс Сміт. Виросла в містечку Саут-Оранж, штат Нью-Джерсі. Почала цікавитися мистецтвом в юності, допомагаючи батькові в роботі по створенню картонних моделей його майбутніх скульптур. У 1974-1976 роках навчалася в Школі мистецтв Хартфорда (Коннектикут), проте курсу не закінчила. Тоді ж переїхала в Нью-Йорк, де і понині живе і працює.

В кінці 1970-х років Кікі перебувала під впливом таких майстрів, як Луїза Буржуа, Єва Гессе і Ненсі Сперо. Як скульптор Кікі працює з самими різними матеріалами, в тому числі з бронзою, рисовим папером і склом. Своєю творчістю К.Сміт практично завжди торкалася соціальної тематики сучасного життя Америки. Наприкінці 1990-х художницю захоплюють нові теми - живої природи і космосу, казкових світів і тварин. Їх вона втілює і в скульптурі, і в живопису. Крім цього, К.Сміт створила низку автопортретів. Роботи її зберігаються в найбільших музеях Америки та Європи, в тому числі в Британському музеї, Музеї сучасного мистецтва Лос-Анджелеса, Музеї образотворчих мистецтв Бостона та ін. З 2012 року Кікі Сміт - член Американської академії мистецтв і наук.

«Народження», 2002