18 января -Музей українського живопису

18 января

Народився Амброзіус БОСХАРТ Старший (18 січня 1573, Антверпен - 1621, Гаага) - фламандський художник золотого століття нідерландського живопису. Відомий своїми квітковими натюрмортами, виконаними в соковитих кольорах.

Босхарт належить до числа перших художників, які затвердили квітковий натюрморт як самостійний жанр нідерландського мистецтва. Точність зображення і гармонійність кольорів дозволяють ставити роботи Босхарта в один ряд з його знаменитим сучасником Яном Брейгелем Старшим. На полотнах Босхарта поруч з букетами квітів найчастіше зображені метелики або мушлі. У багатьох випадках квіти почали вже в'янути, що вводить в полотна Босхарта алегоричний мотив тлінності буття.

«Квітковий натюрморт», 1614


Родился Александр СЕОН (18 января 1855, Шазель-сюр-Лион, Луара – 5 мая 1917, Париж) — французский художник-символист, декоратор и иллюстратор.

Родился в семье коммерсанта. Начал изучать живопись в Академии изящных искусств в Лионе. В 1877 году Сео́н приезжает в Париж, где учится вместе с Сёра, Осбером, Аман-Жаном у Анри Лемана, а затем у Пюви де Шаванна (с 1891 года). Был одним из талантливейших учеников Пюви де Шаванна, впоследствии — его партнёр по художественной студии. Сеон является одним из основателей Салона Роза + Крест, в котором он постоянно выставлял свои работы. Полотна Сеона имели успех и пололжительные отзывы в современной ему символистской критике и литературе.

Автопортрет?, 1893 «Орфей»


Народився Іван Сидорович ЇЖАКЕВИЧ (18 січня 1864, Київська губернія — 19 січня 1962, Київ) — відомий український живописець і графік. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1940). Народний художник УРСР (1951).

Народився у бідній селянській родині. У 10-літньому віці відправився до Києва, бажаючи стати художником. Дядько-псаломщик влаштував малого служити посохоносцем до архієрея у Братському монастирі. У 1876—1881 рр. вчився в іконописній школі при Києво-Печерській лаврі. Потім поступив до Київської рисувальної школи художника М. Мурашко. У 1882—1884 рр. брав участь у реставрації старовинних фресок Кирилівського монастиря в Києві.

«Богородиця»
«Покровський монастир у Києві». 1910

З 1884 року вчився живопису у Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв, за успіхи був нагороджений срібною медаллю, але у 1888 році через брак коштів був змушений залишити Академію. Працював вчителем малювання у сільській школі. Робив ілюстрації до періодичних видань, протягом 29 років співробітничав із журналом «Нива», де були опубліковані кількасот його малюнків.

«Діти йдуть із церкви»

З 1917 року Іван Їжакевич жив у Києві. Працював у книжковій графіці, монументальному та станковому живопису, писав портрети, історичні картини і пейзажі. Автор ілюстрацій до творів М.В. Гоголя, Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, І.Я. Франка, М.М. Коцюбинського, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка та інших.

«Тарас Шевченко пастух», 1935

За своє довге життя Іван Сидорович Їжакевич створив понад 20 000 картин. Тільки Шевченкіада художника нараховує майже 200 робіт. Намалював ікони для понад 20 церков. Розписав Борисоглібську церкву в Чернігові, Трапезну церкву Києво-Печерської Лаври.

«Автопортрет» «Катерина», 1955


Народилася Олександра Олександрівна Е́КСТЕР (дівоче прізвище — Григоро́вич; 18 січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — художник, сценограф, педагог. Класик українського та російського авангарду. Яскравий представник європейського кубізму та футуризму.

Батько художниці був білорус, мати — грекиня. Невдовзі батьки переїхали до Києва, і Ася (так називали її друзі) стала киянкою. Закінчила гімназію Святої Ольги та Київське художнє училище. Разом із нею тут навчалися майбутні авангардисти О.Богомазов та О.Архипенко. Серед викладачів був Микола Пимоненко. Одружившись, Олександра Григорович узяла німецьке прізвище чоловіка-адвоката.

Після поїздки у 1907 році до Франції і знайомства з Г.Аполлінером, П.Пікассо, Ж.Браком, Ф.Леже Екстер захопилася кубофутуризмом, потім в своїй творчості прийшла до супрематизму та абстракціонізму. Організувала у себе в будинку майстерню-салон, що стала місцем зустрічей представників київського авангардного мистецтва. В її студії працювали майбутні корифеї світового декораційного мистецтва - Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Павло Челищев.

«Побудова площин по руху кольору», 1918

Екстер була учасницею майже всіх авангардних художніх виставок в Росії, в тому числі в 1908 році разом з Д. Бурлюком організувала в Києві авангардну виставку «Ланка», а в 1914 р спільно з О.Богомазовим - виставку "Кільце". Після революції викладала в дитячій художній школі в Одесі та у власній студії в Києві, у 1921-22 рр. - в Москві, у ВХУТЕМАСі.

Як театральний художник працювала в Московському Камерному театрі у полтавчанина Олександра Таїрова над костюмами і декораціями, а також у Києві в Балетній студії Броніслави Ніжинської (1918-1921). Створила костюми до фантастичного фільму «Аеліта» (1924 р, режисер - Я.Протазанов). Як дизайнера по костюмах співпрацювала з Московським ательє мод, працювала над створенням парадної форми Червоної Армії.

Ескіз костюма вакханки

У 1924 році оформляла радянський павільйон у Венеції, потім в Парижі, де залишилася назавжди. Займалася театральними і прикладними роботами, в 1925-30 рр. викладала в Академії сучасного мистецтва в Парижі. Як згадувала актриса Аліса Коонен: «В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками».

Олександра Екстер стала одним із засновників художнього стилю «Ар-деко». Твори художниці зберігаються в різних музеях світу і, зокрема, у Національному художньому музеї України, у Києві, де вона розпочинала свій творчий шлях.

«Міст (Севр)», 1912


Родилась Кики СМИТ (18 января 1954, г. Нюрнберг, Германия) — современная американская художница, скульптор и график.

Кики родилась в Германии, будучи одной из трёх дочерей известного скульптора-минималиста Тони Смита; мать - оперная певица Джейн Лоуренс Смит. Выросла в городке Саут-Оранж, штат Нью-Джерси. Стала интересоваться искусством в юности, помогая отцу в его работе по созданию картонных моделей его будущих скульптур. В 1974—1976 годах училась в Школе искусств Хартфорда (Коннектикут), однако курса не закончила. Тогда же переехала в Нью-Йорк, где и поныне живёт и работает.

В конце 1970-х годов Кики находилась под влиянием таких мастеров, как Луиза Буржуа, Ева Гессе и Нэнси Сперо. Как скульптор Кики работает с самыми различными материалами, в том числе с бронзой, рисовой бумагой и стеклом. Своим творчеством К.Смит практически всегда затрагивала социальную тематику современной жизни Америки. В конце 1990-х художницу увлекают новые темы — живой природы и космоса, сказочных миров и животных. Их она воплощает и в скульптуре, и в живописи. Кроме этого, К.Смит создала целую серию автопортретов. Работы её хранятся в крупнейших музеях Америки и Европы, в том числе в Британском музее, Музее современного искусства Лос-Анджелеса, Музее изящных искусств Бостона и др. С 2012 года Кики Смит — член Американской академии искусств и наук.

«Рождение», 2002