17 сентября -Музей українського живопису

17 сентября

Народився Францішек ТЕПА (17 вересня 1829, Львів, Австрійська імперія – 23 грудня 1889, там же) — польський художник, портретист.

Почав навчатися живопису з 1842 року у художника Яна Машковского у Львові. У 1844 році продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Відні. У 1847-48 роках навчався у Фердинанда Вальдмюллера, потім у Вільгельма Каульбаха в Мюнхенській Академії витончених мистецтв. Після цього переїхав до Парижа, де в 1854-60 роках стажувався у французьких історичних і жанрових живописців, портретистів Леона Коньї і Арі Шеффера.

Все життя творчість Тепи була тісно пов'язана з рідним містом. Вже будучи відомим художником, він навіть відмовився від пропозиції прийняти професуру у Краківській Школі витончених мистецтв, щоб не залишати Львова. У його творчому доробку велике місце займають написані маслом та аквареллю портрети, картини, що зображують жанрові сцени і східні мотиви. Найбільш відомим є виконаний ним в Парижі портрет поета Адама Міцкевича.

«Портрет Адама Міцкевича»

У 1852-53 роках художник супроводжував графа Адама Потоцького в подорожі по Греції, Єгипту і Палестині. Під враженням від поїздки Францішек Тепа у своїх наступних творах постійно повертається до теми «орієнталістики».

Художник неодноразово брав участь у виставках у Кракові та Львові. З 1861 року постійно перебував у Львові, створюючи картини на етнографічні та Фольклорні теми, з видами представників простого народу Галичини, в тому числі гуралей, циган, євреїв, для Природничого музею мецената, графа Влодзімежа Дзедушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України у Львові) . Роботи Ф. Тепи зараз знаходяться в колекціях Національного музею у Варшаві, Кракові, Вроцлаві та у Львівській галереї мистецтв.

«Автопортрет». 1852 «Портрет офіцера львівської гвардії»


Народився Станіслав РЕЙХАН (17 вересня 1858, Львів - 18 червня 1919, Краків) — польський художник, портретист, ілюстратор, педагог, професор.

Станіслав Рейхан походив з родини відомих художників, був сином Алоїзія і онуком Юзефа Рейханів. Вчитися живопису почав в 1877 в Академії образотворчих мистецтв у Відні під керівництвом Християна Гріпенкерла. 1880 р. переїхав до Парижа, де продовжив навчання у французьких майстрів Леона Бонна і Жана-Поля Лорана. Після закінчення навчання залишився працювати в Парижі до 1896 р. За цей час здійснив неодноразові творчі поїздки по Німеччини, Англії, Швейцарії та Італії (під Флоренцією художник прожив більше року).

У Парижі Станіслав Рейхан швидко отримав визнання як портретист і художник, який зображає сцени з життя «вершків» паризького міського товариства. Писав портрети красиво прикрашених дам, сценки з офіційних прийомів, театральних прем'єр, перегонів. Мав славу автора мальованих репортажів, які з'явилися на сторінках французьких, британських, німецьких і польських журналів.

1896 року Станіслав Рейхан став професором Промислової школи у Львові. Помер під Краковом. Був похований на львівському Личаківському кладовищі поруч з родичами.

«Гортензії» (близько 1900) «Різдвяна вечеря». 1896


Родился Роберт Уильям ВОННОХ (17 сентября 1858, Хартфорд, штат Коннектикут — 28 декабря 1933, Ницца) — один из первых американских художников-импрессионистов.

Обучался живописи в Бостоне, затем — в Париже в Академии Жюлиана у Густава Буланже и Жюля Лефевра. В 1883 году вернулся в Бостон. Преподавал в Бостоне и Филадельфии.

В 1887 году Роберт Воннох вновь отправился во Францию и поселился в городе Гре-сюр-Луэн, где проживала большая колония художников со всей Европы. Здесь и начал формироваться импрессионистский стиль его пейзажей. Затем он жил в Нью-Йорке, периодически посещая Гре-сюр-Луэн. С середины 1920-х годов из-за ухудшения зрения почти перестал писать. С 1899 года был женат на Бесси Воннох, американском скульпторе.

Роберт Воннох с женой Бесси «У реки. Грез-су-Луан», 1890


Родился Макс ШВАБИНСКИЙ (1873, г. Кромержиж, Восточная Моравия — 10 февраля 1962, г. Прага) — чешский живописец и график. Один из основоположников современного чешского художественного искусства.

Учился в пражской Академии художеств в 1891—1898 гг. Многие пейзажи Швабинского написаны в районе местечка Козлув близ Ческой-Тршебовы. Известная работа художника – полотно «Бедная местность». С 1910 года Макс Швабинский профессор графики в Пражской художественной академии. В 1945 году он был удостоен почётного титула Народный художник Чехословакии и права пожизненно пользоваться отдельной мастерской в Художественной академии Праги. Награжден Государственной премией ЧССР в 1952 году.

«Цветочная мастерская»


Родился Василий Филиппович ЛЕВИ (17 сентября 1878, Харьков — 13 февраля 1953, Стокгольм) — юрист, коллекционер, художник. Доверенное лицо Ильи Репина в 1920-1930-е годы.

Окончил юридический факультет Харьковского университета. Служил присяжным поверенным в Санкт-Петербургском округе. Оставив службу, Леви переселился в 1916 году в Териоки (тогда – Финляндия) и решил посвятить себя искусству. В 1918 году по совету И. И. Бродского показал свои работы И. Е. Репину и получил его одобрение. Через некоторое время он стал доверенным лицом Репина, жившего также в Финляндии: в течение 1919—1930 годов им были устроены более 50 выставок Репина в Хельсинки, Праге, Гааге, Гамбурге, Ницце, Каннах и других европейских городах.

В 1930—1939 годы Василий Леви жил в Париже, участвовал в выставках русских художников. В 1939 году он поселился в Стокгольме, продолжал заниматься живописью, писал академичные пейзажи, а в последние годы жизни — лирические натюрморты. В 1945 году им были переданы Государственному литературному музею в Москве 160 писем Репина к нему.

«Натюрморт с цветами»


Народився Микола Петрович ГЛУЩЕНКО (17 вересня 1901, Новомосковськ Дніпропетровської обл. — 31 жовтня 1977, Київ) — відомий український живописець. Народний художник УРСР (1944) і Народний художник СРСР (1976). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.

У роки Громадянської війни по мобілізації потрапив у Добровольчу армію Денікіна. Із залишками білогвардійських частин Глущенко опинився на території Польщі, звідки втік до Німеччини. Займався живописом у Школі-студії Ганса Балушека в Берліні. У 1920-1924 рр. навчався в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв. У 1925 році переїхав до Парижа, де зазнав впливу французьких імпресіоністів. Створив портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса та ін. Оформив радянський павільйон на Ліонському ярмарку. У 1934 році художник здійснив творчу поїздку в Іспанію на Балеарські острови і Мальорку. Живучи в Берліні і Парижі, Глущенко з 1926 року почав співпрацювати з радянською розвідкою. За його життя про цей епізод його біографії ніхто зі знайомих і колег по творчості не знав. У 1936 році Микола Глущенко повернувся в Москву, а у 1944 році переїхав до Києва.

«Львів», 1945

«Зима», 1972


Глущенко працював у різних живописних жанрах, але улюбленою його темою був пейзаж. Його живопису притаманна імпресіоністичність, тонке відчуття декоративної виразності кольору і свобода вираження. Безліч картин присвятив художник рідній природи, її чарівній неповторній красі. Окремі цикли пейзажів Микола Глущенко привіз із подорожей по Італії, Франції, Бельгії, Швейцарії. Картини майстра знаходяться в багатьох українських і зарубіжних музеях і приватних колекціях.

«Автопортрет», 1970-і «Криворізької пейзаж», 1960


Родилась Виктория Николаевна КОСТЕНКО (17 сентября 1927, г. Камышлов, Свердловская обл.) – днепропетровская художница, живописец, график.

В 1949 окончила Свердловское художественное училище. Работала на Днепропетровском художественно-производственном комбинате в 1951-1993 гг. Экспонент художественных выставок с 1956. Член Национального союза художников Украины с 1971 года. Работает в областях жанровой живописи, натюрморта и пейзажа. Для её творчества характерны тонко найденные цветовые соотношения, большинство произведений выполнено в технике пастели. Жена художника А. Костенко.

Основные произведения: «Украинский хлеб» (1961), «Катерина» (1961), «Не для войны сыновей растим» (1970), «На праздник» (1979), «Мастерская живописца» (2005).

«Натюрморт с яичницей», 1970


Родился Макбул Фида ХУСЕЙН, чаще всего его называли MF Husain (17 сентября 1915, Пандхарпур, штат Махараштра, Индия — 9 июня 2011, Лондон) — знаменитый живописец известный как «индийский Пикассо», самый известный в мире индийский художник в последние тридцать лет.

Творческая карьера Хусейна длилась более 60 лет. Начав как декоратор, он приобрел известность в художественных кругах еще в 40-е годы. Тогда его работы ассоциировались с модернизмом.

В 2006 году М.Ф. Хусейн отправился в добровольное изгнание, после того, как получил смертельные угрозы от радикально настроенных индуистов в связи со своим творчеством: в начале 2000-х Хусейн, сам будучи мусульманином, написал картину "Мать Индия" (Bharatmata), на которой Индия была изображена в виде обнаженной богини. В 2008 году индийские националисты обратились к дирекции дома Christie's с просьбой снять работы Хусейна с торгов, поскольку на родине против него заведено уголовное дело по обвинению в непристойности. Несмотря на то, что художник публично принес извинения верующим, а Верховный суд Индии оправдал его по уголовному обвинению, преследование Хусейна фанатиками не прекратилось.

Живопись Хусейна пользовалась наибольшей популярностью по сравнению с работами других художников — выходцев из Индии. Так, в марте 2008 года на аукционе Christie's в Нью-Йорке его полотно "Ганг-Ямуна" было продано за 1,6 млн долларов.

«Мать Индия»