Народився Францішек ТЕПА (17 вересня 1829, Львів, Австрійська імперія – 23 грудня 1889, там само) — польський художник, портретист.
Почав навчатися живопису з 1842 року у художника Яна Машковського у Львові. У 1844 році продовжив навчання в Академії образотворчих мистецтв у Відні. У 1847-48 роках навчався у Фердинанда Вальдмюллера, потім у Вільгельма Каульбаха в Мюнхенській Академії витончених мистецтв. Після цього переїхав до Парижа, де в 1854-60 роках стажувався у французьких історичних і жанрових живописців, портретистів Леона Коньє і Арі Шеффера.
Все життя творчість Тепи була тісно пов'язана з рідним містом. Вже будучи відомим художником, він навіть відмовився від пропозиції прийняти професуру у Краківській Школі витончених мистецтв, щоб не залишати Львова. У його творчому доробку велике місце займають написані олією та аквареллю портрети, картини, що зображують жанрові сцени і східні мотиви. Найбільш відомим є виконаний ним у Парижі портрет поета Адама Міцкевича.
![]() |
«Портрет Адама Міцкевича» |
![]() |
![]() |
«Автопортрет». 1852 | «Портрет офіцера львівської гвардії» |
Народився Станіслав РЕЙХАН (17 вересня 1858, Львів - 18 червня 1919, Краків) — польський художник, портретист, ілюстратор, педагог, професор.
Станіслав Рейхан походив з родини відомих художників, був сином Алоїзія і онуком Юзефа Рейханів. Вчитися живопису почав у 1877 в Академії образотворчих мистецтв у Відні під керівництвом Християна Гріпенкерла. 1880 року переїхав до Парижа, де продовжив навчання у французьких майстрів Леона Бонна і Жана-Поля Лорана. Після закінчення навчання залишився працювати в Парижі до 1896 р. За цей час здійснив неодноразові творчі поїздки по Німеччини, Англії, Швейцарії та Італії (під Флоренцією художник прожив більше року).
У Парижі Станіслав Рейхан швидко отримав визнання як портретист і художник, який зображає сцени з життя «вершків» паризького міського товариства. Писав портрети красиво прикрашених дам, сценки з офіційних прийомів, театральних прем'єр, перегонів. Мав славу автора мальованих репортажів, які з'явилися на сторінках французьких, британських, німецьких і польських журналів.
1896 року Станіслав Рейхан став професором Промислової школи у Львові. Помер під Краковом. Був похований на львівському Личаківському кладовищі поруч з родичами.
![]() |
![]() |
«Гортензії» (близько 1900) | «Різдвяна вечеря». 1896 |
Народився Роберт Вільям ВОННОХ (17 вересня 1858, Гартфорд, штат Коннектикут, США - 28 грудня 1933, Ніцца, Франція) - один з перших американських художників-імпресіоністів.
Навчався живопису в Бостоні, потім - в Парижі в Академії Жюліана у Густава Буланже і Жюля Лефевра. У 1883 році повернувся в Бостон. Викладав у Бостоні та Філадельфії.
У 1887 році Роберт Воннох знову відправився до Франції і оселився в місті Гре-сюр-Луен, де проживала велика колонія художників зі всієї Європи. Тут і почав формуватися імпресіоністський стиль його пейзажів. Потім жив у Нью-Йорку, періодично відвідуючи Гре-сюр-Луен. Від 1899 року був одружений на Бессі Воннох, американській скульпторці. З середини 1920-х років через погіршення зору майже перестав писати.
![]() |
![]() |
Роберт Воннох з дружиною Бессі | «Біля річки. Грез-сюр-Луен», 1890 |
Народився Макс ШВАБІНСЬКИЙ (17 вересня 1873, Кромержиж, Східна Моравія - 10 лютого 1962, Прага) - чеський художник і графік. Один з основоположників сучасного чеського художнього мистецтва. Народний художник Чехословаччини (1945).
Навчався у празькій Академії мистецтв у 1891-1898 рр. Багато пейзажів Швабінського написані в районі містечка Козлув поблизу Чеської-Тршебови. Відома робота художника - полотно «Бідна місцевість». Від 1910 року Макс Швабінський професор графіки в Празькій художній академії. У 1945 році він був удостоєний почесного титулу Народний художник Чехословаччини і права довічно користуватися окремою майстернею в Художній академії Праги. Нагороджений Державною премією ЧССР в 1952 році.
![]() |
![]() |
«Квіткова майстерня» |
Народився Василь Пилипович ЛЕВІ (17 вересня 1878, Харків - 13 лютого 1953, Стокгольм) - юрист, колекціонер, художник. Довірена особа Іллі Рєпіна в 1920-1930-і роки.
Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Служив присяжним повіреним у Санкт-Петербурзькому окрузі. Залишивши службу, Леві переселився в 1916 році в Терійокі (тоді - Фінляндія) і вирішив присвятити себе мистецтву. У 1918 році за порадою І. І. Бродського показав свої роботи І. Ю. Рєпіну та отримав його схвалення. Через деякий час він став довіреною особою Рєпіна, який жив також у Фінляндії: протягом 1919-1930 років їм були влаштовані понад 50 виставок Рєпіна в Гельсінкі, Празі, Гаазі, Гамбурзі, Ніцці, Каннах та інших європейських містах.
У 1930-1939 роки Василь Леві жив в Парижі, брав участь у виставках російських художників. У 1939 році він оселився в Стокгольмі, продовжував займатися живописом, писав академічні пейзажі, а в останні роки життя - ліричні натюрморти. У 1945 році їм були передані Державному літературному музею в Москві 160 листів Рєпіна до нього.
![]() |
![]() |
«Натюрморт з квітами» |
Народився Микола Петрович ГЛУЩЕНКО (17 вересня 1901, Новомосковськ Дніпропетровської обл. — 31 жовтня 1977, Київ) — відомий український живописець. Народний художник УРСР (1944) і Народний художник СРСР (1976). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.
У роки Громадянської війни по мобілізації потрапив у Добровольчу армію Денікіна. Із залишками білогвардійських частин Глущенко опинився на території Польщі, звідки втік до Німеччини. Займався живописом у Школі-студії Ганса Балушека в Берліні. У 1920-1924 рр. навчався в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв. У 1925 році переїхав до Парижа, де зазнав впливу французьких імпресіоністів. Створив портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса та ін. Оформив радянський павільйон на Ліонському ярмарку. У 1934 році художник здійснив творчу поїздку в Іспанію на Балеарські острови і Мальорку. Живучи в Берліні і Парижі, Глущенко з 1926 року почав співпрацювати з радянською розвідкою. За його життя про цей епізод його біографії ніхто зі знайомих і колег по творчості не знав. У 1936 році Микола Глущенко повернувся в Москву, а у 1944 році переїхав до Києва.
![]() |
«Львів», 1945 |
![]() |
«Зима», 1972 |
Глущенко працював у різних живописних жанрах, але улюбленою його темою був пейзаж. Його живопису притаманна імпресіоністичність, тонке відчуття декоративної виразності кольору і свобода вираження. Безліч картин присвятив художник рідній природи, її чарівній неповторній красі. Окремі цикли пейзажів Микола Глущенко привіз із подорожей по Італії, Франції, Бельгії, Швейцарії. Картини майстра знаходяться в багатьох українських і зарубіжних музеях і приватних колекціях.
![]() |
![]() |
«Автопортрет», 1970-і | «Криворізький пейзаж», 1960 |
Народився Макбул Фіда ХУСЕЙН, найчастіше його називали MF Husain (17 вересня 1915, Пандхарпур, штат Махараштра, Індія - 9 червня 2011, Лондон) - знаменитий живописець, найвідоміший в світі індійський художник в останні тридцять років, якого називають «індійський Пікассо».
Творча кар'єра Хусейна тривала понад 60 років. Почавши як декоратор, він став відомим у мистецьких колах ще в 40-і роки. Тоді його роботи асоціювалися з модернізмом.
У 2006 році М.Ф. Хусейн відправився в добровільне вигнання, після того як отримав смертельні погрози від радикально налаштованих індуїстів у зв'язку зі своєю творчістю: на початку 2000-х Хусейн, сам будучи мусульманином, написав картину "Мати Індія" (Bharatmata), на якій Індія була зображена в вигляді оголеної богині. У 2008 році індійські націоналісти звернулися до дирекції будинку Christie's з проханням зняти роботи Хусейна з торгів, оскільки на батьківщині проти нього заведено кримінальну справу за звинуваченням у непристойності. Незважаючи на те, що художник публічно приніс вибачення віруючим, а Верховний суд Індії виправдав його за кримінальним звинуваченням, переслідування Хусейна фанатиками не припинилося.
Живопис Хусейна користувався найбільшою популярністю в порівнянні з роботами інших художників - вихідців з Індії. Так, в березні 2008 року на аукціоні Christie's в Нью-Йорку його полотно "Ганг-Ямуна" було продано за 1,6 млн доларів.
![]() |
![]() |
«Мати Індія» |
Народилася Вікторія Миколаївна КОСТЕНКО (17 вересня 1927, Камишлов, Свердловська обл.) - дніпропетровська художниця, живописець, графік.
У 1949 закінчила Свердловське художнє училище. Педагог з фаху - І. Шмельов. Працювала на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті в 1951-1993 рр. Експонент художніх виставок з 1956. Член Національної спілки художників України з 1965. Працює в царині жанрового живопису, натюрморту і пейзажу. Для її творчості характерні тонко знайдені колірні співвідношення, більшість творів виконано в техніці пастелі. Дружина художника Анатолія Костенко.
Основні твори: «Український хліб» (1961), «Катерина» (1961), «Не для війни синів ростимо» (1970), «На свято» (1979), «Майстерня живописця» (2005).
![]() |
![]() |
«Натюрморт з яєчнею», 1970 |