17 февраля -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

17 февраля

Народився Рафаель ПІЛ (17 лютого 1774, Аннаполісе, Меріленд - 25 березня 1825, Філадельфія) - американський художник, який вважається першим професійним американським живописцем натюрмортів.

Син художника Чарльза Вілсона Піла. Як і його рідні брати, теж названі на честь відомих художників або вчених, Рафаель навчався живопису у батька. Його перша професійна виставка пройшла в 1795, коли художнику виповнився 21 рік.

Після погіршення здоров'я, коли він уже не міг вільно пересуватися, Рафаль Піл присвятив себе виключно натюрморту, хоча більшість художників вважало натюрморт жанром гідним тільки для любителів. Завдяки саме натюрмортам Рафаель і став відомим художником, якого сьогодні вважають засновником американської школи натюрморту. Його роботи часто були представлені на виставках в Академії мистецтв Пенсільванії між 1814 і 1818 роками. Останні роки життя художник зловживав алкоголем.

Чарльз Вілсон Піл. «Сходи (Рафаель Піл і Тіціан Ремзі Піл)» Рафаель Піл. «Натюрморт з глечиком і рибою», близько 1810


Народився П'єр Огюст КОТ (17 лютого 1837, Бедар'є - липень 1883, Париж) - французький художник, представник академізму.

Спочатку навчався живопису в Школі витончених мистецтв в Тулузі, потім продовжив навчання в Паризькій École des Beaux-Arts. Його вчителями були Леон Коньє, Александр Кабанель і Адольф Вільям Бугро.

Основною темою творів П'єра Огюста Кота були міфологічні сюжети. Крім того, художник завоював широку популярність створеними ним портретами. Учасник багатьох виставок. Був членом журі Паризького салону і Римської премії. У 1874 році йому було присвоєно звання кавалера Ордена Почесного легіону.

«Буря» «Весна»


Родился Алексей Аввакумович НАУМОВ (17 февраля 1840 — 1895, Санкт-Петербург) — русский жанровый живописец.

Посещал воскресные классы Санкт-Петербургской рисовальной школы для приходящих, состоявшей в ведомстве министерства финансов (позже рисовальная школа общества поощрения художников), и с 1859 г. учился в Императорской академии художеств. Получив от неё, в 1868 г., малую серебряную медаль за успехи в рисовании, был выпущен в 1872 г. со званием классного художника 3-й степени, а затем повышен, в 1873 г., в классные художники 2-й степени за «Этюд с натуры», изображающей деревенского портного. Эта картина экспонировалась на выставке в Лондоне, где была удостоена серебряной медали. В 1874 году Наумов получил звание классного художника 1-й степени за картины «Курная изба» и «Монах капуцин».

Художник участвовал во Всемирной выставке 1876 года в Филадельфии, США. Позднее Алексей Наумов обратил на себя внимание публики двумя картинами: «Белинский перед смертью» (1882) и «Дуэль Пушкина» (1884), благодаря интересности их содержания и добросовестности исполнения. Помимо жанровой живописи Алексей Наумов писал портреты и образа для церквей, а также занимался преподаванием рисования в разных учебных заведениях.

«Дуэль Пушкина с Дантесом», 1884


17 февраля 1852 г. в Петербурге состоялось торжественное открытие Нового Эрмитажа (от французского ermitage – «место уединения») – первого в России публичного художественного музея, для которого было построено специальное здание.

Часть музейного комплекса Государственный Эрмитаж.

Новый Эрмитаж – одно из пяти связанных друг с другом зданий на Дворцовой набережной, построенное в 1840–1851 годах по проекту баварского архитектора Лео фон Кленце. Известно своим портиком с десятью гигантскими статуями атлантов.

Тогда же, в 1852 году, по европейскому примеру для публики был открыт и весь музей, основанный в 1764 году Екатериной II в качестве частной художественной коллекции.

Лео фон Кленце, мастер музейного ансамбля, учёный, археолог, живописец, разработал проект музея с учётом опыта европейского музейного строительства XIX в. Первый этаж предназначался для размещения античных коллекций, древней и новой скульптуры, экспозиции рисунков и гравюр, а также библиотеки. Залы второго этажа отводились для экспозиции живописи и декоративно-прикладного искусства.

Портик Нового Эрмитажа Зал испанского искусства на акварели Э. Гау. (1856)


Народився Ян ПРЕЙСЛЕР (17 лютого 1872, Кралов Двір - 27 квітня 1918, Прага) - чеський художник і професор живопису.

За згодою сім'ї, отримавши фінансову підтримку групи заможних земляків, Прейслер в 15-річному віці їде в Прагу, де вступає до Вищої школи прикладного мистецтва. Після закінчення освіти художник, спільно з Карелом Шпілларом, знімає художню майстерню на Малостранській. У 1902 році Я.Прейслер здійснює подорож по Італії; у Відні він знайомиться з Огюстом Роденом. У 1905 році був організатором празької виставки Едварда Мунка, автор плаката до цієї виставки. У 1906 році художник здійснює поїздку в Париж, де знайомиться з творчістю Поля Гогена. Від 1903 року Я.Прейслер викладає рисування оголеної натури у Вищій школі прикладного мистецтва в Празі. У 1913-1918 роках він - професор живопису в празькій Академії мистецтв.

«Весна» (триптих), 1901

Полотна, створені Яном Прейслером, написані в різних художніх стилях - імпресіоністському, неоромантичному і символістському. Багато його картин інспіровані творами чеських поетів і музикантів. В кінці 1890-х років його роботи набувають алегоричних, символічних рис. Займається також книжковою ілюстрацією (в стилі Альфонса Мухи та Войцеха Прейсіга).

Автопортрет, 1902-03 «Чорне озеро»


17 февраля 1913 года в Нью-Йорке открылось «Армори-шоу» («Арсенальная выставка») – Международная выставка современного искусства, устроенная Ассоциацией американских художников и скульпторов в огромном помещении военного арсенала. Здесь американцы впервые познакомились с авангардной европейской живописью – кубизмом, экспрессионизмом и абстракционизмом.

Всего на выставке были показаны 1250 работ трёхсот мастеров европейского и американского авангарда.

Местных художников поразили и вдохновили работы коллег из Старого Света. Широкая же публика была шокирована «мазней» и бурно негодовала. Наибольшее возмущение вызвало полотно француза Марселя Дюшана «Обнаженная, спускающаяся по лестнице». В пылу шумихи все работы Дюшана, привезённые на выставку, были тут же распроданы. В настоящее время эта скандальная работа считается одной из жемчужин Филадельфийского музея искусств.

Всего выставку в Нью-Йорке, Чикаго и Бостоне посетило около 300 тысяч человек. Считается, что с этой экспозиции началось развитие современного искусства в США.

Постер выставки Слева: Марсель Дюшан «Обнаженная, спускающаяся по лестнице», №2. 1912
Справа: Карикатура в газете New York Evening Sun, 20 марта 1913 г.: «Грубиян, спускающийся по лестнице (час пик в метро)»


Від 17 лютого 1919 почала формуватись колекція Вінницького обласного художнього музею. Розташований на території архітектурного комплексу XVII століття «Мури». Біля витоків його створення стояли місцеві художники В. Ф. Коренев, Г. В. Брілінг.

У 1920 році до збірки музею серед інших потрапила надзвичайно багата колекція художніх цінностей з Немирівського палацу княгині М. Г. Щербатової (з роду Потоцьких), зокрема, полотна майстрів Західної та Східної Європи XVII—XIX століть. Крім цього, до музею було передано зібрання, що раніше належали Грохольським. З 1921 по 1923 рік директором Вінницького художнього музею був художник Степан Слободянюк-Подолян, він же передав музею свою колекцію монет, книг та картин.

У музейній збірці Вінницького обласного художнього музею понад 7 тисяч експонатів XVII—XX століть. У картинній галереї музею експонуються твори таких художників як Ілля Репін, В. Полєнов, Карл Брюллов, К. Савицький, І. Козаков, І. Світлицький, Є. Буковецький, А. Кайгородов, П. Нілус, Олекса Новаківський, В. Орловський, А. Маневич, Г. Головков та інших визначних митців, в тому числі, і сучасних.

Вагому частину збірки музею складає колекція графіки XVIII—XX ст. У музейній збірці є унікальна колекція італійської майоліки XVII століття, вироби порцелянових заводів Західної Європи, України та Росії XVII—XX століть, скульптура, старовинні меблі, багата колекція народного декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, кераміка, писанка, витинанка, різьбярство, гута, розпис), станковий народний живопис, народна ікона.



Народився Серафим Серафимович ЧАРКІН (17 лютого 1945, м.Суми) - український живописець, скульптор, реставратор. Заслужений художник України (2019).

У 1969-1973 рр. навчався на живописно-реставраційному відділенні Ленінградського художнього училища ім. В.О.Сєрова (педагог - М.Гольдін). У 1974-1995 рр. старший художник-реставратор Одеського художнього музею. Від 1974 року - початок виставкової діяльності. З 1988 року член Спілки художників. У 1991 році в галереї «Дізар» (Москва) відбулася перша персональна виставка, на якій експонувалося 20 робіт. Всього організовано і проведено понад 10 персональних виставок Серафима Чаркіна. Живе і працює в Одесі. Роботи зберігаються в численних приватних збірках України та за кордоном. Брат - Альберт Серафимович Чаркін - російський скульптор, педагог, професор, народний художник РФ, академік РАХ (1999).



Народився Олександр Васильович САДОВСЬКИЙ (17 лютого 1951, село Миронівка, Вінницька обл.) – український живописець і графік. Заслужений художник України з 2001 р., народний художник України від 2017. Живе і працює в м.Суми.

У 1974-1978 роках навчався в Одеському державному художньому училищі ім. М.Б. Грекова. У 1984 році закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (педагоги: Євген Іванович Биков, Олександр Анатолійович Хмельницький, Леонід Іванович Чернов). З 1984 по 1993 рік працює за фахом в Сумському художньо-виробничому комбінаті. У 1993 році переходить на педагогічну роботу. Працює спочатку в Сумському вищому училищі мистецтв і культури, а з 2002 року — в Сумському державному педагогічному університеті, де викладає композицію, рисунок, живопис.

Художник Олександр Садовський належить до поколінню мистців, що прийшли в художнє життя країни у роки перебудови та бурхливого відродження українського національного мистецтва. Коло зацікавлень мистця дуже широке: від історичної до побутової, а часто і до містико-фантастичної тематики. Широка манера письма, об’ємні нашарування кольору, енергійні мазки, часто великі розміри полотен, алегоричність та міфотворення — оце не повна характеристика творчої манери художника. Був плідний період у О. Садовського, коли він писав абстрактні роботи, тоді особливо виразно автор проявив своє вміння відчути тонкий колорит і композиційну гармонію твору. Хоча цей період не був тривалим, всього кілька років, мистець набув значної живописної практики, після чого повернувся до створення жанрових композицій. Нові твори, які ввібрали в себе весь попередній досвід художника, стали більш живописними, викристалізувався творчий почерк мистця, поглибився його світогляд.

Сайт художника - http://sadovsky.org/ua/

«Рідне село», 2009


В столице Туркмении Ашхабаде 17 февраля 2005 года открыли новое здание Государственного музея изобразительных искусств, построенное французской компанией «Bouygues». Новый музей стоимостью 40 млн. долл. США стал крупнейшим подобного рода объектом в Центральной Азии. На трех этажах монументального здания общей площадью 17 тыс. квадратных метров разместилась музейная экспозиция. В подвальном помещении располагаются реставрационные мастерские, хранилище, лаборатория, библиотека, столярный цех, технические службы.

История музея берет свое начало в 1927 году, когда по инициативе академика А.А. Карелина при ашхабадском краеведческом музее был открыт художественный отдел. Рост коллекции, живого интереса к живописи стали предпосылками для открытия в 1938 году первого в Туркменистане Музея изобразительных искусств.

В музее 11 выставочных залов, где представлены произведения современного туркменского искусства: живопись, графика, скульптура, ковры, гобелены, керамика, ювелирные изделия. Широко представлены работы туркменских художников – И. Клычева, Б. Афганова, Я. Байрамова, А. Хаджиева, Б. Нурали и многих других. Так же музей располагает коллекцией западно-европейского искусства XIV — начало XX веков, русской живописью XVIII—XX веков, образами прикладного искусства Китая, Японии, Индии и Ирана. В зале древнего искусства представлены редчайшие экспонаты, поступившие в музей из археологических раскопок, проводимых на территории Туркменистана.

Адрес музея: ул. Алишера Навои, 88, Ашхабад