15 марта -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

15 марта

Народився Ян ФЕЙТ (15 березня 1611, Антверпен — 11 вересня 1661, Антверпен) — фламандський художник, гравер, представник Антверпенської школи.

У 1621 році став учнем Ганса ван ден Берга. Згодом до 1631 року працював у майстерні Франса Снейдерса. Близько 1629 року стає членом гільдії Святого Луки. У 1631–1641 роках подорожував Європою. У 1633 році був в Парижі, 1635 року — у Римі, де стає членом товариства «Перелітні птахи». Згодом працював у Венеції на замовлення родин Сангредо та Контаріні. З 1641 року працював в Антверпені. Стає відомим та популярним художником серед антверпенських бюргерів.

Був майстром натюрморту і анімалістичного жанру (особливо любив писати собак). Картини Яна Фейта відрізняються декоративною ефектністю композицій, вишуканістю сріблястого, багатого тональними переходами і відтінками колориту, віртуозною передачею шовковистого пір'я птахів, фактури вовни тварин, плодів, квітів тощо.

«Великий собака, карлик і хлопчик». 1652. Картинна галерея, Дрезден


У 1815 році засновано Штедель, офіційно - Штеделівський художній інститут і міська галерея, — художній музей у Франкфурті-на-Майні Одна з найбільш значущих колекцій мистецтва в Німеччині .

У музеї знаходяться 2 700 картин (600 з яких у діючій експозиції) і 600 скульптур, колекція графіки, що становить близько ста тисяч робіт.

Свою назву художній інститут отримав на честь свого засновника — франкфуртського банкіра і комерсанта Йоганна Фрідріха Штеделя . Призначення художнього інституту — публічна галерея і школа мистецтв.

У 1878 році було відкрито нове приміщення музейного комплексу на набережній Шаумайнкай (яку часом називають Музейною набережною) в стилі грюндерства . Будівля дуже постраждала під час Другої світової війни, тож музей довелося відбудовувати заново. Нове приміщення було споруджене в 1966 році за проектом франкфуртського архітектора Йоганнеса Крана. У 1990 році музей одержав нові площі за рахунок будинку на Гольбайнштрассе, спорудженому за проектом Густава Пайхля. Тут розташовуються фонди мистецтва XX ст. й проводяться спеціалізовані виставки. У 1997—1999 роках проводилися ремонтні роботи й перебудова галереї.

Музейна збірка: Ян Вермер. «Географ». 1669


Родился Карел ПУРКИНЕ (15 марта 1834, Вроцлав — 5 апреля 1868, Прага) — чешский художник, один из самых известных сторонников реализма в чешском искусстве во второй половине 19-го века.

Был сыном известного физиолога и анатома Яна Евангелиста Пуркине. Интерес к искусству появился ещё в молодости. На Пуркине оказали влияние художники барокко Карел Шкрета и Пётр Брандль, а также картины голландского Золотого века. Он провёл год в Мюнхене, учился у Иоганна Баптиста Берделле до поездки в Париж, где он работал с Тома Кутюром. Там он копировал картины старых мастеров и столкнулся с работой современных французских художников. Он был особенно поражен работами Гюстава Курбе. По возвращении в Прагу, Пуркине стал известен прежде всего как портретист, хотя несколько работ выполнено в других жанрах. Умер в возрасте 34 лет.

«Автопортрет», 1856 «Натюрморт с луком и куропаткой», 1861. Национальная галерея, Прага


Народився Деніел Ріджвей НАЙТ (15 березня 1839, Чамберсбург, штат Пенсильванія - 9 березня 1924, Париж) - американський художник-реаліст, представник жанрового живопису.

Навчався в Пенсильванській академії красних мистецтв. У 1861 році він відправився в Париж, щоб продовжити своє навчання в Школі витончених мистецтв в класі Шарля Глейра, потім брав уроки в приватній студії Месоньє. У 1863 році Найт повернувся до Філадельфії. Служив в армії, брав участь у військових діях Громадянської війни, робив замальовки батальних сцен, що стало своєрідним літописом війни.

Після 1872 року Найт оселився у Франції, купивши будинок на березі Сени в Пуассі, де обладнав собі студію. Тут він почав писати картини, які принесли йому популярність і зараз цінуються колекціонерами. На його картинах сільське життя Франції представлене , головним чином, в образах молодих жінок. Кожна сцена зображена досить докладно, при цьому приділяється особлива увага реалістичному зображенню пейзажу.

«Після обіду, берег Сени», 1918


Родилась Герда ВЕГЕНЕР, урожденная Готлиб (15 марта 1886, Ютландия — 1940, Фредериксберг) — датская художница и график, известная портретами и (лесбийской) эротикой.

Родилась в семье священника. В 1902 году поступила в Королевскую академию искусств. Вышла замуж в 1904 году за художника Эйнара Вегенера. После окончания образования путешествовала по Европе (Англия, Италия), окончательно осев в 1912 году в Париже. Во Франции Герда Вегенер достигла большого успеха: её работы выставлялись на таких знаменитых выставках, как «Осенний салон», «Салон независимых», «Салон юмористов» и др. Кроме того, она работала на журналы «Vogue», «La Vie Parisienne», «Fantasio», «Rire» и «La Baïonnette». Герда Вегенер стала знаменитой и в своей родной Дании, где тоже выставляла свои творения.

Её муж, будучи от природы женственным, предоставлял своей жене услуги в качестве модели для изображения женщин. Со временем Эйнар Вегенер уже не мог выйти из роли женщины — он носил дамские одежды и гостям представлялся сестрой Герды Вегенер под именем Лили Эльбе. В итоге он принял решение изменить свой пол. С этой целью чета Вегенеров переехала в Германию, где Эйнару была сделана первая в истории операция по изменению пола. Когда этот факт был предан огласке, король Дании в октябре 1930 года расторг брак Герды и Эйнара. Роман Девида Эберсхоффа о Лили Эльбе и Герде «Девушка из Дании» (2001) стал международным бестселлером и был переведён на много языков.

«Портрет Лили Эльбе»


Народився Вільмош АБА-НОВАК (15 березня 1894, Будапешт - 29 вересня1941, там само) - угорський художник і графік.

Після закінчення навчання в художньому училищі в 1912 році, Вільмош почав працювати в майстерні художника Адольфа Феньєша, одночасно продовжив навчання в Угорській королівській школі малювання в Будапешті. У 1928 як стипендіат Угорської академії мистецтв був посланий у творче відрядження в Рим на три роки. Став відомим представником так званої «Романської школи» в угорському живопису. У 1939-1941 - викладач в Угорській королівській школі малювання.

«Купальниці»

Писав картини і святкові фрески, що відрізняються монументальною композицією і агресивною колористикою. У 1937 нагороджений Гран-прі журі Всесвітньої виставки в Парижі, в 1940 році - Великою премією на Венеціанській бієнале.

Основними темами Аба-Новака були цирк і сільські ярмарки, які з'явилися вже в його ранніх картинах з яскравими кольорами експресіонізму і італійського новеченто. Строкаті і завжди дуже навантажені жанрові сцени повторюються у художника в незліченних варіантах. Люди в картинах Аба-Новака зображені з відтінком гротеску, трагічна невлаштованість життя спотворює їх прості радості. Аба-Новак - автор знаменитих фресок і розписів церков у Сегеді і Будапешті, в Мавзолеї святого Іштвана в Секешфехерварі.

«Автопортрет», 1920 «Лаура»


Народився Сергій Романович БОНГАРТ (15 березня 1918 року, Київ - 3 березня 1985, Rustic Canyon, поблизу Лос-Анджелеса) - американський художник і поет родом з України.

Народився або в Києві, або в селі Жуківка неподалік від Києва. Мати померла під час голодомору в 1933 році від тифу. Незабаром був заарештований батько Сергія. Першим учителем Бонгарта в Києві був учень Іллі Рєпіна - Михайло Яровий. Після школи Сергій Бонгарт вступив до Київського художнього інститута, який не зміг закінчити через війну. У 1943 назавжди покинув Київ, якийсь час жив у Німеччині. Після війни Сергій Бонгарт продовжив навчання живопису в Празі, Відні та Мюнхені. Уникнувши насильницької репатріації, в грудні 1948 року виїхав до США, де прожив до кінця своїх днів.


Працював у жанрах портрета, пейзажу, натюрморту; виконував так звані «західні картинки», за які отримав прізвисько «Київський ковбой». Творчості Бонгарта притаманні імпресіоністична манера, поєднання елементів символізму, фовізму та німецького експресіонізму. У Санта Моніці (Каліфорнія) Бонгарт придбав будинок-студію відомого російського художника Миколи Фешина (1881-1955), де відкрив власну школу живопису. Його студія стала притулком для художників, які шукали традиційної художньої освіти - рідкісної в післявоєнній Америці. Бонгарт був щедрим учителем і уїдливим критиком. Пізніше художник знайшов дивовижний куточок в штаті Айдахо, який чимось нагадав йому київські місця. Там він відкрив філію своєї школи, назвавши нове придбання «Київщиною», в честь рідного міста. Тут же Бонгарт буде похований.



Народився Ігорь Іванович СИНЄПОЛЬСЬКИЙ (15 березня 1938, Вінниця) – вінницький живописець, заслужений художник України (1998).

Навчався у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Його педагогами були О. Яблонська та Є. Волобуєв. В 1961 р закінчив Харківський державний художній інститут, майстерню жанрового і портретного живопису професора С. Ф. Бесєдіна. З 1961 по 1963 р. – викладач фахових дисциплін Дніпропетровського художнього училища. З 1965 р. член Національної спілки художників України. З 1986 року по 1991 рік був обраний головою Вінницької обласної Спілки художників України.

Працює в станковому та монументальному живопису. З 1962 року є постійним учасником обласних, всеукраїнських , міжнародних виставок. Учасник історико-мистецьких проектів «Січові стрільці на Україні» та « Шляхами соборності України» у співпраці з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, а також багатьох інших пленерів та художніх акцій.

«Портрет архітектора Володимира Тавриша»


Народилася Оксана Анатоліївна ПАПУШНІКОВА (15 березня 1970, Дніпропетровськ, нині – м.Дніпро) – український живописець.

Закінчила Дніпропетровське державне художнє училище ім. Є.В.Вучетича у 1989 р. (викладачі – В.І. Афанасьєв, заслужений художник України Г.О.Чернета, заслужений діяч мистецтв Л.О.Антонюк, К.С. Беркута). У 1995 р. закінчила Харківську державну академію дизайну та мистецтв, відділення «Станковий живопис», викладачі – А.М. Константинопольський, Є.П. Єгоров, В.Л. Ганоцький, Ю.Н. Вінтаєв. Участь у виставках з 1990 р.

Від 2004 р. викладає рисунок і живопис у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Член Національної cпілки художників України з 2013 р. 2013 р.– учасниця ХІІІV Міжнародного пленеру м.Надькереш, Угорщина., 2014 р. – учасниця Міжнародного пленеру м.Панчево, Сербія.

«Портрет мами», 1995 «Натюрморт», 2013