15 марта -Музей українського живопису

15 марта

Народився Ян ФЕЙТ (15 березня 1611, Антверпен — 11 вересня 1661, Антверпен) — фламандський художник, гравер, представник Антверпенської школи.

У 1621 році став учнем Ганса ван ден Берга. Згодом до 1631 року працював у майстерні Франса Снейдерса. Близько 1629 року стає членом гільдії Святого Луки. У 1631–1641 роках подорожував Європою. У 1633 році був в Парижі, 1635 року — у Римі, де стає членом товариства «Перелітні птахи». Згодом працював у Венеції на замовлення родин Сангредо та Контаріні. З 1641 року працював в Антверпені. Стає відомим та популярним художником серед антверпенських бюргерів.

Був майстром натюрморту і анімалістичного жанру (особливо любив писати собак). Картини Яна Фейта відрізняються декоративною ефектністю композицій, вишуканістю сріблястого, багатого тональними переходами і відтінками колориту, віртуозною передачею шовковистого пір'я птахів, фактури вовни тварин, плодів, квітів тощо.

«Великий собака, карлик і хлопчик». 1652. Картинна галерея, Дрезден


У 1815 році засновано Штедель, офіційно - Штеделівський художній інститут і міська галерея, — художній музей у Франкфурті-на-Майні Одна з найбільш значущих колекцій мистецтва в Німеччині .

У музеї знаходяться 2 700 картин (600 з яких у діючій експозиції) і 600 скульптур, колекція графіки, що становить близько ста тисяч робіт.

Свою назву художній інститут отримав на честь свого засновника — франкфуртського банкіра і комерсанта Йоганна Фрідріха Штеделя . Призначення художнього інституту — публічна галерея і школа мистецтв.

У 1878 році було відкрито нове приміщення музейного комплексу на набережній Шаумайнкай (яку часом називають Музейною набережною) в стилі грюндерства . Будівля дуже постраждала під час Другої світової війни, тож музей довелося відбудовувати заново. Нове приміщення було споруджене в 1966 році за проектом франкфуртського архітектора Йоганнеса Крана. У 1990 році музей одержав нові площі за рахунок будинку на Гольбайнштрассе, спорудженому за проектом Густава Пайхля. Тут розташовуються фонди мистецтва XX ст. й проводяться спеціалізовані виставки. У 1997—1999 роках проводилися ремонтні роботи й перебудова галереї.

Музейна збірка: Ян Вермер. «Географ». 1669


Родился Карел ПУРКИНЕ (15 марта 1834, Вроцлав — 5 апреля 1868, Прага) — чешский художник, один из самых известных сторонников реализма в чешском искусстве во второй половине 19-го века.

Был сыном известного физиолога и анатома Яна Евангелиста Пуркине. Интерес к искусству появился ещё в молодости. На Пуркине оказали влияние художники барокко Карел Шкрета и Пётр Брандль, а также картины голландского Золотого века. Он провёл год в Мюнхене, учился у Иоганна Баптиста Берделле до поездки в Париж, где он работал с Тома Кутюром. Там он копировал картины старых мастеров и столкнулся с работой современных французских художников. Он был особенно поражен работами Гюстава Курбе. По возвращении в Прагу, Пуркине стал известен прежде всего как портретист, хотя несколько работ выполнено в других жанрах. Умер в возрасте 34 лет.

«Автопортрет», 1856 «Натюрморт с луком и куропаткой», 1861. Национальная галерея, Прага


Родилась Герда ВЕГЕНЕР, урожденная Готлиб (15 марта 1886, Ютландия — 1940, Фредериксберг) — датская художница и график, известная портретами и (лесбийской) эротикой.

Родилась в семье священника. В 1902 году поступила в Королевскую академию искусств. Вышла замуж в 1904 году за художника Эйнара Вегенера. После окончания образования путешествовала по Европе (Англия, Италия), окончательно осев в 1912 году в Париже. Во Франции Герда Вегенер достигла большого успеха: её работы выставлялись на таких знаменитых выставках, как «Осенний салон», «Салон независимых», «Салон юмористов» и др. Кроме того, она работала на журналы «Vogue», «La Vie Parisienne», «Fantasio», «Rire» и «La Baïonnette». Герда Вегенер стала знаменитой и в своей родной Дании, где тоже выставляла свои творения.

Её муж, будучи от природы женственным, предоставлял своей жене услуги в качестве модели для изображения женщин. Со временем Эйнар Вегенер уже не мог выйти из роли женщины — он носил дамские одежды и гостям представлялся сестрой Герды Вегенер под именем Лили Эльбе. В итоге он принял решение изменить свой пол. С этой целью чета Вегенеров переехала в Германию, где Эйнару была сделана первая в истории операция по изменению пола. Когда этот факт был предан огласке, король Дании в октябре 1930 года расторг брак Герды и Эйнара. Роман Девида Эберсхоффа о Лили Эльбе и Герде «Девушка из Дании» (2001) стал международным бестселлером и был переведён на много языков.

«Портрет Лили Эльбе»


Родился Вильмош АБА-НОВАК (15 марта 1894, Будапешт — 29 сентября 1941, там же) — венгерский художник и график.

После окончания учебы в художественном училище в 1912, Вильмош начал работать в мастерской художника Адольфа Феньеша, одновременно продолжил обучение в Венгерской королевской школе рисования в Будапеште. В 1928 в качестве стипендиата Венгерской академии художеств был послан в творческую командировку в Рим на три года. Стал известным представителем так называемой «Романской школы» в венгерской живописи. В 1939—1941 преподаватель в Венгерской королевской школе рисования.

«Купальщицы»

Писал картины и праздничные фрески, отличающиеся монументальной композицией и агрессивной колористикой. В 1937 награжден Гран-При жюри Всемирной выставки в Париже, в 1940 году Большой премией на Венецианской биеннале. Основными темами Аба-Новака были цирк и деревенские ярмарки, которые появилась в его ранних картинах с яркими цветами экспрессионизма и итальянского новеченто. Пестрые и всегда очень нагруженные жанровые сцены повторяются у художника в бесчисленных вариантах. Люди в картинах Аба-Новака изображены с оттенком гротеска, трагическая неустроенность жизни искажает их простые радости. Автор знаменитых фресок и росписей церкви в Сегеде и Будапеште, в Мавзолее святого Иштвана в Секешфехерваре.

«Автопортрет», 1920 «Лаура»


Народився Сергій Романович БОНГАРТ (15 березня 1918 року, Київ - 3 березня 1985, Rustic Canyon, поблизу Лос-Анджелеса) - американський художник і поет родом з України.

Народився або в Києві, або в селі Жуківка неподалік від Києва. Мати померла під час голодомору в 1933 році від тифу. Незабаром був заарештований батько Сергія. Першим учителем Бонгарта в Києві був учень Іллі Рєпіна - Михайло Яровий. Після школи Сергій Бонгарт вступив до Київського художнього інститута, який не зміг закінчити через війну. У 1943 назавжди покинув Київ, якийсь час жив у Німеччині. Після війни Сергій Бонгарт продовжив навчання живопису в Празі, Відні та Мюнхені. Уникнувши насильницької репатріації, в грудні 1948 року виїхав до США, де прожив до кінця своїх днів.


Працював у жанрах портрета, пейзажу, натюрморту; виконував так звані «західні картинки», за які отримав прізвисько «Київський ковбой». Творчості Бонгарта притаманні імпресіоністична манера, поєднання елементів символізму, фовізму та німецького експресіонізму. У Санта Моніці (Каліфорнія) Бонгарт придбав будинок-студію відомого російського художника Миколи Фешина (1881-1955), де відкрив власну школу живопису. Його студія стала притулком для художників, які шукали традиційної художньої освіти - рідкісної в післявоєнній Америці. Бонгарт був щедрим учителем і уїдливим критиком. Пізніше художник знайшов дивовижний куточок в штаті Айдахо, який чимось нагадав йому київські місця. Там він відкрив філію своєї школи, назвавши нове придбання «Київщиною», в честь рідного міста. Тут же Бонгарт буде похований.



Народився Ігорь Іванович СИНЄПОЛЬСЬКИЙ (15 березня 1938, Вінниця) – вінницький живописець, заслужений художник України (1998).

Навчався у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Його педагогами були О. Яблонська та Є. Волобуєв. В 1961 р закінчив Харківський державний художній інститут, майстерню жанрового і портретного живопису професора С. Ф. Бесєдіна. З 1961 по 1963 р. – викладач фахових дисциплін Дніпропетровського художнього училища. З 1965 р. член Національної спілки художників України. З 1986 року по 1991 рік був обраний головою Вінницької обласної Спілки художників України.

Працює в станковому та монументальному живопису. З 1962 року є постійним учасником обласних, всеукраїнських , міжнародних виставок. Учасник історико-мистецьких проектів «Січові стрільці на Україні» та « Шляхами соборності України» у співпраці з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, а також багатьох інших пленерів та художніх акцій.

«Портрет архітектора Володимира Тавриша»