13 сентября -Музей українського живопису

13 сентября

Андреа МАНТЕНЬЯ (близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження, представник падуанської школи живопису. На відміну від більшості інших класиків італійського Ренесансу, писав у жорсткій і різкій манері.

Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне, який і був його першим вчителем. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні. Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні. У 1460 році Мантенью обирає придворним художником герцог Гонзага. У 1466-1467 Мантенья відвідав Тоскану, а в 1488-1490 Рим, де на прохання папи Інокентія VIII прикрасив фресками його капелу.

«Христос в Гетсиманському саду», 1455. Національна галерея, Лондон

Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Мантеньї властива майстерність перспективи, драматичний стиль. У своєму живописі він дотримувався традиції венеціанця Мазаччо, але віддавав перевагу більш стійкій темпері, як це було прийнято у майстрів Венеції.

Ймовірний автопортрет «Мертвий Христос», бл.1500 р., Брера, Мілан


Томмазо САЛІНІ (1575, Рим — 13 вересня, 1625, Рим) — італійський художник доби бароко, майстер натюрмортів. Брав замовлення на біблійні композиції, створив декілька картин побутового жанру. Римська художня школа.

Належав до призабутих майстрів. Походив з родини римського скульптора. Підтримував дружні стосунки з художником і історіографом Джованні Бальйоне (1566–1643). Як і Бальоне належав до табору ворогів Караваджо. Від 1605 року — член Гільдії святого Луки в Римі. Мав нещастя посваритися із Антіведуто Граматіка, котрий зробив усе можливе, аби позбавити художника членства в гільдії. Кількість членів гільдії була обмежена. Вивільнене після Томмазо Саліні місце віддали художникові-французу Симону Вує. Томмазо Саліні вдалося відновити своє членство в римській гільдії лише 1618 року. Був кавалером ордену «Золотої шпори».

«Карикатура на людство», бл. 1620 р.


Народився Ян БРЕЙГЕЛЬ Молодший (13 вересня 1601, Брюссель - 1 вересня 1678, Антверпен) - нідерландський (фламандський) художник, представник династії художників Брейгелів, онук Пітера Брейгеля Мужицького.

Будучи первістком, Ян продовжив батьківську династію і, як і Ян Брейгель Старший, став художником. У віці десяти років він вступив в учні до батька. Протягом свого творчого шляху Ян створював полотна в схожому стилі. Разом зі своїм братом Амброзієм писав пейзажі, натюрморти, алегоричні композиції та інші роботи, повні дрібних деталей. Ян копіював роботи свого батька і продавав їх під його іменем. Твори Яна Молодшого відрізняють від робіт Яна Старшого за трохи гіршою якістю і освітленістю. Він досяг значного положення і став деканом Гільдії Св. Луки (1630). Кращі роботи Яна Брейгеля Молодшого - великі пейзажі.

«Бог створив Сонце, Місяць і зірки»


Народився Юлій (Дьюла) Георгійович ВІРАГ (13 вересня 1880, Хуст, Закарпатська область - 22 березня 1949, Мукачево) - український художник, представник реалістичної школи, один із засновників закарпатської школи живопису.

Навчався у Мюнхенській АМ (1898 - 1899) у Ш. Холоші і Л. Лефтце, згодом - у будапештській Школі зразкового рисунка у професора Балло і в академії Р. Жюльєна в Парижі. У 1901 виїхав до Нью-Йорка, де створив величезну композицію «Коронація Діви Марії», за яку одержав першу премію. Повернувшись в Україну, жив спочатку в Ужгороді, в подальшому - у Мукачеві. Виконував розписи церков, зокрема - Миколаївського монастиря на Чернечій горі, над якою працював 7 років. У 1928 був призначений урядовим живописцем Мукачівської єпархії.

Досконало володів технікою академічного рисунка, працював у жанрі портрета і в жанровому живописі. Творчість Вірага - важливий етап в історії мистецтва Закарпаття. Він стає одним із перших художників-реалістів, хто своєю творчістю розвиває світський живопис у рідному краї. Герої портретних творів Вірага – люди з соціальних низів (плотогони, ремісники, селяни, мешканці містечок). Жваві й задерикуваті дітлахи, колоритні образи старих і молодих верховинців складають переконливу достовірністю й життєвістю відтворених характерів галерею, де носієм позитивного начала виступає людина з народу. На жаль, ґрунтовно його творчість ще не досліджена, потребують аналізу його монументальні розписи.


«Прогулянка»


Родился Роберт ИНДИАНА (имя при рождении Роберт Кларк; 13 сентября 1928, Нью Касл, США) — американский художник, представитель движения поп-арт.

В 1954 году Роберт Индиана переехал в Нью-Йорк, где присоединился к поп-арт движению. В 1958 году он изменил свою фамилию (Кларк) на Индиана. В 1961 году начал серию картин, изобразительный ряд которых близок графическому дизайну и американской рекламе. Образы Индианы сочетают текст, числа и цветовые поля с четкими контурами. Первая персональная выставка Роберта Индианы в Нью-Йорке прошла в 1962 году в галерее Stable Gallery.

Самая известная работа художника — изображение английского слова LOVE (любовь), было напечатано шрифтом Times Roman, а восклицательная «O» – курсивом, наделяющим четыре буквы выразительностью и силой односложного стиха.


Это изображение, впервые появившееся на рождественской открытке МоМА в 1964 году, в 1970 году было выполнено в виде скульптуры, а в 1973 году было напечатано на восьмицентовой почтовой марке Почтовой службы США. Позже слово LOVE было выполнено в виде объектов, установленных во многих городах мира. Художник перевел это слово-образ на несколько языков, включая иврит, испанский и китайский.

Роберт Индиана работал на грани, разделяющей традиционные виды и техники изобразительного искусства (живопись, рисунок, гравюра, шрифтовой плакат) и концепцию арт-объекта, связанную с превращением в произведение искусства реальных предметов. Пристальный интерес к геометрической абстракции и выразительной силе чистого цвета, открытой авангардом начала ХХ века, позволил Индиане выработать узнаваемый стиль и сделать «LOVE» одним из манифестов не только направления поп-арт, но и самой эпохи рождения принципиально новой эстетики, изменившей ход развития искусства США и многих других стран. Картины художника, соединяющие визуальное и вербальное, где слово предстает как изображение, преодолевают рамки станковой картины или графического листа.