11 октября -Музей українського живопису

11 октября

Родился Баренд Корнелис КУККУК (11 октября 1803, Мидделбург — 5 апреля 1862, Клеве) — нидерландский художник. Заслужил на родине титул «князь художников».

Родился в семье художника-пейзажиста. Изучал живопись в Королевской академии изобразительных искусств в Амстердаме. Уже в молодости пейзажи кисти Б. К. Куккука пользовались популярностью. Будучи признанным живописцем, Б. Куккук заслужил в Нидерландах титул «князь художников». В 1834 году он переехал в Клеве, и в 1841 открыл в этом городе свою художественную академию и школу рисования, привлёкшую к себе внимание многих нидерландских живописцев. В 1842—1848 годах он построил в центре Клеве «Дворец художников» с мастерской (Дом Куккук). Здание, построенное в стиле нидерландского романтизма, является ныне художественным музеем и одним из красивейших архитектурных памятников.

«Развалины замка», 1857


Родился Альфред ВЕРУШ-КОВАЛЬСКИЙ (11 октября 1849, Сувалки, ныне Подляское воеводство, Польша — 16 февраля 1915, Мюнхен) — польский художник-реалист.

А. Ковальский родился в семье нотариуса. Окончил гимназию в Калише, где брал свои первые уроки рисования. Продолжает обучение живописи, поступив в варшавский Класс рисунковый, где учится под руководством Войцеха Герсона, Рафала Хадзевича, Александра Каминьского.

В 1871 году художник уезжает за границу — живёт в Дрездене, Праге, Мюнхене. В 1872—1873 годах учится в дрезденской Академии изящных искусств. Признание как к художнику приходит к А. Ковальскому в Мюнхене, где он живёт с 1876 года, его картины охотно покупаются. Художник посещает занятия также в мюнхенской Академии, в городе он примыкает к кружку польских художников, сложившемуся вокруг Юзефа Брандта.

Темой работ А. Ковальского были жанровые сценки, нередко написанные с юмором, а также батальные и исторические полотна. С 1890 года — профессор мюнхенской Академии. Неоднократно выставлялся на родине: в Варшаве, Кракове, Львове, Познани. Завоёвывал почётные призы и медали на выставках в Мюнхене, Вене, Париже, Берлине, Сент-Луисе, Луисвилле. Был награждён в 1904 году Золотой медалью на художественной выставке во Львове.

«Воскресное утро», 1900


Родился Ярослав ШПИЛЛАР (11 октября 1869, Пльзень — 20 ноября 1917, Добржани) — чешский художник.

Ярослав Шпиллар был старшим братом художника Карела Шпиллара. В 1885 году он поступил в пражскую Школу прикладного искусства, где учился у профессоров Франтишека Женишка и Якуба Шиканедера. С 1887 по 1890 год он продолжил своё образование а Академии изящных искусств. В 1891 году он открыл для себя красоту Южной Чехии, её богатую народную культуру.

Я. Шпиллар много путешествовал: он совершил поездки в Италию, в Париж, в Румынию, где в Яссах в 1893 году расписывал церковь, в Болгарию, и неоднократно — в Мюнхен. В 1904 году у художника появились признаки психиатрического заболевания, которое со временем всё усиливалось и мешало его творчеству. Скончался в психиатрической больнице.

Как художник при жизни был успешен. Как правило, писал жанровые реалистические полотна, отражавшие народную жизнь в Южной Чехии. Работы Я. Шпиллара имеют также и этнографическую ценность, так как изображают многочисленные местные обычаи и обряды. В Домажлице создана Галерея Шпиллар, где хранятся картины Ярослава и его братьев Карела и Рудолфa.

«Старость», 1904


Родился Карл ХОФЕР (11 октября 1878, Карлсруэ — умер 3 апреля 1955, Берлин) — немецкий художник, близкий по стилю к экспрессионизму.

Начал учиться живописи в Карлсруэ, под руководством художника Ганса Тома и под сильным воздействием произведений Арнольда Бёклина. В 1903—1908 годах жил и работал в Риме. Здесь картины Хофера приобретают особую мягкость и пластичность. После возвращения на родину некоторое время входил в круг художников вокруг В.Кандинского и группы «Мост». Затем в 1909—1913 годах Хофер живёт в Париже, где попадает под сильное влияние Пабло Пикассо и, особенно, Сезанна. В 20-е годы XX века художник работает в Берлине и входит в круг художников—экспрессионистов, хотя его работы и отличаются приглушёнными красками и романтизированной тематикой. С приходом к власти в 1933 году в Германии нацистов мастер был объявлен представителем, так называемого, «дегенеративного искусства» и подвергался преследованиям. После окончания Второй мировой войны Карл Хофер возглавил Берлинскую Академию искусств.

«Автопортрет» «Проигрыватель», 1939


11 жовтня 2013 року було відкрито один з наймолодших українських художніх музеїв – Музей українського живопису в місті Дніпро. Протягом короткого проміжку часу музей став справжнім центром культурного життя міста. Музейне зібрання постійно поповнюється шляхом нових надходжень, та нині налічує близько 3000 предметів живопису, графіки, скульптури та емальєрного мистецтва.

Перший поверх — це постійна музейна експозиція, що знайомить з розмаїттям творів дніпропетровської живописної школи та її найяскравішими представниками – художниками, які народилися, жили чи працювали саме на теренах регіону. До їх числа належать: Георгій Чернявський, Михайло Кокін, Микола Родзін, Анатолій Ткач, Віктор Матюшенко, Микола Боровський, Олександр Войцеховський, Володимир Жуган, Володимир Горбаченко, В’ячеслав Ховаєв, Володимир Ерліх, Роман Шустерман, Андрій Потапенко, Анатолій Костенко, Василь Філоненко, Федір Павленко, Коммунар Беркута, Петро Магро, Мойсей Козулін, Олександр Талєєв та багато інших.

В залах музею

За цей час в Музеї почала працювати Майстерня художньої емалі. Гаряча художня емаль — одна із найстародавніших технік декоративно-прикладного мистецтва. Нині відомі художники-фахівці відроджують самобутнє мистецтво у Дніпрі, створюючи оригінальні станкові роботи. На базі майстерні регулярно відбуваються міжнародні семінари емальєрів. Логічним завершенням цього процесу стало відриття при Музеї українського живопису єдиного в Україні Музею художньої емалі.

В емальєрній майстерні

Експозиція Музею художньої емалі

В Музеї працюють кінозал, велика мистецькознавча бібліотека, фондосховище, Майстерня друкованої графіки ПОРОГИ, де є усі види друку – високий, глибокий, плаский. Цілий спектр технічних можливостей для створення виразних та лаконічних графічних творів. Традиційні воркшопи, що проходять у стінах майстерні, дають можливість кожному спробувати власні сили у цьому виді мистецтва. У Музеї відбувся міжнародний фестиваль друкованої графіки.

Майстерня графіки

Фондосховище музею

Бібліотека

Популярним у місті стало арт-кафе «Ван Гог». Воно виходить у новостворений Музейний провулок, якій прикрасили вироби художників-емальєрів, утворивши виставковий зал під відкритим небом. Раніше, це було захаращене підворіття. А тепер провулок - культурний центр міста.

У Музейному провулку

2016 року відкрився Музейний сад, прикрашений білокам’яними скульптурами на тему кохання, який швидко став популярною у місті концертною площадкою, де виступають молоді митці.

Концерт у Музейному саду

У вересні 2016 року відкрився Музей японської гравюри, який репрезентує найбільше зібрання в Україні.

Музей японської гравюри

2017 року, на День міста, постійна експозиція Музею українського живопису і Музею японської гравюри отримали нове приміщення.


За оцінками ЗМІ, «камерний, затишний і сучасний, Музей українського живопису створений відповідно до кращих європейських стандартів». Музей - живий, динамічний організм. Тут працюють три майстерні і художники проводять майстер-класи з охочими. У Музеї регулярно проходять виставки дніпропетровських художників, благодійні аукціони, заняття для дітей та інші культурологічні заходи. Музей організовує пленери для художників.

Адреса музею: м.Дніпро, Троїцька площа, 5-А.
Графік роботи музею: середа-неділя, від 11.00 до 19.00, понеділок, вівторок – вихідні.

Із зібрання музею: В.Жуган. «Гнізда граків», 1970