11 сентября -Музей українського живопису

11 сентября

Карел ван МАНДЕР (1548, Мёлебеке — 11 сентября 1606, Амстердам) — поэт, писатель и художник из Западной Фландрии, автор «Книги о художниках».

К 1568 г. Карел ван Мандер состоял в подмастерьях у гентского художника и поэта Лукаса де Хере. В 1570 г. он вернулся в родной город Мёлебеке и посвятил себя драматургии и поэзии. В 1573 г. Мандер предпринял путешествие в Италию и побывал во Флоренции. В 1577 г. Мандер работал в Базеле, позднее переехал в Кремс и далее в Вену, где вместе с Хансом Монтом работал над триумфальной аркой по случаю прибытия в город императора Рудольфа II в июле 1577 г.

Посетив Нюрнберг, Карл ван Мандер вернулся в Мёлебеке, однако из-за религиозных преследований меннонитов, к которым принадлежал Мандер и его семья, был вынужден бежать в Харлем, где прожил 20 лет. Здесь вместе с голландским художником Корнелисом Корнеллиссеном он основал академию живописи. Учеником Карела ван Мандера в Харлеме был Франс Халс.

«Сад любви»


В 1604 г. Карел ван Мандер, вдохновлённый примером Вазари, написал своё самое известное произведение — «Книгу о художниках», первый искусствоведческий труд в Северной Европе. Первая часть «Книги» представляет собой стихотворное обращение к обучающимся живописи. Вторая часть содержит биографии античных живописцев и известных итальянских мастеров. В третьей части своей «Книги о художниках» Карел ван Мандер даёт подробный комментарий к важнейшему источнику мифологических сюжетов голландской живописи — «Метаморфозам» Овидия.

«Игроки в шахматы»


Народився Ніколаі А́брахам А́БІЛЬГОР (11 вересня 1743, Копенгаген — 4 червня 1809, Фредеріксдаль) - данський художник, засновник данської школи живопису.

Син етнографа і художника Сьорена Абільгора. Здобув освіту в Данській королівській академії красних мистецтв у Копенгагені, після чого поїхав до Риму, де пробув від 1772 до 1777 року. Після повернення на батьківщину став професором Данської академії мистецтв, в 1789-1792 і потім з 1802 року був її директором.

Абільгор вважається засновником данської школи живопису. З його численних історико-алегоричних картин в замку Хрістіанборг під час пожежі 1794 року було врятовано лише деякі; але залишилося досить багато його картин в Копенгагені. Його учні - Б. Торвальдсен і К. Еккерсберг.

«Нічний жах» (1800)


Народився Гіацинт АЛЬХИМОВИЧ (11 вересня 1841, с. Демброво, нині Гродненської області Білорусі - після 1897, Франція) - польський художник, педагог.

Народився в шляхетній родині, молодший брат художника Казимира Альхимовича. Після закінчення гімназії та технічної школи, вивчав живопис у Вільно. Перебував під впливом творчості відомого віленського художника Канута Русецького.

Разом зі старшим братом у 1863 році брав участь у Польському повстанні. Після його поразки емігрував до Франції. Спочатку працював креслярем на будівництві залізниці. У 1872 став викладати живопис. Переїхав до Парижа, де познайомився і потоваришував з польським живописцем Міхалом Андріоллі. У 1876 зайняв пост професора малювання, викладав у політехнічному училищі і вищому жіночому ліцеї. За плідну педагогічну діяльність в 1892 році удостоєний французького титулу «Officier d'Acaděmie».

Аквареліст. Писав, головним чином, пейзажі, портрети, жанрові полотна. Учасник багатьох французьких виставок живопису. У 1904 пройшла виставка робіт художника на батьківщині в Варшаві.

«Портрет художника» «Напування осла» і «Молочниця»


Родился Эрменехильдо АНГЛАДА КАМАРАСА (11 сентября 1871, Барселона — 7 июля 1959, Польенса) — испанский (каталонский) художник.

Учился в Барселонской школе изящных искусств, и в ранних работах заметно влияние его учителя Модеста Урхеля. В 1894 году Англада перебрался в Париж, что позволило ему в большей степени освободиться от зависимостей (впрочем, собственный стиль Англады в чём-то родствен Дега и Тулуз-Лотреку, а отчасти и Климту). Занимался в Академии Жюлиана и Академии Коларосси.

В 1901 году вместе с Сулоагой принял участие в международной выставке в Дрездене, имел большой успех. В дальнейшем выставлялся по всему миру, был удостоен золотых медалей в Венеции (1907) и Буэнос-Айресе (1910). В 1939—1947 годах жил в эмиграции во Франции.

«Женщина с букетом»


Народився Віталій Анатолійович КОМАР ( 11 вересня 1943, Москва) — російський і американський художник, один із основоположників (разом з Олександром Меламідом) художнього напряму «соц-арт» (вигаданий ними гібрид американського поп-арту та соціалістичного реалізму).

У Москві вчився в Дитячій художній школі; закінчив вечірню школу, працюючи при цьому в московському Театрально-художньому училищі. У 1967 році закінчив Строгановское художнє училище, де навчався разом з Олександром Меламідом. У 1974 році їх «Подвійний автопортрет» був знищений на «Бульдозерної виставці». Наприкінці 70-х обидва емігрували до Ізраїлю, звідти в США. До нині проживає у Нью-Йорку. Його роботи (від класичного живопису та скульптури — до концептуальної фотографії та інсталяцій) експонуються у найвідоміших музеях світу, серед них «Музей сучасного мистецтва» (Нью-Йорк), «Метрополітен-музей» (Нью-Йорк), «Музей Віторії і Альберта» (Лондон), «Стеделік музей» (Амстердам).

Поєднавши принципи американського поп-арту з пародійно переосмислення рисами соцреалізму, створили в 1972 програму соцарту (або соц-арту), що іронічно перетворює звичні гасла, знаки і образи радянської пропаганди. Охолонувши до соц-арту, коли він став широко поширеною модою перебудовного періоду, Комар з Меламідом в 1990-і роки різко змінили манеру і зайнялися варіаціями на тему «ідеальної картинки», що створювалися в різних країнах, включаючи Росію, на підставі соціологічних опитувань населення (проекти Вибір народу), а пізніше - художніми експериментами за участю тварин в ролі авторів.

В.Комар, О.Меламід. «Ленін ловить таксі в Нью-Йорку», 1993


Народився Анатолій Дмитрович КРИВОЛАП (11 вересня 1946, м. Яготині, Київська область) — український художник, майстер українського нефігуратовного малярства та пейзажу. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2012) за цикл з 50 робіт «Український мотив».

Починав вчитися живопису по довоєнній книжечці з уроками малювання, яку Анатолій знайшов у бібліотеці в Яготині. У 1976 році Криволап закінчив факультет живопису Київського державного художнього інституту (педагог за фахом - В. Пузирков). З 1976 року - постійний учасник регіональних і міжнародних виставок. З 1992 по 1995 рік Анатолій Криволап активно брав участь у діяльності «Живописного заповідника» - відомої в історії сучасного українського мистецтва арт-групи. У 2000-х роках оселився в селі Засупоївка під Яготином. Член Національної Спілки художників України.

Фірмовий стиль Анатолія Криволапа - експресивні пейзажі, написані яскравими фарбами на масштабних полотнах, - сформувався на початку 1990-х. До цього писав класичні натюрморти, портрети ню, потім півтора десятка років створював абстрактні роботи.

Анатолій Криволап вважається самим «дорогим» сучасним художником України - 28 червня 2013 року його картина «Кінь. Вечір» була продана на торгах Contemporary Art Day Phillips в Лондоні за 186 200 доларів. До цього в жовтні 2011 року картина «Кінь. Ніч» була продана на торгах Phillips в Лондоні за $ 124 400, а в травні 2011 року в Нью-Йорку на аукціоні Phillips його картину «Степ» купили за $ 98. 500.


Фото з сайту художника