11 сентября -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

11 сентября

Карел ван МАНДЕР (1548, Мелебеке - 11 вересня 1606, Амстердам) - поет, письменник і художник із Західної Фландрії, автор «Книги про художників».

До 1568 року Карел ван Мандер був підмайстром у гентського художника і поета Лукаса де Гере. У 1570 році він повернувся в рідне місто Мелебеке і присвятив себе драматургії і поезії. У 1573 Мандер здійснив подорож до Італії і побував у Флоренції. У 1577 році Мандер працював у Базелі, пізніше переїхав до Кремса і далі до Відня, де разом з Гансом Монтом працював над тріумфальною аркою з нагоди прибуття в місто імператора Рудольфа II в липні 1577 р.

Відвідавши Нюрнберг, Карл ван Мандер знову повернувся в Мелебеке, однак через релігійні переслідування менонітів, до яких належав Мандер і його сім'я, був змушений тікати в Гарлем, де прожив 20 років. Тут разом з голландським художником Корнелісом Корнелліссеном він заснував академію живопису. Учнем Карела ван Мандера в Гарлемі був Франс Галс.

«Сад кохання»


У 1604 році Карел ван Мандер, натхненний прикладом Вазарі, написав свій найвідоміший твір - «Книгу про художників», першу мистецтвознавчу працю в Північній Європі. Перша частина «Книги» - віршоване звернення до тих, хто навчається живопису. Друга частина містить біографії античних живописців і відомих італійських майстрів. У третій частині своєї «Книги про художників» Карел ван Мандер дає докладний коментар до найважливішого джерела міфологічних сюжетів голландського живопису - «Метаморфозам» Овідія.

«Гравці в шахи»


Народився Ніколаі А́брахам А́БІЛЬГОР (11 вересня 1743, Копенгаген — 4 червня 1809, Фредеріксдаль) - данський художник, засновник данської школи живопису.

Син етнографа і художника Сьорена Абільгора. Здобув освіту в Данській королівській академії красних мистецтв у Копенгагені, після чого поїхав до Риму, де пробув від 1772 до 1777 року. Після повернення на батьківщину став професором Данської академії мистецтв, в 1789-1792 і потім з 1802 року був її директором.

Абільгор вважається засновником данської школи живопису. З його численних історико-алегоричних картин в замку Хрістіанборг під час пожежі 1794 року було врятовано лише деякі; але залишилося досить багато його картин в Копенгагені. Його учні - Б. Торвальдсен і К. Еккерсберг.

«Нічний жах» (1800)


Народився Гіацинт АЛЬХИМОВИЧ (11 вересня 1841, с. Демброво, нині Гродненської області Білорусі - після 1897, Франція) - польський художник, педагог.

Народився в шляхетній родині, молодший брат художника Казимира Альхимовича. Після закінчення гімназії та технічної школи, вивчав живопис у Вільно. Перебував під впливом творчості відомого віленського художника Канута Русецького.

Разом зі старшим братом у 1863 році брав участь у Польському повстанні. Після його поразки емігрував до Франції. Спочатку працював креслярем на будівництві залізниці. У 1872 став викладати живопис. Переїхав до Парижа, де познайомився і потоваришував з польським живописцем Міхалом Андріоллі. У 1876 зайняв пост професора малювання, викладав у політехнічному училищі і вищому жіночому ліцеї. За плідну педагогічну діяльність в 1892 році удостоєний французького титулу «Officier d'Acaděmie».

Аквареліст. Писав, головним чином, пейзажі, портрети, жанрові полотна. Учасник багатьох французьких виставок живопису. У 1904 пройшла виставка робіт художника на батьківщині в Варшаві.

«Портрет художника» «Напування осла» і «Молочниця»


Народився Ерменехільдо АНГЛАДА КАМАРАСА (11 вересня 1871, Барселона - 7 липня 1959, Польєнса) - іспанський (каталонський) художник.

Навчався в Барселонській школі образотворчих мистецтв, і в ранніх роботах помітно вплив його вчителя Модеста Урхеля. У 1894 році Англада перебрався в Париж, що дозволило йому більшою мірою звільнитися від залежностей (втім, власний стиль Англади в чомусь близький Дега і Тулуз-Лотреку, а почасти й Клімту). Навчався в Академії Жюліана і Академії Колароссі.

У 1901 році разом з Сулоагою взяв участь у міжнародній виставці в Дрездені, мав великий успіх. Надалі виставлявся по всьому світу, був удостоєний золотих медалей у Венеції (1907) і Буенос-Айресі (1910). У 1939-1947 роках жив в еміграції у Франції.

«Жінка з букетом»


Народився Володимир Петрович ФЕДЬКО (11 вересня 1940, Артемівка Донецької обл. — 5 листопада 2006, Київ) — український художник, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України (2001), заслужений діяч мистецтв України (1994), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1991).

У 1965 році закінчив закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва за спеціальністю «Художнє оформлення тканин», педагог за фахом Р. Ю. Сельський. У 1970–1978 та 1983–1992 роках — художник на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва, в 1978–1983 роках — головний художник Республіканського виробничо-експериментального об'єднання. В 1992–1995 роках — голова Київської організацій Спілки художників України. З 2000 року викладав на кафедрі художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Основні твори: «Лесь Мартович» гобелен для музею Л. Мартовича в с. Торговиця Івано-Франківської обл.; «Брама дозвілля» (чеканка, мідь, холодні емалі, Узбекистан); гобелени-триптихи «Природа», «Древо знань», «Мистецтво», «Українська народна пісня», «Корифеї українського театру»; галерея портретів політичних та культурних діячів Київської Русі (мозаїка, станція метро «Золоті ворота», м. Київ); образи святих царів та образи стовпників на східних і західних арках хорів центрального нефа Михайлівського Золотоверхого собору в м. Києві.

Мозаїка та станції метро «Золоті Ворота» в Києві


Народився Віталій Анатолійович КОМАР ( 11 вересня 1943, Москва) — російський і американський художник, один із основоположників (разом з Олександром Меламідом) художнього напряму «соц-арт» (вигаданий ними гібрид американського поп-арту та соціалістичного реалізму).

У Москві вчився в Дитячій художній школі; закінчив вечірню школу, працюючи при цьому в московському Театрально-художньому училищі. У 1967 році закінчив Строгановское художнє училище, де навчався разом з Олександром Меламідом. У 1974 році їх «Подвійний автопортрет» був знищений на «Бульдозерної виставці». Наприкінці 70-х обидва емігрували до Ізраїлю, звідти в США. До нині проживає у Нью-Йорку. Його роботи (від класичного живопису та скульптури — до концептуальної фотографії та інсталяцій) експонуються у найвідоміших музеях світу, серед них «Музей сучасного мистецтва» (Нью-Йорк), «Метрополітен-музей» (Нью-Йорк), «Музей Віторії і Альберта» (Лондон), «Стеделік музей» (Амстердам).

Поєднавши принципи американського поп-арту з пародійно переосмислення рисами соцреалізму, створили в 1972 програму соцарту (або соц-арту), що іронічно перетворює звичні гасла, знаки і образи радянської пропаганди. Охолонувши до соц-арту, коли він став широко поширеною модою перебудовного періоду, Комар з Меламідом в 1990-і роки різко змінили манеру і зайнялися варіаціями на тему «ідеальної картинки», що створювалися в різних країнах, включаючи Росію, на підставі соціологічних опитувань населення (проекти Вибір народу), а пізніше - художніми експериментами за участю тварин в ролі авторів.

В.Комар, О.Меламід. «Ленін ловить таксі в Нью-Йорку», 1993


Народився Анатолій Дмитрович КРИВОЛАП (11 вересня 1946, м. Яготині, Київська область) — український художник, майстер українського нефігуратовного малярства та пейзажу. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2012) за цикл з 50 робіт «Український мотив».

Починав вчитися живопису по довоєнній книжечці з уроками малювання, яку Анатолій знайшов у бібліотеці в Яготині. У 1976 році Криволап закінчив факультет живопису Київського державного художнього інституту (педагог за фахом - В. Пузирков). З 1976 року - постійний учасник регіональних і міжнародних виставок. З 1992 по 1995 рік Анатолій Криволап активно брав участь у діяльності «Живописного заповідника» - відомої в історії сучасного українського мистецтва арт-групи. У 2000-х роках оселився в селі Засупоївка під Яготином. Член Національної Спілки художників України.

Фірмовий стиль Анатолія Криволапа - експресивні пейзажі, написані яскравими фарбами на масштабних полотнах, - сформувався на початку 1990-х. До цього писав класичні натюрморти, портрети ню, потім півтора десятка років створював абстрактні роботи.

Анатолій Криволап вважається самим «дорогим» сучасним художником України - 28 червня 2013 року його картина «Кінь. Вечір» була продана на торгах Contemporary Art Day Phillips в Лондоні за 186 200 доларів. До цього в жовтні 2011 року картина «Кінь. Ніч» була продана на торгах Phillips в Лондоні за $ 124 400, а в травні 2011 року в Нью-Йорку на аукціоні Phillips його картину «Степ» купили за $ 98. 500.


Фото з сайту художника