11 августа -Музей українського живопису

11 августа

Народився Гарі (Гарібальді) Юліус МЕЛЬХЕРС (11 серпня 1860, Детройт - 30 листопада 1932, Фредеріксбург, Вірджинія) - американський художник німецького походження, один з найбільших представників натуралістичної школи в живопису США.

Народився в сім'ї скульптора Юліуса Теодора Мельхерса, вихідця з Вестфалії. Вивчав живопис в Академії мистецтв Дюссельдорфа, а потім - в Парижі, у Жюля Жозефа Лефевра і Густава Буланже. Багато його полотен, що написані яскравими, свіжими, барвистими тонами, присвячені життю простих людей Голландії. У 1900 році, на Всесвітній виставці в Парижі, Г.Мельхерс був удостоєний Почесної медалі. У більш пізній свій творчий період займався також настінним живописом (Бібліотека Конгресу, Вашингтон). Митець жив поперемінно в Парижі, Голландії та Нью-Йорку. У 1909 році він стає професором університету в Веймарі.

«Стіна Миру», Бібліотека Конгресу, Вашингтон

«Проповідь»


11 серпня 1890 року в Антверпені (Бельгія) в новій імпозантній будівлі неокласичного стилю відкрився Королівський музей витончених мистецтв.

Створений 1810 року, Музей має багато робіт старих фламандських майстрів, у тому числі величезні полотна видатного антверпенця Пітера Пауля Рубенса. Колекції музею належать частково державі, частиною місту. Спочатку колекція розміщувалася в старовинному монастирі францисканців, у 1843 році переданому Академії витончених мистецтв. Славу і гордість музею і понині становить грандіозне зібрання зі 140 картин - шедеврів XV-XVI століть, подарованих місту 1841 року його колишнім бургомістром кавалером Флораном ван Ертборном.

Із зібрання музею: Жан Фуке. «Богоматір з немовлям», 1452-1455

Із зібрання музею: Пітер Пауль Рубенс. «Венера в печалі», бл.1614

Із зібрання музею: Антоніс Ван Дейк. «Оплакування Христа»


Цей найбагатший музей країни присвячений в основному національному мистецтву, хоча і включає шедеври інших європейських художніх шкіл. Своїм походженням він зобов'язаний певною мірою старій гільдії живописців Антверпена (гільдії св. Луки), члени якої були зобов'язані дарувати Академії свої роботи.

Будинок музею на площі Леопольда було побудовано в 1884-1890 рр. в неокласичному стилі, що відповідало смакам тієї епохи. Широкі сходи, чудовий фасад з коринфськими колонами, прикрашений бронзової квадригою скульптора Вінсотта, прекрасно виглядають на тлі саду зі скульптурою. Великий вестибюль прикрашений серією картин Н. де Кейзера, присвячених історії антверпенської художньої школи.

В даний час Музей закритий на реконструкцію до кінця 2018 року. Після закінчення робіт в музеї з'явиться нове сховище для картин, а також буде проведена реконструкція музейної будівлі, в результаті чого виставкові площі збільшаться на 40%, а сам музей буде обладнаний за найсучаснішими стандартами. Зовні історична будівля музею, побудованого в кінці XIX століття, не зміниться.

Здание музея Із зібрання музею:
Ганс Мемлінг «Портрет чоловіка з римською монетою», раніше 1480 р.


Народився Йінджих ШТИРСЬКІ (11 серпня 1899, Долні Чермна, Пардубицький край - 21 березня 1942, Прага) - чеський художник-сюрреаліст і фотограф, письменник, художній критик, теоретик мистецтва, представник східноєвропейського і міжнародного авангарду.

Навчався в Академії мистецтв у Празі. Разом з Марією Черміновою (Туайєн) і Йозефом Шимою (Жозеф Сіма) від 1923 входив до групи «Деветсил», у 1925-1928 виставлявся в Парижі. У 1928-1929 керував авангардним Вільним театром в Празі. Видавав журнали «Еротичний огляд» і «Одеон». У 1932-1942 - член авангардного художнього об'єднання «Манес», з 1934, разом з Вітезславом Незвалом, Карелом Тейге і Туайєн, - член Чеської сюрреалістичної групи. Після довгої важкої хвороби наклав на себе руки.



Народився Володимир Григорович ЧУПРИНА (11 серпня 1940, с. Хорли Каланчацького району Херсонської області) — український мистецтвознавець, художник-аквареліст, живописець, громадський діяч. Народний художник України (1997). Професор. Завідувач кафедри образотворчого мистецтва Херсонського державного університету.

1972 року закінчив Київський художній інститут. Вчителі — Платон Білецький, Олексій Шовкуненко, Леонід Владич та інші. Після навчання приїхав до Херсона, де живе й працює понині. Автор досліджень з етнографії Херсонщини та творчості митців Георгія Курнакова, Анатолія Платонова, Івана Ботька, Фелікса Кідера та інших.

Як живописець почав виставлятись з середини 1980-х років на всесоюзних, республіканських та зарубіжних виставках. Персональні виставки відбулися в Києві, Херсоні, Новій Каховці, Миколаєві, а також у Болгарії, Угорщині, Німеччині, Сполучених Штатах Америки, Відні. З 1987 - член Спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України (1990). Автор пейзажів і натюрмортів. У роботах Чуприни переважають мотиви Дніпробузького лиману (село Станіслав), де він має власну майстерню. Чуприна дошукує краси в простому, буденному — скрізь у десятках композицій Чуприна являє світові і, насамперед, самому собі сердечну радість, закоханість у нашу степову Україну.

«Там, де стояли козацькі човни», 1990


Народилася Валентина Володимирівна ДРОБИШ (11 серпня 1948 р., м. Канів Черкаської обл.) – дніпровський художник-графік і педагог.

Навчалась в Київській художній середній школі ім. Т.Г. Шевченко (повний курс). Закінчила Київський державний художній інститут, графічний факультет (1975; викладачі - Р. Кириченко, Т. Лящук, В. Шостя). Працює в галузі плакату та станкової графіки. З 1972 року бере участь в обласних, республіканських та всесоюзних виставках. Член Національної спілки художників України з 1980 року. Її роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпропетровському художньому музеї, Київському музеї російського мистецтва, у приватних колекціях. З 1993 року займається викладацькою діяльністю.

«Весна. Квіти в майстерні», 1980. Папір, акварель