11 марта -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

11 марта

11 березня 1944 року в ході союзного бомбардування були знищені фрески Нікко́ло Піццоло в капелі Оветарі в Падуї (Італія).

Нікколо ПІЦЦОЛО або Нікколо ді Джованні да Вілла Ганцерла, прозваний Pìzzolo (1421, Падуя - 1453, Падуя) - італійський художник і скульптор, представник падуанської школи.

За бажанням батьків він повинен був стати ченцем, але індивідуальність юнака мало відповідала цьому покликанню. Він часто втручався в бійки, любив зброю і відкрито демонстрував її при будь-якому зручному випадку. У сімнадцять років він потрапив до в'язниці, де зазнав тортур.

Живописом Піццоло захопився рано, у віці 13-17 років він працював з Філіппо Ліппі в Падуї над розписом капели Палаццо дель Подеста в Падуї (1434-1438). Уже в двадцять років він працював самостійно. Від 1448 року Піццоло співпрацює з Андреа Мантенья, розписуючи капелу Оветарі. Нікколо Піццоло зумів поєднати готику і ренесансні віяння. Готична декоративність поєднана у нього з ренесансним почуттям переконливості форм реального світу. На відміну від невгамовного характеру самого художника його творам властиві спокій і раціоналізм.

Піццоло встиг за своє коротке життя створити не так багато творів. Зухвала манера поведінки художника і його пристрасть до зброї призвели до появи ворогів. 1453 року у віці тридцять два чи тридцять три роки він був убитий.

Автопортрет Нікколо Піццоло.
Капелла Оветарі, Падуя
Нікколо Піццоло і Андреа Мантенья. «Мучеництво Святого Якова». Капела Оветарі, Падуя


Дона́то БРАМАНТЕ (1444, Ферміньяно, Італія — 11 березня 1514, Рим) — справжнє ім'я Донато Лаццарі, італійський художник і архітектор епохи Відродження.

Браманте починав як художник. Навчався живопису у Фра Бартоломео з Урбіно, відомого під ім'ям Фра Карновале. Зберігся його «Христос біля стовпа» та декілька фресок, одна з яких з зображенням філософів Демокріта і Геракліта (Пінакотека Брера, Мілан).

«Христос біля стовпа», бл. 1490.
Пінакотека Брера, Мілан

Любов до архітектури змусила Браманте покинути батьківщину і податися до Ломбардії. Серед його робіт в Мілані — вівтарна частина церкви Санта-Марія-делле-Граціє. Могутнє обдарування Браманте виявив у спорудах римського періоду творчості (1499–1514) — в будівлях Ватиканського палацу, в каплиці Темп'єтто монастиря Сан П'єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія, а також у проекті відомого Собору святого Петра в Римі. Ці архітектурні твори відзначаються виразністю композиції, монументальністю та гармонією витончених пропорцій. Видатне мистецтво Браманте мало вплив на подальший розвиток архітектури Італії та інших європейських країн. Браманте був вдачі веселої й зичливої, він любив митців і робив їм усі можливі послуги. Це він привіз до Рима славетного Рафаеля з Урбіно.

Арх. Дона́то Браманте. Темп'єтто — маленька каплиця-ротонда в Римі


Хрещений Віллем КАЛЬФ (11 березня 1619, Роттердам - 31 липня 1693, Амстердам) - один з найвідоміших голландських майстрів натюрморту.

Був шостою дитиною в родині заможного торговця сукном і члена міської ради Роттердама. Рано втратив батька, в 1638 переїхав до Гааги, а потім в 1640-41 роках оселився в Парижі. Там, завдяки своїм «селянським інтер'єрам», написаним у фламандській традиції, близькій до творчості Давида Тенірса і інших художників XVII ст., Кальф швидко завоював визнання. Віллем створив нову форму майстерно згрупованого натюрморту з дорогими, пишними предметами (здебільшого бутлями, тарілками, келихами) з матеріалів, що відбивають світло, - золота, срібла, олова або скла.

Майстерність художника досягла своєї вершини в амстердамський період його творчості, коли Кальф став включати в натюрморти екзотичні предмети: китайські вази, мушлі і до цього часу не бачені тропічні фрукти - напівочищені апельсини і лимони. Художник відчував жвавий інтерес до гри світла і світлових ефектів на різних матеріалах, починаючи з текстури вовняних килимів, яскравого блиску металевих предметів із золота, срібла або олова, м'якого сяйва фарфору і різнокольорових черепашок і закінчуючи таємничим мерехтінням граней найкрасивіших келихів і ваз у венеціанському стилі.

«Натюрморт з китайською супницею», 1660. Картинна галерея. Берлін


11 березня 1744 року у Лондоні засновано «Со́тбіс» (англ. Sotheby's) — один з найбільших в світі аукціонних домів. Разом із «Крістіс» утримує приблизно 90 % світового ринку аукціонних продажів антикваріату, предметів мистецтва, ювелірних виробів тощо.

Засновник фірми Самуель Бейкер спочатку продавав з молотка книжки. Через фірму пройшли безліч бібліотек з колекцій видатних діячів, зокрема бібліотека Наполеона Бонапарта. «Сотбіс» був закритим «клубом», де роботу могли отримати тільки аристократи. Наприкінці Першої світової «Сотбіс» значно розширив сферу діяльності і вже торгував іншими раритетами, такими як гравюри, медалі і монети. Фірма переїхала в знаменитий будинок на вулиці Нью-Бонд-стріт, що й досі залишається її лондонською резиденцією. У ХХ столітті торгівля творами мистецтва стала приносити значно більший прибуток у порівнянні з оборотом на букіністичному ринку.

1955 року компанія відкрила представництво у Нью-Йорку. Зараз фірма «Сотбіс» проводить понад 350 аукціонів на рік, більшість з яких проходить у двох головних торгових залах — у Нью-Йорку й Лондоні. Інші аукціони проводять у Гонконзі, Амстердамі, Женеві, Парижі, Мілані, Цюриху, Мельбурні і Сингапурі. Усього станом на 2011 рік «Сотбіс» присутня в більш ніж 90 місцях у 40 країнах із десятьма торговими залами. Це найбільший у світі мистецький бізнес з глобальними продажами в 2011 році на загальну суму 5,8 мільярдів доларів.

Офіс «Сотбіс» в Лондоні на Нью Бонд Стріт


Народився Адольф ЛІБШЕР (11 березня 1857, Прага - 21 червня 1919, Потштейн) - чеський художник, який належав до так званого покоління Народного театру. Брат художника Карела Лібшера.

Адольф Лібшер був одним з найпопулярніших художників Чехії в 1880-і - 1890-і роки. Вивчав живопис і графіку в Празі і в Відні. Був в числі художників, які брали участь в художньому декоруванні Національного театру. Після подорожі по Італії А. Лібшер від 1879 року викладає креслення і графіку в празькій Вищій технічній школі.

А. Лібшер відомий перш за все як майстер історичного («Жижка перед Кутною Горою»), релігійного («Валаська мадонна») і декоративного живопису, а також як плідний ілюстратор.

«Богемська елегія»


11 березня 1890 року відбулося перше організаційне зібрання і вироблений статут Товариства південноруських художників (ТПРХ). Створено за зразком Товариства пересувних художніх виставок. Мало статус незалежного творчого об'єднання одеських художників.

Черед засновників і найактивніших членів об'єднання - відомі художники: К. К. Костанді (1850-1921), Г. О Ладиженський (1853-1916), Б. В. Едуардс (1860-1924), Г. С. Головков (1863-1909), Т. Я. Дворніков (1862-1922), П. О. Нілус (1869-1943) і ін.

За три десятиліття в організації перебували 87 дійсних членів і більше 280 художників брали участь у виставках і культурних акціях ТПРХ. Товариством було організовано понад сто виставок (включаючи річні, пересувні, благодійні та ін.). В Одесу на виставки ТПРХ привозили свої роботи відомі художники Москви, Петербурга, Варшави, Риги, Києва, Полтави та інших міст.

Товариство існувало до 1922 року. У 1922 році на базі ТПРХ було засновано мистецьке об'єднання - Товариство імені К. К. Костанді, який очолював ТПРХ з 1902 по 1921 рік.

Тит Дворников. «Бузок цвіте» Герасим Головков. «Влітку». 1900-і


Родился Исаак Моисеевич РАБИНОВИЧ (11 марта 1894, Киев, – 4 октября 1961, Москва) – театральный художник, заслуженный деятель искусств РСФСР (1936).

Родился в Киеве. В 1906–1912 годах учился в Киевском художественном училище, в 1912–1915 годах – в киевской студии Александра Мурашко.

В 1926–1930 был профессором живописного факультета ВХУТЕИНа в Москве.

С 1911 года Исаак Рабинович работал над театральными постановками, оформлял в Москве спектакли Художественного театра и Театра им. Вахтангова. С 1955 года был главным художником Театра им. Вахтангова.

Работал Исаак Моисеевич и в кинематографе, в частности, оформил знаменитый фильм Якова Протазанова «Аэлита» (1924). Занимался также монументально-декоративным искусством.

Эскиз декораций к трагедии У. Шекспира "Гамлет". 1958


Народився КОСТЬ (Костянтин Тихонович) ЛАВРО (11 березня 1961, м.Новоукраїнка Кіровоградської обл.) — український книжковий графік, головний художник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Закінчив Республіканську художню середню школу ім.. Т,Шевченка та факультет художнього оформлення книги Української академії друкарства. Один з найяскравіших українських книжкових графіків, який поєднав у своїй творчості традиції українського народного малярства з досягненнями українського авангарду 1920-х років. Створив свій неповторний та глибоко національний стиль. Брав участь у провідних європейських виставках дитячої книги. Член Національної спілки художників України.

«Ніч перед Різдвом»