10 мая -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68
Музей працює: середа – неділя з 11.00 – 19.00
Понеділок -вівторок – ВИХІДНИЙ

10 мая

Народився Фредерік де МУШЕРОН, відомий як Старший (10 травня 1633, Емден - 2 січня 1686, Амстердам) - голландський художник-пейзажист так званого «Золотого століття» в Нідерландах.

Учень Яна Асселіна (1610-52), який навчався потім у Франції і після працював на своїй батьківщині, в Амстердамі. Батько пейзажистів Ізака де Мушерона і Фредеріка де Мушерона Молодшого.

Його картини, що зображують південні, переважно гористі місцевості і відрізняються широким декоративним виконанням, коричневі з загального тону, в яких він з особливою любов'ю відтворював ефекти сонячного заходу і сірих хмар, іноді нагадують пейзажі Я. Бота (1618-52), але поступаються їм в майстерності техніки і в силі фарб. Твори цього художника представлені у багатьох європейських картинних галереях.

«Італійський пейзаж з круглою баштою», 1667


Юзеф (Йосип) РЕЙХАН (1762, Замосць — 10 травня 1818, Львів) — польський художник, портретист, який працював у Львові.

Народився в родині вихідця з Саксонії, що оселився в Польщі під час правління Августа III, художника Мацея Рейхана, у якого отримав перші уроки живопису. Продовжив навчання в художній майстерні в Королівському палаці у Варшаві під керівництвом Марчелло Бачіареллі.

Учасник повстання Костюшка. У 1794 році служив в артилерії. Під час штурму Варшави отримав важке поранення. Після придушення повстання знаходився на лікуванні в маєтку Чарторийських у Пулавах.

У 1798 році Юзеф Рейхан оселився у Львові, де жив і творив до своєї смерті в 1818 році. Був похований на Личаківському цвинтарі.

Крім портретів, створив ряд картин на релігійну і жанрову тематику. Нащадками Юзефа були польські художники - син Алоїзій Рейхан і онук Станіслав Рейхан.

«Портрет Аполонії Камінської (з Соколовських)», 1815 Чоловічий портрет


10 мая 1877 года открыл двери для публики Художественный музей Филадельфии (англ. Philadelphia Museum of Art, сокр. PMA) — один из крупнейших в США музеев изобразительного искусства.

Музей был организован в связи с проведением в Филадельфии всемирной выставки 1876 года, приуроченной к столетию принятия Декларации независимости. Центром торжеств стал так называемый Мемориальный зал в стиле бозар, переданный по окончании выставки под создающуюся музейную экспозицию. В 1919 году по решению городских властей было начато строительство нового здания музея в стиле неоклассицизма. В закладке здания музея и финансировании его строительства принимали активное участие масоны. В 1928 году новое здание (прозванное в народе «большой греческий гараж») приняло первых посетителей. С 1929 года в ведении администрации находится также близлежащий музей Родена.

Из музейного собрания: Пьер Огюст Ренуар. «Большие купальщицы»

Музейное собрание славится в основном произведениями пенсильванских художников (в частности, Томаса Икинса) и шедеврами живописи Новейшего времени, среди которых — «Танец в Мулен-Руж» Тулуз-Лотрека, «Большие купальщицы» Ренуара, «Мягкая конструкция с варёными бобами» Сальвадора Дали, а также наиболее знаменитые произведения Марселя Дюшана («Обнажённая, спускающаяся по лестнице», «Невеста, раздетая своими холостяками» и др.).

Из музейного собрания: Поль Сезанн. «Большие купальщицы», 1898-1905


Народився Чжан ДАЦЯНЬ (10 травня 1899, Нейцзян, провінція Сичуань - 2 квітня 1983, Тайбей, Тайвань) - китайський художник, один з провідних майстрів ХХ століття.

Народився в бідній сім'ї. З дитинства займався каліграфією, заробляв на життя, переписуючи вірші. Після смерті нареченої в 21 рік пішов у монастир, але незабаром розчарувався в буддизмі. Багато подорожував, навчався у відомих художників і каліграфів Лі Мейаня і Цзен Нунжаня. У 1926 році Чжан організував свою першу виставку в Китаї, представивши понад своїх 100 робіт. Виставка пройшла з величезним успіхом, зробивши художника популярним. У 1930-х роках Чжан Дацянь організував школу живопису, пізніше деякий час працював заступником ректора Інституту мистецтв у Пекіні. Всього за життя у майстра було близько 100 учнів, більшість з них стали відомими художниками.

Після Другої світової війни Чжан Дацянь подорожував по світу, жив у Бразилії, Аргентині та США. Познайомився з Пабло Пікассо і намагався перейняти елементи сучасного європейського живопису. У 1965 році винайшов техніку переривчастої туші і широких мазків. Подібно до інших китайських художників Чжан Дацянь досяг вершин майстерності досить пізно - після 50 років. Ним захоплювалися, називаючи «імператором китайських художників», «генієм п'яти століть», визнавали найкращим сучасним художником світу. Його картини, написані на найтоншому шовку, представляють витончене поєднання віршів, каліграфії, живопису та печаток - чотирьох складових китайського живопису.

У 2011 році, коли за його роботи аукціоністи виручили 506,7 мільйона доларів, Чжан Дацянь став найбільш продаваним художником світу, випередивши Пабло Пікассо, який до цього майже 15 років утримував лідерство з продажів.



27 квітня 1914 року (за старим стилем) в Катеринославі (нині - Дніпро) була відкрита міська картинна галерея. Вважається, що саме з цієї дати починається історія Дніпропетровського художнього музею. Урочисте відкриття відбулося тоді в Міському саду (тепер парк ім. Лазаря Глоби).

За свою понад сторічну історію музей пережив три війни і пожежу, і кожен раз відроджувався заново. Музейна експозиція кілька разів переїжджала з одного будинку до іншого. Перша експозиція розміщувалася в Потьомкінському палаці (тепер Палац студентів ДНУ) і складалася з 64 картин, які надійшли від Петербурзької Імператорської Академії мистецтв, товариства ім. А. І. Куїнджі, приватних осіб і місцевих художників - ініціаторів створення музею. У 1922-1930-х роках, коли музей займав 8 кімнат в Будинку Хреннікова (тепер готель «Україна»), експозиція і фонди поповнилися роботами вітчизняних і західноєвропейських майстрів з колекції Д. І. Яворницького, а також з Державної Третьяковської галереї (Москва) і Ермітажу (Санкт-Петербург). Пізніше, в 1936 році, музей отримав від знаменитого живописця, заслуженого діяча мистецтв СРСР Ісаака Бродського більше 300 творів, які і зараз є основою експозиції.

На сьогоднішній день колекція музею налічує понад 9 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та предметів декоративно-прикладного мистецтва XVI-XXI століть. У музеї зберігаються видатні твори вітчизняного, західноєвропейського і східного мистецтва. В останні роки фонди музею значно поповнилися роботами сучасних майстрів Дніпропетровщини. Особливе місце в музейній колекції посідають твори прославлених майстрів петриківського декоративного розпису: П. Павленко, Тетяни Пати, Н. Білоконь, В. Соколенка, Ф. Панка.

З 1939 року Дніпропетровський художній музей розміщується за адресою: м.Дніпро, вул. Шевченка, 21.

Із колекції музею: Башкірцева М. К. «В студії (Майстерня Жюліана)». 1881


Народився Михайло Ілліч КРИВЕНКО (10 травня 1921, Алтайський край - 21 грудня 2008, Київ) - український живописець. Народний художник України (1977).

До 1944 року навчався в Алма-Атинському художньому училищі. У 1950 році закінчив Київський художній інститут, де його викладачами були: А. Петрицький, К. Єлева, М. Шаронов, В. Костецький, Ю. Садиленко, С. Гріш, Т. Яблонська.

Працював у галузі станкового живопису. Автор численних картин на історичну тематику. Учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставок. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1967 року. Жив і працював у Києві.

Твори художника представлені в Національному художньому музеї України, в музейних та приватних колекціях в Україні та інших країнах.

«Їхав козак на війну», 1954


10 мая 1938 года открылся Кло́йстерс (англ. The Cloisters) — музей в Нью-Йорке, филиал Метрополитен-музея. Находится на северном холме Манхэттена. В экспозиции музея собраны привезённые из Европы артефакты средневекового западноевропейского искусства (архитектура, скульптура, живопись).

Стилизованный под средневековый замок музей и парк вокруг него были созданы на деньги Дж. Рокфеллера. Он передал музею большую часть своей коллекции предметов искусства Средневековья.

В Клойстерсе представлены клуатры (крытые галереи, англ. cloisters) из пяти французских монастырей XII—XV столетий. Также в музее имеется девять выставочных помещений, экспонаты в которых расположены в порядке хронологии. Над центральным входом возведена квадратная башня.

В коллекции музея представлены более 5000 произведений романского и готического искусства: картины, скульптуры, гобелены, витражи, изделия из слоновой кости. Среди наиболее значимых экспонатов — «Алтарь Мероде» и цикл гобеленов «Охота на единорога».

Гобелен из цикла «Охота на единорога»


10 травня 2018 року на аукціоні Christie's в Нью-Йорку під час сенсаційного розпродажу колекції Девіда і Пеггі Рокфеллерів анонім за $115 млн. (з урахуванням комісії) придбав картину Пабло Пікассо «Дівчина з кошиком квітів», написану 1905 року. Передаукційна оцінка картини була 100 млн.доларів. Пізніше газета New York Times повідомила, що покупцем була родина відомих колекціонерів-дилерів Нахмад.

Цю роботу Пікассо свого часу продав знаменитій американській письменниці Гертруді Стайн, яка багато років жила в Парижі і одна з перших почала купувати картини молодого художника. Після смерті Гертруди в 1946 році полотно перейшло у володіння до Аліси Б. Токлас. У 1968 році Девід Рокфеллер, разом з іншими колекціонерами мистецтва, придбав колекцію Гертруди Стайн. Право вибирати картини з колекції вирішили розіграти з допомогою жереба, і подружжю Рокфеллер пощастило отримати номер «1», і, таким чином, вони отримали право викупити цю картину, яка і прикрасила бібліотеку їх таунхауса на 65-й вулиці в Нью-Йорку.

Фахівці вважають «Дівчину з кошиком квітів» не дуже типовою роботою для Пікассо, а тому особливо бажаною для колекціонерів. Тим більше, що картини цього періоду переважно належать музеям і дуже рідко потрапляють на аукціони.

Пабло Пікассо. «Дівчина з кошиком квітів», 1905.
Полотно, олія. 155×66 см