Живописна мелодія двох сердець -Музей українського живопису
«Найважливіше для мене - це задум. З самого початку необхідно мати чітке уявлення про ціле» /Анрі Матісс, французький художник/

Живописна мелодія двох сердець

alt
У виставкових залах Музею українського живопису відкривається виставка «Живописна мелодія двох сердець», що презентує живописні та графічні роботи двохрічної Ніки Стрілецької та її мами, живописця Тетяни Охріменко.

 

Тетяна Охрименко народилася 24 грудня 1985 року у м. Дніпро.

Дитинство провела у Чернігівській області Новгород-Сіверського району, с. Мурав’ї.

2001 року вступила у Театрально-художній коледж (Дніпро), спеціальність «живопис».

З 2006 року навчалася у Харківський державній академії  дизайну та мистецтв.

Член Національної спілки художників України.

Учасниця більш ніж 80 міжнародних, всеукраїнських, міських художніх виставок.

Впродовж 11 років Тетяна Охрименко керує  дитячою художньою студією.

Організатор та голова журі Всеукраїнського дитячого конкурсу «Пасхальна палітра», м. Дніпро.

Випускники Тетяни Охрименко є студентами Дніпровського художньо-театрального коледжу та Харківської Академії дизайну та мистецтв.

Тетяні Охрименко 32 роки, а вона вже увійшла до Золотого фонду нації «Національні лідери України – 2013», одержала перемогу в номінації «Найкращий молодий художник України – 2011», дістала регіональну премію Артіс у номінації «Художник року-2013».

Тетяна Охрименко

Тетяна Охрименко професійні кроки початківця робила у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі під орудою відомого живописця, заслуженого діяча мистецтв України та прекрасного педагога Леоніда Антонюка. Саме він  перший дав своїй учениці ази розуміння та любові до живопису, можливість відчути виразну пластику його лексики.  А от ограновуванням творчої індивідуальності Тетяна Охрименко займався професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв В. І. Ковтун – один із найкращих представників класичної школи українського живопису.

Її сільські краєвиди приваблюють якоюсь дивною благозвучністю та особливим духовним наповненням, що дає змогу говорити про очевидний поетичний дар художниці. Витоки такого своєрідного світобачення закладалися з дитинства,  коли зіткнулася з первісною природою загубленого на Чернігівщині села Мурав’ї. Тиша і спокій переломилися у її ностальгійних спогадах та знайшли відбиток  у характері  композиційного та колористичного вирішення пейзажних образів «мурав’їного» циклу: у повільному ритмі горизонталей простору Десни ( «Човни», «Осінній спокій», 2012 , «Лелека прилетів», 2014 ) , вертикалей сільських будівель і стовбурів дерев («Жовтень. Батьківське подвір’я», 2012 , «Багряний вечір», 2013), у м’якості колірних відношень, що побудовані переважно на розтяжках зближених тонів («Коні. Задощило», 2012; «Хліба достигли», 2011).

00

3

1

Особлива риса авторської живописної лексики розвивається в роботі над серією «Спогади дитинства. Мурав’ї», присвяченої батьківському дому.  Стан духовного переживання, такий властивий творчому баченню Тетяни Охрименко, з особливою переконливістю відбитий у  циклі пейзажів з  відомими в Україні храмами та монастирями, тими істинно святими місцями, які протягом століть бережуть божественну ауру («Фороська церква», 2012, «Березень у Седневі», 2012, «Катерининська церква. Чернігівський вал», 2014). Прозора ніжність тонального рішення колориту цих творів, їх композиційна панорамність, що наповнена світлом і повітрям, надають зображенням якоїсь ефемерної легкості примарних видінь.

7

5

У міських краєвидах володарює натура, яка вибудовує свою пластичну лексику. Саме вона визначає образ Дніпра, як міста, що розкинулося берегами найбільшої ріки в Україні, та диктує композиційне рішення відповідне до такого сприйняття. Погляд живописця або ковзає водяною гладдю, яка займає більшу частину полотна та спрямовує наш погляд у глибину річкових далей («Погляд з набережної», 2014), або розгортає панораму міста з висоти пташиного лету, що дає можливість відчути урбаністичний характер міської архітектури («Зимовий Дніпропетровськ», 2012) , або різко піднімає горизонт, аби підкреслити велич рукотворної краси дніпровських мостів («Мерефо-Херсонський міст», 2014)

Окрім краєвиду та інтер’єру художниця багато працює над натюрмортом. Тут пензель художниці по-особливому сміливо ліпить форму корпусним мазком,  не лякається розмаїття живописної пластики, дає великий простір творчої фантазії.

Художні твори, як і люди, мають власний характер, неповторну індивідуальність. Але ж автор, зазвичай, розповідає про себе, дозволяє ближче дізнатися про нього як людину, про основні риси її вдачі, коло зацікавлень та захоплень. Не випадково, в яких би жанрах не працював творець: пейзажі, натюрморти або тематичні полотна — всі вони до певної міри автопортрети.

4

6

2

DSC_4642

Мамина радість

Знайомство з мистецтвом для Тетяниної доньки Ніки відбулося у 9 місяців. Дитина ще не досить впевнено трималася на ніжках і навіть самотужки не вміла ходити, втім пензля тримала міцно. Перша робота народилася, коли авторка трималася за саме полотно. Яскрава абстрактна експресія «Казкова ніченька». Ніка сама підбирає фарби, власноруч змішує кольори на палітрі. І наносить на полотно. Іноді щось підправляє просто рученятами. Ніка пише олією, гуашшю – на полотні чи картоні. Має у доробку і графічні роботи гелевою ручкою та маркером. Ніка найменша художниця в Україні, яка має досвід участі у виставці дитячого малюнку: «Я малюю літаки» у Фонді Леоніда Кучми.

12

11

Ніка Стрілецька

… Коли пишеш про творчі досліди дитини, якій виповнилося лише 2 роки, мимоволі побоюєшся зануритися у розчулення з приводу перших кроків у мистецтві, які здійснило, по суті, немовля.

Спеціалісти з дитячої творчості чудово знають, наскільки талановитими є малята, особливо у ранньому дитячому віці. Однак стається так, що подібного роду обдарованість знаходить власний прояв у найбільш ранніх стадіях життя дитини.

10

Яскравим прикладом такої унікальності може бути живописний та графічний досвід Ніки Стрілецької, яка почала проявляти хист до малювання у 9 місяців, коли ще не вміла ходити. Роботи Ніки експонувалися на дитячих виставках, коли їй було півтора роки, дивуючи глядачів не лише власною дитячістю, але, у першу чергу, здатністю відчувати ритмічну гармонію кольорових плям та лінійних сплетінь композиції,  музичність її звучання. Судячи з виконаних робіт, вона є досить емоційним чоловічком, полюбляє яскраві насичені фарби, віддає перевагу тональній градації червоного кольору, що може свідчити про характер, який формується у майбутнього лідера. Про це ж оповідають малюнки, виконані чорним маркером. Вільні за рухом лінійні сплетіння, виконані із твердістю руки маленької художниці, свідчать про те, що малює вона сміливо та рішуче.

Людмила Тверська

мистецтвознавець,

заслужений працівник культури України

Похожие записи: