В «Інфанталізмах» знаменита інфанта Маргарита знову проживає своє життя та смерть. У п’ятичастинній композиції «Інфанталізми» Маргарита неначе сама розбризкала кольоровими фарбами свої дитячі портрети, залишивши яскраві сліди-розмальовки на полотні. В «Інфанті», центральному образі циклу, земне життя відсутнє, це образ-знищення, в якому лишились лише атрибути царственної персони – осанка, пишність, розкіш. А завершальний акорд циклу — «Сон про Інфанту» —  майже пряма цитата Веласкеса, однак висловлена крізь «вуаль часу», як спогад про дівчинку, що давно пішла з життя, залишивши по собі чимало нерозгаданих таємниць.

В «Арлекініаді» перед глядачем постає  ілюзорна дійсність «у масці», еклектичний, розколотий на друзки світ фантомів, карнавал, на якому королем може стати блазень. В «Арлекініаді» маски носять навіть «маски» – приміром, пам’ятники, аби встояти на своїх постаментах. Усе має свій зворотний бік, свій «виворіт».   Різні ролі виконує і головний персонаж циклу – Арлекін. Та найбільше йому вдається образ вічного мандрівника, самотнього, спустошеного, розчарованого.

Юрій Вакуленко сміливо ступає на «історичну територію», установлює діалог з минулим, аби знайти актуальні сенси й виявити приховані. Він експериментує зі стилями, балансує між фігуративними та нефігуративними образами, майстерно використовує принцип накладання кількох шарів зображення, у глибинах яких зашифровує знаки й символи.

Біографічна довідка:

Вакуленко Юрій Євгенович (1957 р.н.)

Народився 19 листопада в місті Нижній Тагіл. У 1977 році закінчив Азербайджанське художне училище ім. А. Азім-заде в Баку. З 1980 по 1986 рік навчався в Київському державному художньому інституті (КДХІ нині НАОМА) за фахом художник-реставратор, під керівництвом В.Буднікова та О.Кисельова. В 1988 році створив творчу групу «39.2°». З 1986 року веде активну виставкову діяльність. Член Національна спілка художників України. Персональні виставки пройшли в Польщі, Угорщині, Італії, Франції, Люксембурзі та Іспанії.

З 1993 по 2004 рік очолював Центр реставрації та експертизи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. З 2004 року генеральний директор Національного музею «Київська картинна галерея». Доцент кафедри експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, дійсний член Міжнародного комітету музеїв ICOM ЮНЕСКО і Міжнародної ради зі збереження пам’яток і визначних місць ICOMOS. Кавалер ордена Карла Фаберже. Орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Секретар Наглядової ради Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Член Наглядової ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. Заслужений працівник культури України.

Творчість художника насичена добротою і гармонією. Роботи мудрі у власному розумінні, іноді наївні та легкі. Повітря, вода, земля, вогонь — на полотнах не просто співіснують в гармонії, вони складають єдине ціле. Простір заповнюють звірі й птахи, мудрі споглядачі і творці. Вони милуються і мріють, парять і вібрують, несподівано з’являючись і так само розчиняючись.

Роботи художника знаходяться в музейних зібраннях Києво-Печерського заповідника, Національного музею «Київська картинна галерея», Національний музей Тараса Шевченка, Одеський художній музей, а також у великих приватних колекціях України, Росії, Ізраїлю, США…

Виставка діє з 19 вересня  по 20 жовтня  2019 року.