Єрмолов + Фіщенко = свято в Музеї -Музей українського живопису

Єрмолов + Фіщенко = свято в Музеї

alt
Дві виставки. Два художники. Два світи. Музей українського живопису презентував відкриття експозицій Олексія Фіщенка та Ігоря Єрмолова. На відкритті зібралися друзі, рідні та поціновувачі мистецтва.

20160218-DSC_8972

20160218-DSC_8973

2

20160218-DSC_8989

20160218-DSC_8947

20160218-DSC_9025

20160218-DSC_8951

20160218-DSC_8939

20160218-DSC_9079

20160218-DSC_9038

20160218-DSC_9051

20160218-DSC_9062

20160218-DSC_9058

 0

Ігор Єрмолов. Власна колекція

Переддень до музею завітала вдова Ігоря Єрмолова — Олена. Жінка пройшлася залами, і спогади заполонили душу. Олена розповідає, що її чоловік писав багато і емоційно. Дехто з друзів навіть спеціально приходив у його майстерню заради зцілення. Проходив головний біль, тиск ставав у норму. Можна посміхатися і не вірити. Але Олена про ці факти говорить зі слів людей, які на собі відчували такі метаморфози. Отже, наразі протягом місяця третій поверх Музею з роботами Єрмолова — це не лише мистецька лабораторія, це простір, занурившись у який можна добре вплинути на власний емоційно-психологічний та фізичний стан.

14

21

16

15

17

Музей володіє найбільшою колекцією майстра. Техніку писання мистецтвознавці і художники охрестили «Єрмолівським стилем». Буйство фарб, свято кольору і поетична гармонія пейзажу. Голосно про себе Єрмолов заявив на початку 70-х. Розвивався досить швидко. Компонував різні стилі — від українського імпресіонізму до живописного експресіонізму. Найулюбленіший жанр — пейзаж. Вдова художника пані Олена згадує випадок на пленері у садибі Бабаков. Ігор пішов на пленер і звідти приніс малюнок. Усе село роздивлялося і задавалося питанням — де ж побачив художник такий пейзаж? Тутешні ці красоти, — посміхався художник. Місцеві не упізнали. Бо Єрмолов пише не з натури. Він трансформує побачене крізь власну парадигму сприйняття світу і видає абсолютно іншу картинку. Квінтесенцію реальності та відчуття власного серця. В цьому весь Єрмолов!

19

12

18

20

Світ Олексія Фіщенка

Персональна виставка — завжди відкриття! Здавалося б, художник відомий по багатьох всеукраїнських виставках, вернісажах, альбомах та статтях. Але кожна виставка — це звучання по-новому.

Музей українського живопису представляє виставку народного художника України «Світ Олексія Фіщенка». Назву виставці дав його син — Дмитро. Художник, бізнесмен і неймовірно правильно вихований син. Він зберігає роботи батька, оформлює згідно художніх вимог і навіть коробки для транспортування робить особисто, аби були такими, як треба, щоб не перероблювати після «майстрів».

34

Пан Дмитро говорить про світ батька. Світ, який той собі придумав і створив. Він любив казати: я програмую, пишу свій власний сценарій життя. І живу згідно нього. Він народився 1920 року. Пройшов усю війну. І прожив до 2010 — 90 років. Відчув і побачив два століття. Хист і талант до малярство зробив професією. Зумів балансувати між радянською системою і власним баченням життя. Не йшов на компроміси із власною совістю. Очолював Спілку художників України і залишався позапартійним.

Сьогодні син Дмитро Фіщенко каже — в художників того часу було два шляхи: у дисиденти та в алкоголіки. Фіщенко обрав свій, створивши власний Світ — модифікував усе навколишнє — без конфлікту, надриву та пристосуванства.

41

31

37

У художньому світі Фіщенко знаний, як майстер кольорової ліногравюри, він зробив справжній прорив у пластичному рішенні цього різновиду мистецтва. Кольорове різнобарв’я вражає гармонійністю та цілісністю. Художник не боїться яскравих тональних сплетінь, дозволяє собі створювати неймовірні за багатством кольори, глибоко відчуває і ретранслює красу оточуючого світу. А в цьому світі — українська земля, її унікальні куточки, ритм, контури та кольори.

Багатогранність пластичної лексики кольорової ліногравюри використовує Олексій Фіщенко у пастелях, вони у повному обсязі представлені в експозиції виставки. Привертає увагу глядача яскрава феєрія, кольорова благозвучність у рішенні його улюблених пейзажних образів.

Більш вільним від впливу художніх знахідок виступає Фіщенко у акварельних творах. Вони сповнені світлом та повітрям. Відчувається вібрації тональних варіацій, художник висуває наперед, підкреслює головний поетичний нерв образів акварельних пейзажів.

35

36

32

30

40

39

33

Втім, вражає головна частина виставкової експозиції — графічні твори, виконані звичайнісіньким олівцем. Блискуче. Дивно, як так простий сріблясто-сірий графіт у руках майстра перевтілюється у бездоганний художній інструмент, що дозволяє вільно творити складні емоційні образи високого мистецтва. Якщо порівнювати образотворче мистецтво з музикою — близьким видом за ритмічністю побудови та мелодійною наповненістю, то з’являється відчуття: у цих малюнках — ніжна скрипічна мелодика. Його майже кришталевої чистоти зображення української природи («Журавлина пісня», «Гармонія тиші») ніби оповиті повітряним туманом. Невловимі, ледь окреслені пейзажні сюжети, виразні акорди чорно-білого («Серед гір», «Загадкова тиша») передають експресивний характер гірського ландшафту. Малюнки Олексія Фіщенка — це не замальовки з натури, це справжні картини із завершеною образною пластичним трактуванням. Це найвища поезія, присвячена рідній землі, рідній Україні, різнобарв’ю та красоті її природи.


 

 Ірина Скосар

Людмила Тверська

Похожие записи: