Музей японської гравюри знов відчиняє свої двері для всіх бажаючих зануритись у дивовижний світ японського мистецтва ксилографії!
Мистецька естетика японської гравюри доступна для вивчення сходознавців та для споглядання усіма тими, хто цінує оригінальне і витончене мистецтво.
Прийоми друку гравюри на дереві японські майстри позичили з Китаю в ХІІ ст. і на початку свого розвитку використовували їх переважно для створення буддійських текстів. Перші гравюри були чорно-білі, але японці, з властивим їм працелюбством, поступово удосконалювали техніку і вже в середині періоду Едо з-під дощок виходили дивовижні кольорові зображення.
Період Едо (1603-1867 рр.) – час, коли закінчились запеклі війни і землі країни Ямато об’єднались. Це час миру і спокою. Час розвитку позабутого та створення нового мистецтв. Саме в період Едо зародився новий жанр – укійо, до якого належать японські гравюри на дереві («укійо-е»).
Укійо, в перекладі з японської – «мінливий», «плинний» світ. Філософія цього жанру проста – життя швидкоплинне, тому потрібно насолоджуватися саме цим днем, саме цією миттю, бо іншої можливості може вже не бути.
Зазначимо, що в період Едо значно змінилось соціальне-економічне життя суспільства, центром якого став середній клас – ремісники та торговці. Завдяки їм явища декоративно-прикладного мистецтва перестало буди лише привілеєм аристократії. Тепер мистецтво стає доступним і зрозумілим простому люду.
Створення однієї гравюри – це справжній колективний процес, в якому працюють художник, різьбар та друкар. Художник створює базовий ескіз майбутнього зображення, різьбар переносить це зображення на дерев’яну дошку, а друкар здійснює друк малюнку вручну. Кожен з учасників – майстер свого діла. Вони тісно працюють один з одним, але ніколи не втручаються в роботу один одного.
Мінливий світ, сповнений розвагами та задоволеннями, у всій красі зображали художники в своїх малюнках. Дивовижні загадкові гейші та чарівні красуні з Сімабари («веселі квартали»), захоплюючі краєвиди міст та околиць, інтригуючи вистави з театрів Но та Кабукі – все те, що було невід’ємною частиною життя кожного жителя країни Східного сонця, майстри вправно переносили на папір.
Розквіт мистецтва «укійо» припадає на середину періоду Едо (XVIII ст.) і тісно пов’язаний з такими великими майстрами гравюри як Утагава Кунійосі, Утагава Кунісада, Утагава Кунітіка, Кацусіка Хокусай, Тойокуні Тойохара, Тіканобу Тойхара. З оригіналами зазначених митців ви завжди можете ознайомитись в Музеї японської гравюри.
Гравюра на дереві – це яскравий приклад японського мистецтва, завдяки якому ми можемо трошки розгадати для себе загадкову сучасну країну Ямато крізь призму старих кольорових ксилографій.
Насолодитися мистецтвом можна у Музеї японської гравюри.
Виставка працює з 10 лютого до 23 березня на 3 поверху Музею.
Катерина Сударська, японознавець
