Японська гравюра . Повернення. -Музей українського живопису

Японська гравюра . Повернення.

alt
2017 рік оголошено роком Японії в Україні. Це рішення направлено на укріплення стосунків між державами та зміцнення стосунків у економічному та політичному секторі. Втім, мистецтво поза політикою. Дніпровський Музей японської гравюри пишається власною колекцією. Отже, дніпряни та гості міста мають унікальний острівець Японії.

 

Музей японської гравюри знов відчиняє свої двері для всіх бажаючих зануритись у дивовижний світ японського мистецтва ксилографії!

Мистецька естетика японської гравюри доступна для вивчення сходознавців та для споглядання усіма тими, хто цінує оригінальне і витончене мистецтво.

Прийоми друку гравюри на дереві японські майстри позичили з Китаю в ХІІ ст. і на початку свого розвитку використовували їх переважно для створення буддійських текстів. Перші гравюри були чорно-білі, але японці, з властивим їм працелюбством, поступово удосконалювали техніку і вже в середині періоду Едо з-під дощок виходили дивовижні кольорові зображення.

Період Едо (1603-1867 рр.) – час, коли закінчились запеклі війни і землі країни Ямато об’єднались. Це час миру і спокою. Час розвитку позабутого та створення нового мистецтв. Саме в період Едо зародився новий жанр – укійо, до якого належать японські гравюри на дереві («укійо-е»).

5

4

Укійо, в перекладі з японської – «мінливий», «плинний» світ. Філософія цього жанру проста – життя швидкоплинне, тому потрібно насолоджуватися саме цим днем, саме цією миттю, бо іншої можливості може вже не бути.

Зазначимо, що в період Едо значно змінилось соціальне-економічне життя суспільства, центром якого став середній клас – ремісники та торговці. Завдяки їм явища декоративно-прикладного мистецтва перестало буди лише привілеєм аристократії. Тепер мистецтво стає доступним і зрозумілим простому люду.

Створення однієї гравюри – це справжній колективний процес, в якому працюють художник, різьбар та друкар. Художник створює базовий ескіз майбутнього зображення, різьбар переносить це зображення на дерев’яну дошку, а друкар здійснює друк малюнку вручну. Кожен з учасників – майстер свого діла. Вони тісно працюють один з одним, але ніколи не втручаються в роботу один одного.

2

Мінливий світ, сповнений розвагами та задоволеннями, у всій красі зображали художники в своїх малюнках. Дивовижні загадкові гейші та чарівні красуні з Сімабари («веселі квартали»), захоплюючі краєвиди міст та околиць, інтригуючи вистави з театрів Но та Кабукі – все те, що було невід’ємною частиною життя кожного жителя країни Східного сонця, майстри вправно переносили на папір.

Розквіт мистецтва «укійо» припадає на середину періоду Едо (XVIII ст.) і тісно пов’язаний з такими великими майстрами гравюри як Утагава Кунійосі, Утагава Кунісада, Утагава Кунітіка, Кацусіка Хокусай, Тойокуні Тойохара, Тіканобу Тойхара. З оригіналами зазначених митців ви завжди можете ознайомитись в Музеї японської гравюри.

1

Гравюра на дереві – це яскравий приклад японського мистецтва, завдяки якому ми можемо трошки розгадати для себе загадкову сучасну країну Ямато крізь призму старих кольорових ксилографій.

Насолодитися мистецтвом можна у Музеї японської гравюри.

Виставка працює з 10 лютого до 23 березня  на  3 поверху Музею.

Катерина Сударська, японознавець

3

7

Похожие записи: