Виставка трьох. Леонід Бернат. -Музей українського живопису

Виставка трьох. Леонід Бернат.

alt
Художник, що змішує православні, радянські та казково-світські образи. Балансує між елітними знаннями і живими враженнями від репродукцій у журналах. Митець представляє магічну та символічну «Подорожню карту».

Музей українського живопису у Дніпрі представляє з 7 квітня по 25 травня виставку творів трьох самобутніх митців київської художньої школи — Леоніда Берната, Олексія Малих, Валерія Шкарупи.

Глава 1. Леонід Бернат.

Його називають  дивний, вразливий, рухливий, дотепний, наскрізь уявний художник. Тому, що Леонід Бернат створює світ, який значно кращий за реальний. Тут неможлива залежність від категорій, тут речі і мрії переливаються один в одного, зблискуючи червоними діамантами у своєму плинному русі. Це  казкар, дивакуватий, але довершений у формі. Неначе якийсь здитинілий євангеліст.

Мудрість у нього зовсім не суворо повчальна, але ж все ж мудрість, тому що базується на розкутій красі і шляхетності зображеної форми, композиційній делікатності, красномовній завершеній формулі вислову.  Коли бачиш речі, що створив Бернат, то знову хочеться бачити їх в якомога більшій кількості. Тому, що душа по своїй природі християнка, і його твори перш за все душевно змістовні.

DSC_4009

DSC_3883

Сієста

«Сієста», 2014. Авторська техніка

Марія

«Марія», 2016. Левкас

Натюрморт-з-ананасом

«Натюрморт з ананасом», 2014. Авторська техніка

Сон-Европи

«Сон Європи», 2014. Авторська техніка

Душевність — не сама  рушійна сила сучасного мистецтва, але й не сама руйнівна і депресивна. Саме тому твори Берната обожнюють діти та жінки. Все молоде  і життєдайне. У ньому не може бути дебелості тілесної та душевної, кімвалів бряцаючих і міді, що дарма дзвенить. Нічого, що занадто, і нічого там, де нема добрих слів любові і милості. Леонід намагається знайти нові кути відношення до стабільних явищ, нову яскраву школу старої школи, сумарні етичні якості православної школи іконопису невимушено збагатити пестощами дитячої лагідної казки. На знуднілий марудний ландшафт навести допитливе скло збільшуючої лінзи, щоб розібратися нарешті що і до чого. Розібратись, у якому куточку цього ландшафту сховалась пригода, краса і мистецтво. З таким життєлюбним поглядом на все-все, що розкішно буяє поруч:колінчата трава, якість пальми, скелі, тваринки і тварюки, діти — дівчата і мушлі — склянки, ангели, стільці, яблука, зірки, будинки і дзвіночки -, здається, важко знайти загальну форму, де вони зможуть мирно співіснувати разом, тішитись, лише вдячно збагачуючи один одного своєю присутністю. Але – співіснують у повному щасті і захваті від такого щедрого сусідства. Таку форму збагачення і повноти відчуття може надати тільки непересічний талант, щоб зігріти їх подихом істинного мистецтва.

DSC_4028

DSC_3922

DSC_3908

DSC_3907

DSC_3880

Як Сент-Екзюпері зміг об’єднати в одну коштовну історію і пустелю, і літак, що впав, примхливу троянду, хитрого лиса, маленьку невідому планетку, льотчика і Маленького Принца, дихання війни і дотик ніжності. Зараз Леонід знаходиться у зеніті своїх художніх можливостей. Корпус робіт Леоніда Берната — живопис, левкаси, оригінальні дизайнерські проекти, творча фотографія — лише збагачують наш світ, надають йому широти і захвату від нього.

Дмитро Корсунь, мистецтвознавець

Похожие записи: