«Великий Перевіз». Живопис. Ольга Ворона-Адаменко. Олена Паламарчук. -Музей українського живопису
Довідки за телефонами:
(056) 794 09 88, +38 (096) 610 37 96, +38 (099) 068 31 68

«Великий Перевіз». Живопис. Ольга Ворона-Адаменко. Олена Паламарчук.

alt
4 квітня у Музеї українського живопису відкрилася виставка київських художниць Ольги Ворони-Адаменко та Олени Паламарчук. Мисткині створювали свої роботи у арт-резиденції «ВЕЛИКИЙ ПЕРЕВІЗ» на Полтавщині.

 

Резиденція «Великий Перевiз» була заснована в 2010 р. художниками Тамарою та Олександром Бабаками i пiдприємцем Юрiем Осламовським. Куратор проекту – Тамара Бабак. Місце знаходження резиденцій – с.Великий Перевіз – мiж Миргородом та Диканькою, поблизу Сорочинців та села Василiвка (маєток Гоголів-Яновських), в мальовничому мiсцi над рiчкою Псел.

Резиденцiя розпочиналась як пленери для живописцiв. Зараз в резиденцii працюють ще й графiки та медiaхудожники. Планується створення умов для роботи керамiстiв.

Крiм визнаних майстрів, запрошуються молодi художники та студенти. За час iснування в резиденцii працювали понад 50 митців з усiєї України – з Києва, Львова, Ужгорода, Одеси, Миколаєва, Донецька, Харкова… Географiя має розширюватися. Художники працюють як над своїми власними задумами, так i над запропонованими проектами.

За час iснування резиденцiї вiдбулося 8 виставок  — у Києві, Львові, Ужгороді. Видано 6 каталогiв.

Резиденцiя «Великий Перевiз» наслiдує та розвиває культурну спадщину цих мiсць – тут працювали Федiр та Василь Кричевськi, Петро Костирко та ще багато видатних українських художникiв. Тут знiмав своi фiльми О. Довженко, жили та працювали В. Короленко та В. Вернадський (дослiдження цих подiй подано в одному з каталогiв).

Можна говорити про те, що резиденцiя iснує в мiсцi, яке знаходиться в центрi iсторичного, культурного та духовного простору.

Музей українського живопису експонує двох авторів, що мали нагоду створювати свої твори в арт-резиденції «Великий Перевiз».

1

На фото зліва направо: Сергій Несмачний, мистецтвознавець; художник Ольга Ворона-Адаменко; куратор проекту «Великий Перевіз» Тамара Бабак; художник Олена Паламарчук.

5

4

Олег Наумов — засновник Музею українського живопису, м.Дніпро.

2

3

Ольга Ворона — Адаменко народилася у Києві. У 1987 році закінчила Київський державний художній інститут (зараз — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерню монументального мистецтва під керівництвом В. Чеканюка, М. Стороженка, О. Кожекова. Від 1987 року бере участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках. З 1990 року – член Національної спілки художників України.

7

ОЛЬГА ВОРОНА-АДАМЕНКО: Мандри довкола маленького села

Мандри навколишніми просторами дають можливість не тільки милуватись дивовижними краєвидами, обріями та просторами, опановуючи географію фізичну, але водночас вивчати канву історичних сплетінь, пов’язаних з землями чарівної Полтавщини. В цій місцевості є щось містичне. Недалеко від села Великий Перевіз, де знаходиться мистецька резиденція, куди куратор Тамара Бабак запрошує працювати художників з усієї України, знаходиться родинний маєток Гоголів-Яновських в селі Василівка. 

Микола Гоголь був народжений та охрещений неподалік ‒ у Великих Сорочинцях, свої дитячі та юнацькі роки провів у Василівці, всотавши енергію і таємницю цієї землі, де споконвіку жили, працювали, кохали, одружувались, народжували дітей, із якої виходили і в яку  знов лягали. Так промовисто описані  колізії тутешнього життя в його творах, що лишається незрозумілим, чи то Полтавщина дала світу Гоголя, чи то він своєю уявою створив її.

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях, де був охрещений Микола Гоголь, побудована коштом гетьмана Данила Апостола, нащадки якого Муравйови-Апостоли (а серед них  ‒ троє відомих братів-декабристів), мешкали  в маєтку, розташованому в селі Хомутець поблизу Миргорода.  Привабливий камерний палац родини досі протистоїть  усім лихам, які випали на його долю. Довкола  простягнувся лісостеп, де-не-де між полями пшениці і соняхів розкидані села, а в них ‒ старі криниці і хати за воротами, оздобленими народними умільцями. Своє натхнення вони запозичують  із навколишньої  природи, втілюють свої відчуття у кераміці, вишивках, розписах коминів.

Саме цим народним мистецтвом був змалку вражений Казимир Малевич.  Майбутній геній жив із батьками  всього за 60 кілометрів звідси —  у селі Пархомівка, у великому дерев’яному будинку, що зберігся до наших днів.

І знову повертаючись до центру кола, потрапляємо в селище Шишаки, з яким пов’язані імена цілого ряду видатних людей. Василь Кричевський писав тут дивовижні обрії з пісками за Пслом, де зараз виріс ліс. Іван Бунін, який в молоді роки працював лікарем в сусідніх Яреськах, прийняв ці піски за поля стиглої пшениці. Через якихось 20 років Олександр Довженко  зніматиме в цих місцях свій знаменитий кінофільм «Земля». Володимир Вернадський мав дачу неподалік і, можливо, споглядання цих планетарних краєвидів підштовхнуло його до створення теорії ноосфери.  Тут можна годинами  вдивлятись в далечінь, спостерігаючи вечірні зорі та світанки, зміну пір року, тамуючи подих, звертатись думками до всевишнього.

Народився в Шишаках і Кирило Осьмак, людина, яка поклала своє життя на вівтар боротьби за створення незалежної української держави. В роки Другої світової війни він очолив президію Української  головної Визвольної ради, яку проголосили «найвищим і єдиним органом українського народу на час його революційної боротьби, аж до створення уряду Української Самостійної Соборної Держави». Своє життя Кирило Осьмак закінчив у московських катівнях, де витримав незліченну кількість допитів і тортур.

У мистецькій резиденції «Великий Перевіз» створюють непересічні твори сучасного мистецтва, надихаючись пейзажами, річкою, небесами, зорями. Проекція  Великого Возу на землю – Великий Перевіз. В уяві українського народу «Молочний шлях»  перетворився на Чумацький, яким чумаки возили сіль довгою дорогою через Перевіз. Місток між минулим та майбутнім символізує Перевіз, між далеким та близьким, між реальністю та уявою.

Олена Паламарчук народилася в Києві. Закінчила Київський державний художній інститут  (нараз — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерню станкового живопису В.Шаталіна у 1982 році. З 1978 року приймає участь у багатьох  всеукраїнських і зарубіжних виставках. З 1987 року член Національної спілки художників України.

6

ОЛЕНА ПАЛАМАРЧУК:  Я намагаюсь зрозуміти, коли ми є справжні? Творчі задуми виникають незалежно від місця, де знаходиться художник. Чи то мегаполіс з його невпинним рухом, гучним звучанням та насиченими  контрастами, або цей безмежний простір зі своїм повільним медитативним станом, коли змах крила птаха, або промінь сонця ‒ ранкового, чи вечірнього, може сколихнути твою душу й перетворитись на картину. Великий Перевіз  для  мене, як паралельний світ, в який можна зануритися повністю і розчинитися в його  неосяжному  просторі. Нескінченне натхнення. Сюжети вимальовуються прості й вічні. Сонячне світло, тіні, трава, дерева… Тут  все  набуває  значення. І, що важливо ‒ в цій безмежній тиші  можна  почути  свій  власний  голос.

IMG_0579

DJI_0249-2

IMG_0517

IMG_0581

IMG_0474

IMG_0520

IMG_0526

IMG_0593

DJI_0291-2

IMG_0580

IMG_0587

Похожие записи: